Імовірність нового карантину в Україні набуває все більш чітких обрисів. Причиною тому, як стверджують опитані Главредом експерти, є колосальне навантаження на медичну сферу, яка з кожним днем стрімко збільшується. Однак, якщо лікарі закликають до карантину, то чи зважиться на його впровадження влада?
Смертей від коронавірусу може стати більше
Днями Київська школа економіки приголомшила страшними цифрами - за її прогнозом, вже до кінця 2020 року від коронавірусу в Україні можуть померти до 20 тисяч осіб. Такий результат можливий у разі, якщо не взяти під контроль ситуацію в зонах активного поширення коронавірусу.
"Якщо поточна ситуація не зміниться, то вже через два тижні, у листопаді, щоденна кількість нових виявлених хворих досягне 10 тисяч. Навантаження на медичну систему буде максимальним і витримає тільки в тому випадку, якщо вже зараз вводити комплексні обмеження в областях з активним спалахом", — попередив старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Юрій Ганіченко.
Стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами Вадим Арістов пояснив, що цифра в 10 тисяч хворих – це максимум з того, що можна буде визначити шляхом ПЛР-тестування.
"Раніше міністр охорони здоров'я Степанов заявив про збільшення кількості ПЛР-тестів на коронавірус з 40 до 50 тисяч на добу, з яких більше 20 відсотків не може бути позитивними. Швидше за все, більше цієї цифри ми просто технічно не зможемо виявляти, хоча кількість хворих вже близька до цієї цифри або навіть її перевищує і надалі почнеться реєстрація тих, хто помер з симптомами, схожими на COVID-19. А на легкі випадки, де є ознаки COVID-19, у лікарів просто не залишиться квот - тобто, їх просто не будуть тестувати", - сказав Арістов.
Епідеміолог Національної експертної групи з інфекційного контролю Катерина Сояк також погоджується, що за нинішніх умов озвучені цифри не здаються перебільшенням. За її словами, у майбутньому кількість хворих може стати проблемою. "У Києві лікарні вже переповнені. Тому однозначно потрібно ставити питання про розгортання додаткових госпіталів", - говорить Сояк.
читайте такожЖорсткий карантин в Україні: у Слузі народу попередили про наслідкиПро те ж нещодавно заговорили і в парламенті - наприклад, у Києві, якщо вірити голові Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайлу Радуцькому, під госпіталь планують виділити Палац Спорту. Однак, на думку Сояк, такі госпіталі можуть стати ще більш небезпечними, ніж переповнені нині стаціонари, оскільки в непристосованих приміщеннях значно посилюються ризики через ту кількість хворих, які в них будуть збирати. Тому, якщо ситуація із захворюваністю буде погіршуватися, то загостриться і питання нестачі рук медиків.
"У нових тимчасових госпіталях потрібно буде мотивувати співробітників або великими зарплатами, або чимось ще, тому що сьогодні і в стаціонарах, які і так не дуже оснащені всіма фахівцями, не вистачає людей. Багато в чому і тому, що значна частина медиків, які там працюють, знаходяться на лікарняних. Тому, ймовірно, треба буде залучати всіх - і студентів, і тих медиків, які зараз не працюють", - уточнила Сояк.
За словами Арістова, за рахунок госпіталів летальність також може посилитися. ще нарощувати) без кисню і на них будуть направляти саме тих важких пацієнтів, яким потрібен кисень. Тому ті люди, яких би кілька днів протримали на кисні, вижили б, але оскільки кисень для них буде обмежений, за рахунок цього збільшиться і летальність", - пояснив Арістов.
Чи буде тотальний карантин
На тлі збільшення захворюваності також гостро постає і питання повернення тотального карантину.
"Коли ми навесні запроваджували карантин, то ми кількість хворих змогли розтягнути в часі. Зараз певні карантинні заходи, можливо, не такі тотальні, як раніше, але потрібно повертати, інакше ми просто не розвантажимо систему охорони здоров'я. Якби ми за літо підготували стаціонари, владнали питання з наявністю кисню в лікарнях, то тоді ми б могли сподіватися на те, що протягнемо без карантину. Але оскільки наші лікарні на тому ж рівні, що і навесні, то, очевидно, що ми знову будемо в карантині вже за пару тижнів", - підсумувала Катерина Сояк.
У той же час Вадим Арістов вважає, що такий сценарій імовірний тільки у тому випадку, якщо президент і партія влади зможуть підготувати до нього громадськість."Це можливо тільки якщо оголосити режим НС, оскільки механізми, якими запроваджувався минулий карантин, вже оскаржені в Конституційному суді і визнані незаконними. Відповідно, якщо підготувати громадськість, то тоді знизиться і ймовірність народних бунтів", - говорить Арістов.
Однак експерт визнає, що у влади навряд чи вийде знизити градус напруги в суспільстві, тому карантин, напевно, буде частковим.
"Тобто, закриватимуть на карантин тих, хто не може за себе постояти. Наприклад, якщо артистів, після концерту Олі Полякової у Харкові в очах громадськості зробили винними, то їм одними з перших можуть заборонити проведення концертів. Далі будуть дивитися на те, чи будуть піднімати шум ресторатори або батьки школярів, бо після ресторанів можуть взятися за школи. Тобто, це не питання науки, а важелів впливу в суспільстві - чим сильніша індустрія, тим складніше її буде закрити на карантин", - пояснив Арістов і зазначив, що за такого рівня захворюваності в країні, як зараз, з наукової точки зору було б розумніше закрити все, що не представляє суспільної важливості.
Нагадаємо, що багато шкіл вже пішли на двотижневий карантин. І, мабуть, якраз у зв'язку із обуренням батьків, голова парламентського комітету з питань науки і освіти Сергій Бабак вже заявив ЗМІ, що в листопаді школярі продовжать навчання, навіть попри карантин.
читайте такожСтало відомо, чи підуть діти до школи з листопадаЛікар-інфекціоніст, епідеміолог, колишній голова Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта також погоджується із тим, що українська влада продовжить брати приклад з європейських колег і піде шляхом точкових карантинів.
"У всіх європейських країнах є приклади, де уряди посилюють обмеження, але не на всій території країни, а тільки там, де великий приріст захворюваності. Однак, є нюанс - такі обмеження не можна впроваджувати на тривалий час, але поки у епідеміологів немає відповіді, коли саме ці обмеження знімати. В Україні тотальний локдаун навіть в окремій області, з урахуванням розмірів країни, також не представляється доцільним, тому що в результаті страждає економіка. Тому логічніше проводити роз'яснювальну роботу з населенням. З іншого боку, є сенс щодо посилення контролю за тими заходами, які впроваджуються в "жовтих" і "помаранчевих" карантинних зонах із залученням поліції і місцевої влади і накладенням штрафів за порушення карантину. Від цього може бути набагато більший ефект, ніж заборона руху громадського транспорту або інших місць скупчення людей", - переконаний Курпіта.
У той же час, як стверджує Курпіта, навіть проведення місцевих виборів навряд чи прискорить рішення влади про локдаун. "Одночасне відвідування великою кількістю людей може спровокувати зростання коронавірусу тільки у разі, якщо не буде дотримання запобіжних заходів - наприклад, якщо приміщення буде тісним і в ньому буде спостерігатися скупчення людей, що не дасть можливості дотримуватися дистанції. Або якщо приміщення не буде як слід провітрюватися. Тоді ці фактори можуть спровокувати зростання, особливо у великих містах", - зазначив Курпіта.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
