14 травня грузинський парламент в остаточному третьому читанні ухвалив аналог російського закону "про іноагентів", незважаючи на протести, які тривають у Тбілісі. Законопроєкт, який підтримали парламентською більшістю, загрожує Грузії тривалою паузою у відносинах з Європою. Главред розбирався, що може чекати на грузинський народ у найближчому майбутньому.
- Грузія ухвалила закон "про іноагентів" – у чому суть
- Членство Грузії в ЄС на паузі?
- Нова війна на Кавказі?
Грузія ухвалила закон "про іноагентів" – у чому суть
Основна претензія противників закону в тому, що неурядові організації та ЗМІ, в яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу, повинні будуть зареєструватися й отримати статус агента іноземного впливу. До цієї категорії потраплять абсолютна більшість грузинських медіа та неурядових організацій, які працюють із західними фондами.
Також "іноагентам" доведеться заповнювати публічні фінансові декларації, а за ухилення від виконання закону їм загрожуватиме штраф у 25 тисяч ларі (понад $9 тисяч).
Крім того, грузинський Мін'юст у будь-який час зможе проводити моніторинг медіа та організацій для "виявлення іноагентів", отримуючи водночас різну інформацію, включно з персональними даними.
Як уже писав Главред, рік тому правляча партія "Грузинська мрія", засновником якої є проросійський бізнесмен Бідзіна Іванішвілі, вже намагалася винести законопроєкт, який точно повторює норми російського закону, на голосування, однак тоді його вдалося відкликати після двох днів сутичок між протестувальниками і грузинськими силовиками.
У чому суть закону про іноагентів у Грузії
Проєкт "Про прозорість іноземного впливу" Грузії часто порівнюють із російським законом "про іноагентів". Згідно з грузинським законопроєктом, організаціями, що проводять інтереси іноземної сили, є: непідприємницькі (некомерційні) юридичні особи; мовники; власники ЗМІ, джерелом більш як 20% загального доходу якого протягом календарного року є "іноземна сила".
Одним зі спірних положень законопроєкту є стаття, згідно з якою Мін'юст Грузії може провести моніторинг для "виявлення організації, що проводить інтереси іноземної сили, або для перевірки виконання будь-якої вимоги" закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка, по суті, є доносом.
Усі міжнародні партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитися від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. Минулого року документ відкликали після двох днів масових протестів і зіткнень демонстрантів із силовиками.
15 квітня скандальний закон почав розглядати парламент: під час обговорення побилися депутати. Опозиція побоюється, що ухвалення закону зашкодить євроінтеграції Грузії.
Витримавши паузу, у квітні поточного року парламент Грузії знову взявся за розгляд закону про іноагентів. Обидва рази на бік протестувальників стала президент Саломе Зурабішвілі і пообіцяла накласти вето на закон, якщо парламент остаточно його схвалить. Однак наразі парламентарії можуть подолати президентську заборону, оскільки "Грузинська мрія" зібрала для цього достатню кількість голосів.
Членство Грузії в ЄС на паузі?
Варто зазначити, що нинішні протести в Грузії, які тривають уже кілька тижнів поспіль, стали одними з наймасштабніших з часів Революції троянд у 2003 році. Щовечора на проспект Шота Руставелі в Тбілісі виходять сотні людей. Влада всіляко прагне розганяти протести і затримувати їх учасників.
Дії грузинської влади розкритикували в європейських інституціях. Після першого читання глава європейської дипломатії Жозеп Боррель і єврокомісар із сусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї виступали зі спільною заявою, в якій попереджали Тбілісі про можливі проблеми на шляху до ЄС у разі схвалення цього документа.
"Це дуже тривожна подія, і остаточне ухвалення закону матиме негативний вплив на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Закон обмежить можливості громадянського суспільства і ЗМІ, може обмежити свободу вираження думок і несправедливо стигматизувати організації, які приносять користь громадянам Грузії", – говорили європейські чиновники.
А судячи з даних видання Financial Times, у Брюсселі все ще налаштовані рішуче і з огляду на ухвалення закону розглядають можливість заморожування вступу Грузії до Євросоюзу на невизначений термін.
"Ми дуже чітко дали зрозуміти, що це – показова подія. Грузинський уряд знає, який рахунок", – сказало анонімне джерело.
Зі свого боку, глави МЗС Естонії, Ісландії та Литви виступили на акції протесту в Тбілісі.
Зокрема, глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що Грузія зіштовхнеться з "ризиками і важкими наслідками", якщо продовжить іти "цим дуже небезпечним курсом".
"Дозвольте мені бути гранично ясним. Ухвалення закону про "іноземних агентів", а також репресії проти грузинського громадянського суспільства зупинять подальше просування Грузії шляхом до Євросоюзу і НАТО", – заявив Ландсбергіс.
"На жаль, вибору бути посередині немає. Росія поставила всі сусідні країни в таке становище, що нам доводиться обирати, бути на боці свободи чи на боці Росії", – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахна. І додав, що документ "прибирає Грузію зі шляху Євросоюзу", а також нагадав, що ЄС "зазвичай запроваджує санкції" в разі порушень прав людини і репресій. Водночас Цахна висловив упевненість, що "законне місце" Грузії – в Євросоюзі.
Водночас, у Росії підтримали дії соратників Іванішвілі. Прес-секретар російського диктатора, Дмитро Пєсков назвав ситуацію в Грузії "абсолютно внутрішньою справою" країни. За його словами, Росія "жодним чином" не хоче втручатися, при цьому бачить "нічим не завуальоване втручання у внутрішні справи Грузії ззовні".
"Ми навіть чуємо погрози застосування санкцій щодо Грузії, якщо вони ухвалюватимуть той чи інший закон у себе. Що це, якщо не пряме втручання у внутрішні справи Грузії?" – сказав Пєсков.
Нова війна на Кавказі?
В експертному середовищі поточну ситуацію в Грузії порівнюють із подіями в Україні часів Революції Гідності.
Примітно, що цю схожість помітили і грузинські політики. Так, мер Тбілісі, генеральний секретар партії "Грузинська мрія" Каха Каладзе розкритикував іноземних міністрів, назвавши їхню участь в акції протесту проявом ворожості та спробою влаштувати в Грузії революцію. За його словами, у такий спосіб зовнішні сили намагаються викликати "поляризацію" в країні.
"Відповідно, я хотів би ще раз сказати всім - як усередині країни, так і за її межами – українізації в Грузії не відбудеться. <...> Ані Америка, ані Європа, ані Росія не можуть бути нашими господарями. Наш господар – його величність грузинський народ", - заявив політик.
На думку політичного експерта і керівника Центру громадської аналітики "Вежа" Валерія Клочка, ситуація в Грузії – це проросійська провокація.
Хто такий Валерій Клочок
Валерій Клочок – громадський і політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 до 2022 року співпрацював із незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу загалом.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального Виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року - по сьогодні – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України IV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби III рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України IV скликання.
З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
"У Грузії, для початку, варто очікувати революцію, а пізніше і війну. Оскільки Росія дуже легко зайде в країну, для цього їй не потрібен буде великий військовий контингент, а Грузія не зможе чинити опір", – припустив експерт у коментарі "Главреду".
Експерт зазначає, що після війни 2008 року у Заходу немає вагомого впливу в Грузії, а тому утримати Тбілісі в орбіті європейського впливу буде вкрай складно.
"Це тривалий процес, який можливий у разі приходу проєвропейської влади Грузії. Але в поточних умовах і за впливу Росії це буде складно зробити. Час втрачено, і Європа нічого не може запропонувати натомість", – каже Клочок. І додає, що подальший розвиток подій залежатиме від активності протестувальників на вулицях.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
