Вручення повісток по-новому: відомі деталі реформи мобілізації в Україні, що зміниться

Про що йдеться у матеріалі:

• Що передбачає реформа ТЦК та СП
• Чи можливе введення електронних повісток в Україні
• Чим загрожує введення електронних повісток та чи можуть електронні повістки прирівняти до паперових

Система мобілізації в Україні може перейти до нового етапу цифровізації — із електронними повістками, онлайн-кабінетом військовозобов’язаного та фактичним переформатуванням роботи ТЦК та СП. Відповідний законопроєкт №15236 "Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації" подав народний депутат Максим Заремський ("Слуга народу"). Документ передбачає повне переведення більшості мобілізаційних процедур у цифровий формат.

Главред зібрав головне, що варто знати про можливе введення електронних повісток в Україні.

Що передбачає реформа ТЦК та СП

В Україні пропонують реформувати територіальні центри комплектування, перетворивши їх на сервісні структури з максимальною цифровізацією процесів. Ініціатива передбачає переведення більшості взаємодій у формат електронного кабінету, запровадження онлайн-повісток, обов’язкову відеофіксацію роботи працівників ТЦК та низку інших змін. Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №15236 про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації, який зареєстрували у Верховній Раді.

Як повідомляє "Судово-юридична газета", документ передбачає переведення основної частини контактів між військовозобов’язаними та ТЦК у цифровий формат. Зокрема, взаємодія між громадянами та представниками центрів комплектування має здійснюватися через електронний кабінет військовозобов’язаного.

Також законопроєкт передбачає можливість надсилання повісток в електронному вигляді з автоматичною фіксацією факту отримання у цифровій системі. Крім того, військовозобов’язані зможуть отримувати інформацію про свій статус, придатність до служби, наявність відстрочки або перебування в резерві.

Автори ініціативи вважають, що така модель дозволить мінімізувати особисті контакти між громадянами та посадовцями, що має сприяти зниженню корупційних ризиків і конфліктних ситуацій під час мобілізаційних процедур.

Законопроєкт також передбачає обов’язкову відеофіксацію всіх контактів військовозобов’язаних із працівниками ТЦК. Це має створити доказову базу у разі можливих порушень або перевищення повноважень. Окремо пропонується створити незалежний механізм або орган для розгляду скарг на дії посадовців ТЦК.

Документ також передбачає посилення відповідальності працівників ТЦК за порушення під час проведення мобілізаційних заходів. На думку авторів, такі зміни мають зробити мобілізаційні процедури прозорішими та підвищити довіру громадян до системи комплектування ЗСУ.

Реформа передбачає зміну самої моделі роботи ТЦК. Замість акценту на пошуку військовозобов’язаних установи мають виконувати сервісні функції:

• консультувати громадян щодо їхніх прав та обов’язків;
• допомагати з оформленням документів;
• пояснювати принципи ухвалення рішень щодо призову.

Також пропонується розмежувати функції ТЦК. Так, облік та адміністрування мають здійснюватися окремо від ухвалення мобілізаційних рішень. Такий підхід, за задумом авторів, має зменшити концентрацію повноважень і, відповідно, ризики зловживань та корупції.

У пояснювальній записці зазначається, що електронні повістки та цифрові кабінети унеможливлять масові рейди, адже кожна дія фіксуватиметься в системі. Водночас персональна відповідальність працівників ТЦК та відеофіксація мають стати запобіжником проти насильства й вимагання хабарів.

Разом із тим ефективність реформи залежатиме від того, як Кабмін реалізує підзаконні акти у встановлені строки. Важливим залишається й питання фінансування, адже створення систем відеофіксації та незалежного механізму оскарження потребуватиме належної організації та ресурсів у межах оборонного бюджету.

Що про ініціативу кажуть в Раді

В умовах повномасштабної війни тема мобілізації та проходження військової служби залишається надзвичайно чутливою, тому будь-які ініціативи у цій сфері викликають значний суспільний резонанс. Про це в коментарі РБК-Україна заявив член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, коментуючи пропозицію щодо цифровізації мобілізації та запровадження електронних повісток.

Він наголосив, що такі питання не варто політизувати. За словами Веніславського, законопроєкт був зареєстрований народним депутатом-мажоритарником, який входить до бюджетного комітету, і є його особистою ініціативою. Депутат також зазначив, що цей документ не має стосунку до напрацювань Міністерства оборони та не відповідає підходам, які готовий підтримати парламентський комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

На його переконання, цей законопроєкт не має перспектив для розгляду у сесійній залі Верховної Ради.

"Нардепи будують свою політичну кар'єру та формують впізнаваність різними шляхами: наприклад, можна зареєструвати таку ініціативу, яку всі будуть обговорювати, і в такий спосіб стати відомим", - підсумував він.

Що не так із запропонованою реформою

Водночас адвокати, які працюють у сфері мобілізаційного права, скептично оцінюють практичність запропонованої ініціативи. Адвокатка Анжела Василевська в ком6ента ТСН.ua звернула увагу, що у частині 1 запропонованої статті 3-1 законопроєкту йдеться про "реформу" ТЦК та СП та їхнє перетворення із "силового органу" на сервісну, прозору та підзвітну структуру.

За її словами, ТЦК та СП є органами військового управління, підпорядкованими Міністерству оборони, а не силовими структурами, і вони ніколи офіційно не отримували повноважень на застосування силових методів чи так званих "ручних контактів".

Вона також наголосила, що відповідальність за подібні дії вже передбачена Кримінальним кодексом України, тому проблема полягає не у відсутності цифровізації чи реформ, а у необхідності притягнення до відповідальності посадовців, які зловживають службовим становищем, незаконно утримують людей або завдають їм тілесних ушкоджень.

На думку Василевської, для припинення практики вуличного оповіщення з боку працівників ТЦК достатньо відповідного розпорядження від керівництва, а не ухвалення нового закону.

"Правила мобілізації" і так прозорі, нормативне врегулювання є якісним. Але питання в тому, що встановлена законодавством процедура не виконується, а реальне притягнення до відповідальності порушників має одиничний характер. Замість того, щоб піднімати питання бездіяльності існуючих правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб, в порушення мобілізаційного законодавства до відповідальності, пропонується створення ще якогось "належного органу для оскарження дій працівників ТЦК та СП", - наголошує вона.

Що не так із введенням електронних повісток в Україні

Щодо запропонованих "сервісних функцій" ТЦК та СП, адвокатка Анжела Василевська вважає, що вони вже передбачені чинним законодавством у межах ведення військового обліку, оповіщення громадян та роботи із сім’ями військовослужбовців.

Вона також звернула увагу, що законопроєкт передбачає переведення всієї взаємодії між громадянами та ТЦК і СП виключно в електронний кабінет військовозобов’язаного, хоча користування таким кабінетом не є обов’язковим і потребує відповідних технічних можливостей у громадян.

На думку Василевської, ідея вручення повісток в електронній формі з фіксацією отримання також викликає сумніви щодо технічної реалізації. Вона зазначила, що якщо йдеться про надсилання документів через застосунок "Резерв+", то його використання є добровільним, а обов’язку щоденно перевіряти повідомлення у громадян немає.

Адвокатка додала, що наразі через "Резерв+" можуть надходити лише повідомлення про відправлення повістки поштою. Водночас, за її словами, окремим питанням залишається ефективність роботи "Укрпошти" щодо належного інформування громадян про надходження таких документів.

"Даний законопроєкт має слабку юридичну техніку, суперечить цілій низці наявних нормативних актів, потребу окремого великого бюджету на його провадження — як на створення ще одного контролюючого органу, так і на технічну реалізацію „сервісної функції". Більше ефективним мені видається завдання змусити посадових осіб ТЦК та СП чітко виконувати положення вже діючих нормативних актів, аніж вигадувати нові", — резюмувала вона.

Чи можливе введення електронних повісток в Україні – пояснення адвоката

Військовий адвокат і кандидат юридичних наук Євген Филипець також звернув увагу на питання існування в Україні інституту електронної повістки. За його словами, чинна нормативна база, зокрема постанова Кабінету Міністрів №560, не передбачає повісток в електронному форматі. Наразі документ може бути вручений особисто або надісланий через поштовий зв’язок, зокрема "Укрпоштою".

"Є певна процедура видачі цієї повістки. Тому на сьогодні електронної повістки як якогось правового механізму не існує в Україні. Сьогодні в нас є типовий порядок з повістками, який на папері працює", - зазначив він.

Дивіться відео про те, чи можна отримати електронну повістку в "Резерв+":

Филипець зазначив, що інформація навколо цієї теми була частково перебільшена. Він нагадав, що ще на початку березня йшлося не про електронні повістки, а лише про повідомлення у застосунку "Резерв+" щодо відправлення паперової повістки від ТЦК. За задумом, людина мала б отримувати сповіщення про те, що їй надіслали паперовий документ.

"Та воно, в принципі, так би і мало бути, щоб людина розуміла, чи прийшла повістка, чи не прийшла повістка. Але річ в тому, що сьогодні вже всі офіційні джерела заявили, що жодних електронних повісток бути не може. Так немає нормативного регулювання, немає нормативної бази під це", - наголосив він.

Адвокат також пояснив, що в системі "Резерв+" уже містяться необхідні дані, ідентифіковані користувачі та електронні адреси, однак наразі відсутній юридичний і нормативний механізм, який би визначав порядок оформлення та вручення електронних повісток. Водночас він наголосив, що чинне законодавство побудоване таким чином, що повістки можуть вважатися врученими навіть у випадках, коли людина фактично їх не отримувала.

Чим загрожує введення електронних повісток – чи можуть електронні повістки прирівняти до паперових

Адвокатка, керівниця "Адвокатського бюро Анни Даніель" і кандидатка юридичних наук Анна Даніель у коментарі для Новини.LIVE пояснила, що наразі електронні сповіщення у застосунку "Резерв+" мають лише інформаційний характер. Водночас, за її словами, впровадження електронного підпису ТЦК фактично створює основу для того, щоб у майбутньому цифрові повістки могли прирівняти до паперових.

"За аналогією з судовими повістками, фактом вручення вважається час надходження документа в кабінет. Державі не потрібно доводити, що ви натиснули кнопку "прочитано". Якщо повістка з’явилася в системі — юридично ви оповіщені. Видалення застосунку або "кнопковий" телефон не звільняє від відповідальності", — зазначила вона.

Даніель також застерегла, що впровадження електронних повісток може спричинити хвилю судових позовів і навіть призвести до збільшення кількості кримінальних проваджень.

Чи будуть повістки в "Дії" чи "Резерв+"

Водночас електронні повістки не планують запроваджувати ні через застосунок "Дія", ні через інші державні цифрові сервіси, оскільки Міністерство цифрової трансформації не розглядає таку можливість. Про це в інтерв’ю SPEKA повідомив виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

"Моя відповідь максимально чітка: ні. Мінцифри не розглядає, не розробляє і не планує впроваджувати електронні повістки ані в "Дії", ані в інших наших продуктах. Це принципова позиція, яка залишається незмінною", — сказав він.

За його словами, "Дія" створювалася насамперед як зручний інструмент взаємодії громадян із державою, і перетворення сервісу на механізм контролю може підірвати довіру користувачів.

Борняков зазначив, що у сфері оборони Мінцифри зараз зосереджується на підтримці військових, спрощенні отримання документів і статусів через смартфон, а також розвитку військових технологій у межах кластера Brave1 та забезпеченні фронту новими розробками.

Крім того, посадовець повідомив, що міністерство наразі не обговорює можливість проведення електронних виборів після завершення війни, оскільки такого завдання перед відомством не ставили.

Що казали в Міноборони про ініціативу введення електронних повісток з 1 квітня

У Міністерстві оборони наголосили, що будь-які повідомлення про нібито запровадження електронних повісток через застосунок "Резерв+" є або результатом непорозуміння, або свідомим викривленням інформації.

"У застосунку Резерв+ такої функціональності немає, і жодних робіт над її створенням не ведеться. Резерв+ має іншу логіку. Це інструмент для швидкої та прозорої взаємодії громадян із державою: оновлення даних, доступ до інформації, спрощення процесів без зайвої бюрократії", - йдеться у повідомленні.

Там підкреслили, що наразі повістки не надсилаються ні через "Дію", ні через "Резерв+", а подібні чутки можуть бути частиною ворожих інформаційних впливів.

У свою чергу військовий юрист Тарас Боровський в ефірі Вечір.LIVE також заявив, що такі повідомлення не відповідають дійсності. Водночас він зазначив, що держава продовжує рух у напрямку цифровізації системи оповіщення. За його словами, під час масового оновлення військово-облікових даних навесні 2024 року мільйони громадян добровільно внесли свої електронні контакти до реєстрів, що в перспективі може стати основою для зміни механізмів вручення повісток.

"Я прогнозую, що в певний момент повістки, можливо, будуть приходити на електронну пошту, і вони будуть вважатись врученими", — сказав він.

Юрист також порівняв можливу майбутню систему з "Електронним судом", де цифрові інструменти унеможливлюють затягування процесів через ігнорування паперової кореспонденції. Водночас він наголосив, що найближчим часом запровадження таких змін не очікується.

Відповідно, такі повістки електронні коли-небудь будуть запроваджені, скоріш за все", - резюмував він.

Вам також може бути цікаво:

• Лукашенко оголосив мобілізацію в Білорусі і наказав готуватися до війни
• Часткова мобілізація в Білорусі: в РНБО пояснили заяву Лукашенка
• Бронь не буде безстроковою: у Раді хочуть змінити правила відстрочки від мобілізації

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред