Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Чи зустрінуться Зеленський і Путін у Маямі на саміті G20
- Яке питання залишиється найбільш проблемним для переговорів
- Які головні козирі Путіна на переговорах
Президент України Володимир Зеленський запропонував російському диктатору та воєнному злочинцю Володимиру Путіну зустрітися на полях саміту G20 у Маямі. Паралельно США намагаються знайти формулу врегулювання, де ключовими залишаються території, гарантії безпеки та механізми контролю за можливим припиненням війни.
Главред з'ясував, чи відбудеться зустріч Зеленського і Путіна у Маямі та що заважає переговорам.
Чи зустрінуться Зеленський і Путін у Маямі на саміті G20
Зеленський в інтерв'ю DW заявив, що готовий приїхати до Маямі на саміт G-20, якщо там буде і Володимир Путін. Йдеться про саміт лідерів "Групи двадцяти", який запланований на 14–15 грудня.
Президент України наголосив, що потенційна зустріч для нього має сенс не сама по собі, а як спосіб перейти від заяв до конкретних рішень. За його словами, участь у саміті залежатиме від присутності російського президента.
"Так, звичайно. Ми маємо прийти. Ми маємо зустрітися, поговорити та прийняти рішення", - сказав Зеленський.
Український президент окремо підкреслив, що не вважає обмін публічними заявами головним результатом дипломатії. Для Києва визначальним має бути те, чи здатна зустріч привести до реальних домовленостей щодо завершення війни.
"Справа не в словах. Що я йому скажу чи що він хоче сказати мені - це не має значення. Це не має значення. Результати мають значення. Ось і все", - заявив президент.
Чи поїде Путін до Маямі на саміт G20
Після пропозиції Києва головна невизначеність перемістилася до Москви. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що питання можливої поїздки Володимира Путіна до США російська сторона наразі навіть не розглядала на політичному рівні.
За його словами, Москва зосереджена на підготовці документів до саміту та продовжує контакти з американською стороною. Російський представник при цьому описав атмосферу цих контактів як конструктивну, але не пов'язав її з перспективою особистої зустрічі Путіна із Зеленським.
"Але це питання ще навіть не обговорювалося. Робота ведеться на рівні експертів, наші постійно працюють над документами майбутнього саміту, тобто все йде як зазвичай. А що стосується можливості поїздки Путіна - це питання ще навіть не обговорювалося у нас", - сказав Ушаков.
Окремо Москва готується до інших заходів у межах роботи G20. Ушаков повідомив, що Росію запросили на засідання міністрів закордонних справ країн групи, заплановане на кінець жовтня, однак участь Сергія Лаврова в цій зустрічі також ще не визначена.
"Запросили всіх, крім ПАР", - зазначив Ушаков.
За словами помічника Путіна, російські фахівці продовжують опрацьовувати матеріали майбутнього саміту, а контакти з американцями зберігають доброзичливий характер.
Чому Кремль не погоджується на зустріч Зеленського і Путіна у США
Згодом речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російська сторона не розглядає Маямі як майданчик для переговорів із Зеленським і продовжує наполягати на російській столиці.
"Це неможливо", - заявив Пєсков, коментуючи можливість зустрічі Зеленського і Путіна в США.
Речник Кремля повторив, що Москва готова прийняти українського президента у своїй столиці. При цьому підтвердження участі самого Путіна в грудневому саміті G20 станом на цей момент немає.
"Є готовність зустрітися з ним у Москві", - відповів Пєсков на запитання про можливий альтернативний формат переговорів.
Чому Росія не хоче припиняти бойові дії на час переговорів
Глава МЗС РФ Сергій Лавров зі свого боку заявив, що Росія нібито залишається відкритою до переговорів з Україною. Однак Москва одночасно не погоджується на припинення бойових дій на період переговорного процесу.
"Ми, як і раніше, готові до переговорів, але на цей період переговорів "спеціальна військова операція" не буде зупинена. Ми вже пройшли цей досвід і зробили для себе висновки", - сказав Лавров.
Коментуючи пропозицію Зеленського щодо зустрічі у США, російський міністр фактично відсилає до вже озвученої позиції Кремля. Він також використав це питання для критики українського керівництва та його попередніх рішень щодо контактів із Путіним.
"На цю тему, на мою думку, вже висловився (прессекретар президента РФ, - ред.) Дмитро Пєсков. Запрошення цій особі було надіслано. Якщо він хоче зустрітися, то нехай приїжджає", - сказав глава МЗС РФ.
Лавров також заявив, що Москва вважає готовність прийняти Зеленського в Росії достатнім дипломатичним жестом.
"І це вже величезний жест доброї волі з нашого боку, тому що він так і не скасував свій указ про заборону контактів із Путіним та його командою. Тож доброї волі нам не бракує, а йому, як я розумію, бракує добрих якостей", - підкреслив глава МЗС РФ.
Чому території залишаються головною проблемою переговорів України та Росії
Спецпредставник президента США Джаред Кушнер окреслив інший рівень проблеми - зміст потенційної угоди. За його словами, навіть якщо сторони погодяться на сам факт переговорів, ключовим питанням залишиться територіальний спір.
За словами Кушнера, інші частини потенційної угоди вже значною мірою опрацьовані. Основна суперечність полягає в тому, що Москва сформулювала свої територіальні вимоги, тоді як Україна не погоджується відступати на запропоновану російською стороною лінію.
"Головним питанням стануть території. І саме в цьому сторони досі не дійшли згоди. Президент Путін виклав свою позицію щодо того, чого він хоче досягти. Якби Україна хотіла відступити до цієї лінії, то ми вже підготували й узгодили решту умов угоди. Наразі Україна не хоче цього робити", - сказав Кушнер.
Американський представник зазначив, що завдання посередників полягає у пошуку варіанта, який дозволив би сторонам зберегти ключові інтереси та водночас створити умови для завершення війни. Окремим напрямом стали гарантії безпеки для України після припинення бойових дій.
"Ми продумували, якими мають бути гарантії безпеки, надані Україні, щоб у разі припинення війни вона знала, що це, справді, кінець конфлікту і що існує основа для реальної стабільності. Для України суверенітет, безпека та процвітання - це три стовпи будь-якого справедливого результату", - наголосив він.
За його словами, під час останніх тристоронніх контактів у Абу-Дабі США, Україна та Росія також працювали над механізмами запобігання новим зіткненням і контролю за виконанням потенційних домовленостей.
"Ми розробили механізм моніторингу, який передбачає участь військових, і всі вважають, що як тільки буде остаточне вирішення щодо ліній фронту або територіального питання, то існуватиме механізм, якого, сподіваємося, всі зможуть дотримуватися. Я думаю, що це те, що влаштовує обидві сторони. І це насправді реальний прогрес у цьому плані", - сказав він.
Водночас Кушнер не підтвердив, що домовитися про перемир'я до зими вже вдалося. За його словами, різні варіанти врегулювання обговорювалися, але ключове питання залишається невирішеним.
Чому Путін може уникати тристоронньої зустрічі із Зеленським і Трампом
Радник Офісу президента України Сергій Лещенко пов'язує відмову Путіна від зустрічі в Маямі насамперед із ризиком для російського лідера опинитися в ситуації, коли на нього чинитимуть дипломатичний тиск одразу кілька сторін. На його думку, особливо важливим фактором є потенційна присутність Дональда Трампа.
На його думку, у такому форматі російському диктатору довелося б реагувати на вимогу про припинення бойових дій та переходити до обговорення подальшого врегулювання. Лещенко також пов'язує нинішню позицію Кремля з попередніми переговорами та невиконаними російськими планами щодо територіальних захоплень.
"Він, в першу чергу, боїться бути в ситуації, коли зустріч з Зеленським, а там, очевидно, буде і Дональд Трамп, і його будуть підштовхувати до сценарію, який цілком логічний, але невигідний Путіну - це зупинка вогню для того, щоб далі вести переговори", - заявив Лещенко в ефірі телемарафону.
Радник Офісу президента стверджує, що попередня ставка Москви на досягнення територіальних цілей військовим шляхом не дала очікуваного результату. На його думку, саме це пояснює прагнення Кремля зберігати тиск на Україну за допомогою ударів по тиловій інфраструктурі.
"Путін намагається цим терором змусити Україну погодитися на здачу Донеччини без бою, тому що на полі бою він застряг", - сказав Лещенко.
Він також заявив, що Росія не змогла реалізувати озвучені раніше плани щодо захоплення Донецької області у визначені строки. На його думку, затягування війни створює для Кремля додаткові політичні та військові проблеми.
"Очевидно, що ніяких обіцянок в Анкориджі: захоплення в Донецькій області до кінця 25-го року не відбулося, не відбудуться до кінця 26-го року. Є прогнози, що не відбудеться і до 32-го року, якщо буде така сама динаміка", - заявив радник ОП.
На думку Лещенка, саме тому Москва не зацікавлена в зустрічі, де Путіну довелося б відповідати на прямі запитання щодо ситуації на фронті та умов завершення війни.
"Тому він не хоче їхати на тристоронні переговори, де йому доведеться все це, скажімо так, коментувати, бо козирів там в нього на руках немає, крім терору, цивільного населення. Тому він уникає цього, розповідає, що ми маємо їхати в Москву", - сказав Лещенко.
Окремо він виступив проти проведення переговорів у столиці держави-агресора, наголосивши на необхідності нейтрального майданчика та гарантій безпеки.
Лещенко наголосив, що російська вимога їхати до Москви виглядає для Києва неприйнятною саме через характер нинішньої війни. Він також поставив під сумнів саму можливість забезпечення надійних гарантій безпеки українського президента на території Росії.
За його словами, Москва фактично пропонує Україні погодитися на переговори в умовах, які створюють додаткову залежність від російської сторони. Саме тому українська влада, на його оцінку, наполягатиме на нейтральному майданчику.
"Це приниження взагалі, то їхати в країну, яка на тебе напала. І, зрозуміло, жодні гарантії безпеки просто не працюють", - заявив Лещенко.
Він також послався на історію з Євгеном Пригожиним як на аргумент щодо недовіри до російських гарантій безпеки. На його думку, особиста зустріч українського та російського президентів можлива лише там, де обидві сторони матимуть достатньо рівні умови та де жодна з них не контролюватиме весь простір переговорів.
"Тому можливі переговори лише на нейтральній території. А він, звичайно, не хоче цього. Тому що опиниться в ситуації, коли доведеться відповідати на прямі запитання", - заявив Лещенко.
Чому особиста зустріч Зеленського і Путіна може не наблизити переговори
Водночас політолог Володимир Фесенко скептичніше оцінює практичну цінність постійних публічних закликів до особистої зустрічі двох президентів. На його думку, проблема полягає не в самому факті відсутності контакту між Зеленським і Путіним, а в тому, що російський президент поки не демонструє готовності до реальних домовленостей.
Фесенко вважає, що постійне повторення пропозиції щодо особистої зустрічі може навіть грати на руку російській пропаганді. Москва отримує можливість відповідати на українські ініціативи демонстративною відмовою та вимагати від Києва приїзду до Москви.
"Я б взагалі не звертав на це увагу. Я вам скажу, це немає жодного суттєвого значення. Це суто пропагандистська заява", - сказав Фесенко в ефірі телеканалу Апостроф.
Водночас політолог не вважає, що відсутність особистої зустрічі лідерів означає необхідність відмовлятися від дипломатії. Навпаки, він наголошує, що переговори потрібні, але вони можуть і повинні проходити на рівні професійних переговорників, а вже після досягнення попередніх домовленостей остаточні рішення можуть ухвалювати президенти.
На його думку, нинішня неприязнь між Зеленським і Путіним є одним із факторів, які ускладнюють прямий контакт. Тому дипломатичний процес може бути ефективнішим, якщо його спочатку вести через посередників та спеціальні переговорні групи.
"Навіть Трамп розуміє, він теж про це регулярно говорить, що чому не вдається домовитись? Тому що Путін і Зеленський один одного ненавидять. Якщо люди один одного ненавидять, як вони можуть домовитись? От просте питання", - зазначив Фесенко.
Переговори можуть відновитися без зустрічі президентів
Політолог звертає увагу, що відсутність особистого контакту між Зеленським і Путіним сама по собі не блокує дипломатичний процес. За його словами, навіть після попередніх зустрічей на найвищому рівні переговори продовжувалися через представників держав.
Фесенко прогнозує, що переговорний процес між Україною, Росією та США може бути відновлений найближчим часом. Йдеться, однак, не обов'язково про саміт президентів, а про роботу спеціальних переговорних груп.
"Я скажу більше, висока ймовірність того, що переговори найближчим часом відновляться. Не переговори лідерів. Зверніть увагу, а що, у нас зустрічалися Путін і Зеленський? Ні. Після Парижу зустрічі не було, тим більше під час нинішньої Великої війни. Але переговори були", - сказав він.
За словами Фесенка, контакти між представниками трьох сторін уже відбувалися, а нині є ознаки підготовки до їхнього поновлення. Він також звернув увагу на можливість проведення наступних переговорів в Абу-Дабі.
Політолог посилається на заяви українських переговорників Кирила Буданова та Рустема Умєрова, а також Юрія Ушакова з російського боку. На його думку, це може свідчити про те, що обидві сторони готують ґрунт для нового раунду дипломатичних контактів, навіть якщо зустріч президентів залишається заблокованою.
Територіальні поступки не гарантують завершення війни
Окрему проблему Фесенко бачить у тому, що дискусія про завершення війни часто зводиться до питання можливих територіальних поступок України. На його думку, такий підхід може бути недостатнім, оскільки стратегічні претензії Росії не обмежуються виключно Донбасом.
Політолог зазначає, що Москва також висуває претензії щодо Херсонської та Запорізької областей. Тому навіть потенційна домовленість навколо Донбасу, на його оцінку, не обов'язково закриє всі територіальні вимоги Кремля.
Фесенко вважає, що Росія може погоджуватися на переговори не стільки заради досягнення домовленості з Україною, скільки заради збереження каналу зв'язку з Дональдом Трампом. У цьому він бачить одну з головних причин, чому Москва може бути готова підтримувати дипломатичний процес, не демонструючи готовності до реального завершення війни.
"На перемовини піде Путін заради Трампа. От єдине, що їм потрібно - це зберігати комунікацію, перспективу в угоді з Трампом", - сказав Фесенко.
За його словами, російський президент розглядає Трампа як політика, з яким можна вести прагматичний торг. При цьому Фесенко вважає, що готовність Москви підтримувати діалог із Вашингтоном не означає аналогічної готовності домовлятися безпосередньо з Києвом.
"От заради Трампа, Путін готовий домовлятися, але з Трампом, не з нами, не з Україною", - зазначив політолог.
Головними козирями РФ залишаються ракети та проблеми України з ППО
Ще одним важливим фактором майбутніх переговорів Фесенко називає військову ситуацію. На його думку, Росія зберігає низку інструментів тиску, які Москва може використовувати для посилення своїх позицій напередодні зимового періоду.
Серед таких факторів політолог виділяє перевагу РФ у балістичному озброєнні та проблеми України з протиповітряною обороною. Крім того, важливим переговорним аргументом залишається ситуація безпосередньо на фронті та здатність українських сил завдавати ударів по російському тилу.
Фесенко вважає, що Москва може спробувати використати зимовий період для посилення тиску на Україну. Водночас він не очікує, що це автоматично призведе до готовності Путіна погодитися на повноцінну угоду про завершення війни.
За його оцінкою, Кремль може погоджуватися лише на окремі секторальні домовленості, не переходячи до загального врегулювання. Серед потенційних напрямів він називає Чорне море та інші окремі питання, де компроміс може бути досягнутий швидше, ніж щодо територій.
"Але поки що, за оцінками і президента Зеленського, і Кирила Буданова, а він покладається також виходить з даних воєнної розвідки, що на даний момент, як мінімум, до кінця року, а можливо до кінця зими Путін не готовий до реальних домовленостей", - сказав Фесенко.
Водночас політолог не виключає, що переговорна активність може зрости ще до завершення року. Проте, на його думку, це радше буде пошук проміжних домовленостей та окремих форматів взаємодії, ніж готовність Кремля одразу погодитися на повне припинення війни.
"Крім окремих питань. От Чорне море, можливо, можливо, там, інші секторальні домовленості", - додав Фесенко.
Читайте також:
- РФ почала прицільно бити по АЗС Києва: яка мета атак і що буде з пальним та цінами
- "Дрон мало не збив літак Зеленського": що насправді сталося в Молдові, нові деталі
- Кремль може відкрити новий фронт: як РФ перевіряє "червоні лінії" НАТО
Про джерело: Deutsche Welle (DW)
Deutsche Welle (досл. укр. "Німе́цька хви́ля") - німецька державна радіостанція та телеканал, яка мовить на закордоння. Член суспільно-правового телерадіоконсорціуму ARD. Правління розміщене в Бонні, телевізійний підрозділ DW-TV розташований у Берліні. Німецька хвиля транслює радіо- й телепередачі, а також має інтернет-пропозиції тридцятьма мовами, зокрема й українською, повідомляє Вікіпедія.
"Німецька хвиля" заснована 3 травня 1953 року. До 2003 року станція базувалася в Кельні, проте на 50-річчя центр трансляції перемістився до Бонна в нім. Schürmann-Bau ("Будівля Шюрманна"), у Боннському міжнародному діловому кварталі (урочистості відбулися 27 липня).
За часів існування СРСР і "холодної війни", "Німецька хвиля" була одним із провідних західних радіо-ЗМІ, що передавала вільну інформацію мовами народів СРСР про життя в "Країні Рад" та у вільному світі, що придушувалася радянською цензурою. На території Радянського Союзу передачі "Німецької Хвилі" "глушилися" засобами активної радіоелектронної боротьби ("шумотрон"), а саму радіостанцію радянська пропаганда прилічувала до так званих "Ворожих голосів".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
