Останнім часом дискусія про обовʼязкову мобілізацію жінок до лав ЗСУ вийшла на новий рівень. Однак окрім набрання жінок у якості живої сили державі ще потрібно пройти тривалий шлях, аби дійсно урівноважити права жінок та чоловіків у війську.
Коли мобілізація жінок може стати обовʼязковою та що про це думають експерти та військові – дізнавався Главред.
Обовʼязкова мобілізація жінок - що відомо
Після набуття сили закону про мобілізацію у травні, мобілізація жінок, на відміну від чоловіків, залишається добровільною. Однак, згідно закону "Про військовий обов’язок та військову службу", на військовий облік повинні стати жінки від 18 до 60 років, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.
При цьому жінки, після того, як вже вступили на військову службу можуть звільнитися зі служби у зв'язку з вагітністю або відпусткою для догляду за дитиною.
Однак зважаючи на важку ситуацію на фронті, протягом останніх днів у соцмережах не вщухають обговорення запровадження обовʼязкової мобілізації жінок. Зокрема, думки розділилися на "за" і "проти".
На думку керівниці Центру підтримки аеророзвідки Марії Берлінської, поки що нагальної потреби в мобілізації жінок немає, однак такий сценарій може стати можливим.
"Або ми зберігаємо своїх чоловіків, або нам доведеться мобілізовувати також жінок. Або нам доведеться здатися. Ми хочемо жити за законами "русского мира", де вся країна буде в братських могилах?.. Не хочемо. А я точно знаю, что "русский мир" – це не просто про триколор, який може висіти над Києвом – вони будуть займатися масовими вбивствами. І якщо в когось досі є ілюзії, то забудьте про них… Я не хочу щоб жінки, чоловіки воювали. Але я точно знаю, що єдиний спосіб встояти – це підготувати все суспільство до війни", - заявила Берлінська в ефірі телемарафону.
При цьому пізніше вона написала у своїх соцмережах, що за розумного підходу це може бути не обов'язкова мобілізація, а успішний рекрутинг, внаслідок чого жінки, які прийшли добровільно і пройшли відповідну підготовку, зможуть зайняти низку позицій в тилу і вивільнити десятки тисяч чоловіків для фронту.
Також про необхідність мобілізації жінок в Україні для забезпечення ротацій в армії заявила військова 92 окремої штурмової бригади Євгенія Закревська.
"Хочемо ми чи ні – ми народжені для війни. І від нас залежить, чи наші діти також народжуються для війни. Цей вибір дуже простий: окупація, еміграція або спротив. Я обираю спротив. І насправді єдиний чесний вибір саме громадянина держави – це спротив", – зауважила Закревська вінтерв'ю Hromadske.
Підтримує ідею мобілізації жінок і народна депутатка Марʼяна Безугла. На її думку, почати варто було б із мобілізації на тилові посади: діловодів, кадровиків, підрозділів охорони тощо, а також з трудової мобілізації для виконання господарських робіт і нарощування темпів оборонної промисловості.
"Якщо мобілізовуватимуть жінок, то чоловіків мобілізовуватимуть менше — це вам, чоловіки, один із факторів, чому підтримувати мобілізацію співгромадянок", - написала депутатка.
Втім, підтримка запровадження обовʼязкової мобілізації жінок серед народних депутатів неодностайна. На думку членкині Комітету з питань національної безпеки та оборони Соломії Бобровської, масова примусова мобілізація жінок не матиме успіху в підсиленні армії.
"Такі дискусії не наштовхують наших жінок на зближення з військовою справою, а змушують думати про виїзд закордон і цієї категорії, яка і так складає 70-80 % українців, які покинули країну після 24 лютого 2022 року", - вважає Соломія Бобровська.
Мобілізувати жінок ще зарано?
За даними Міноборони станом на вересень поточного року, загальна чисельність жінок у Збройних силах України - 68 000, з них військовослужбовиць - понад 48 000, а безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 000 військовослужбовиць. Але навіть незважаючи на таку чисельність, для жінок в армії досі існує низка барʼєрів.
За словами очільниці Руху "VETERANKA" Катерини Приймак, перш ніж пропонувати обовʼязкову мобілізацію жінок, необхідно вжити попередніх заходів. Перш за все – налагодити механізм притягнення до відповідальності за негативні наслідки дій, порушення прав військових і зловживання владою. Надати військовим граничні терміни служби, більше прав та можливостей себе захистити.
Зокрема, до організації звертаються за порадами жінки, які роздумують над службою в армії, їх турбують дискримінація, домагання.
"Є загальні проблеми усіх в армії - поламані карʼєрні ліфти, недоліки освітньої системи, замовчування проблем, клани паркетників, обмеження прав військових, замість підвищення престижу служби - і замість з черг до ТЦК вже пропозиції мобілізувати жінок. Але для жінок в армії всі ці проблеми гостріші - ще менше можливостей захистити себе, потрапити на навчання, отримати звання тощо. А іноді ще на етапі рекрутингового центру можна наткнутися на людину, яка думає, що "в армії бабі не місце" і скаже, що для тебе посад немає", - додає ветеранка.
Так, у 2022 році, за словами співбесідниці "Главреду", мали місце випадки, коли жінок навіть із бойовим досвідом з 2014 року навмисно намагалися посунути подалі від фронту.
"Можливо, вмикається певний паттерн про те, що в жінки є діти і нею не будемо ризикувати. А, можливо, інші причини", - вважає Приймак.
Хто така Катерина Приймак
Катерина Приймак (Зоя) - очільниця руху "Veteranka", який займається розширенням прав жінок у секторі безпеки і оборони.
За освітою культуролог, до війни працювала у центрі сучасного мистецтва. У 2014 доєдналася до лав Добровольчого Українського Корпусу, м/с "Госпітальєри", де 11 місяців працювала парамедиком у складі евакуаційної бригади (Піски, шахта "Бутівка" у Донецькій області).
Після повернення працювала на телебаченні. У 2018 році разом із посестрами розпочала роботу над формуванням Жіночого ветеранського руху. Двічі представляла українських ветеранок в штаб-квартирі ООН (CSW 63 у Нью Йорку, Beijing+25 у Женеві).
За її словами, жінок варто підтримувати у бажанні захищати країну, залучати, розвивати лідерство жінок. В довгострокових планах надавати базову військову підготовку усім. Проте ні суспільство, ні армія ще не готові до примусової мобілізації жінок. Краще звернути увагу на вмотивованих жінок, які хочуть служити, і таких немало.
"На кого в суспільстві ляже турбота про дітей? І що скаже чоловік, який пішов захищати свою родину і дім, коли його дружину/сестру мобілізують?", - говорить Катерина Приймак.
Експертка зазначає, що наразі ідея мобілізації жінок для когось може звучати привабливо, тому що гостро не вистачає людей. Але по-іншому не буде, якщо не працювати з причинами кризи і не будувати чесний діалог з суспільством.
Взаємодія тилу та фронту має відбуватися за чесними правилами гри, які рівні для всіх і прагнуть до єдиної мети - збереження державності за найменших втрат і наслідків.
Схожої думки дотримується і ветеранка ЗСУ, засновниця благодійного фонду "Свої" Леся Литвинова. За її словами, у війську більше питань виникає не стільки до статі, а до адекватного рекрутингу та менеджменту наявних людей.
"Я не проти мобілізації жінок. При цьому я абсолютно чесно вважаю, що ми ще не використали мобілізаційний потенціал чоловіків, а вже хочемо мобілізувати жінок. Я знаю багато жінок, які дадуть фору будь-якому чоловіку на "передку" і так само знаю чоловіків, яких і близько туди не можна підпускати. І, навпаки, знаю чоловіків, які "рекси" на "нулі", і жінок, яких туди не можна допускати. Це питання не ґендеру, а здібностей, індивідуальної підготовки та можливостей", - розповіла Литвинова "Главреду".
Хто така Леся Литвинова
Леся Литвинова - доброволець, сапер, засновниця благодійного фонду "Свої".
До 2013 року Леся Литвинова працювала режисером документальних фільмів. Після Революції Гідності працювала у волонтерському центрі "Фролівська 9/11", який займався допомогою постраждалим від анексії Криму та агресії Росії на сході України. Пізніше Литвинова створила власний благодійний фонд "Свої", який став займатися допомогою в секторі охорони здоров'я. Наразі це чи не єдиний благодійний фонд в Україні з ліцензією на медичну практику, який орієнтований на надання виїзної паліативної допомоги.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Леся Литвинова разом із чоловіком вступила до армії як доброволець. У травні 2023 року вони дістали поранення під Бахмутом, і Леся демобілізувалася із ЗСУ за станом здоров'я.
На думку Литвинової, аби мобілізація жінок дійсно мала результат, перш за все рекрутинг потрібно зробити однаковим як для чоловіків, так і для жінок.
"Правила мають бути загальними для всіх", - зауважила Литвинова.
Як виглядатиме жіноча мобілізація
Однак питання гендерних стереотипів та радянського підходу – це лише одні з безлічі невирішених питань, які стосуються служби жінок в армії. Адже, за словами джерела "Главреду", на рівні війська не вирішені навіть питання догляду за жіночим статевим здоровʼям.
"Здорових жінок в армії, особливо на передовій, немає. Адже навіть огляд у гінеколога наразі забезпечити неможливо – посада лікаря не передбачена штатним розписом частин. Кабмін намагався внести відповідні зміни, але рішення провалили. Тому жінка на передовій часто стикається з проблемою, коли для огляду лікаря їй (для чого командири рідко відпускають, доводиться їхати за кількадесят кілометрів від лінії фронту", - розповів співбесідник.
Крім того, народні депутати, коментуючи питання мобілізації, побічно допускають аналогічні чоловічим обмеження для жінок, зокрема, й у перетині державного кордону. А це в умовах і без того катастрофічної демографічної ситуації може лише її загострити. Не кажучи вже про те, що дітей, за якими особливо в умовах війни здебільшого доглядають жінки, у разі обовʼязкової мобілізації жінок не буде на кого залишити.
За словами адвоката Адвокатського бюро Івана Хомича Олени Воронкової, в разі запровадження обовʼязкової мобілізації жінок, можновладцям ще багато доведеться надолужувати і в юридичному плані. Адже не рідко буває так, що до нормативну базу до рішень Кабміну та ухвалених законопроєктів допрацьовують на ходу і постфактум.
"Жінка - це не тільки бойова одиниця на передовій, а ще й мати, донька. І якщо чоловік боронить, а жінка з дитиною вдома, то як це буде виглядати, коли служитимуть обоє? Це питання теж доведеться врегульовувати. А якщо жінка є матірʼю-одиначкою, то більшість жінок з таким статусом будуть думати не про те, де взяти обмундирування, а про те, до якої країни їм краще втекти з дітьми", - говорить адвокат.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
