У Азербайджані відреагували на звернення Вірменії до ОДКБ

Розбіжності між Азербайджаном і Вірменією з питань системи охорони кордонів в рамках територіальної цілісності Азербайджанської республіки були і раніше, проте проблемні ситуації вирішувалися перемовинами за участю держав, які підписали тристоронню заяву щодо Карабаху. Азербайджанські прикордонні війська знаходяться на позиціях своєї держави. У Єревана немає підстав для звернення до Організації договору про колективну безпеку, подібні заяви є політизацією процесу. Про це заявили у азербайджанському МЗС.

Як повідомляє РИА Новости з посиланням на повідомлення азербайджанського зовнішньополітичного відомства, 15 травня глава МЗС Джейхун Байрамов провів перемовини з міністром закордонних справ Таджикистану Сіроджіддіном Мухріддіном і розповів йому про те, що напруженість на кордонах Азербайджану і Вірменії присутня, проте прикордонні війська продовжують свою службу і знаходяться на позиціях азербайджанської держави.

"П'ятнадцятого травня 2021 року міністр Джейхун Байрамов провів телефонну розмову зі своїм таджицьким колегою Сіроджіддіном Мухріддіном. Міністр Джейхун Байрамов поінформував свого колегу про напруженість на азербайджано-вірменському кордоні, зазначивши, що азербайджанські прикордонні війська знаходяться на позиціях нашої країни і цей процес здійснюється в звичайному режимі і систематично", - йдеться в повідомленні дипломатичного відомства.читайте такожПашинян звернувся до Путіна через військове вторгнення Азербайджану до Вірменії

За словами Байрамова, Вірменія і Азербайджан і раніше стикалися з проблемними ситуаціями, пов'язаними з розбіжностями з питань охорони кордонів в рамках територіальної цілісності азербайджанської держави, проте ситуація вирішувалася шляхом перемовин, в яких брали участь країни-підписанти домовленостей від 9 листопада.

При цьому глава азербайджанського МЗС додав, що у зв'язку з такою ситуацією Баку відправив керівництво прикордонної служби на кордон з Вірменією, яке провело перемовини з вірменською стороною. Ситуація має бути врегульована шляхом діалогу, а звернення до ОДКБ є безпідставним і свідчить про спробу політизації процесу з боку Єревана.

"Керівництво Державної прикордонної служби Азербайджанської Республіки було негайно направлено у регіон у зв'язку з останньою напруженістю на кордоні, проведені перемовини з прикордонниками протилежної сторони. Міністр Джейхун Байрамов заявив міністру закордонних справ Таджикистану, який наразі очолює ОДКБ, що звернення Вірменії до Організації договору про колективну безпеку щодо цього питання не має під собою жодних підстав і є не чим іншим, як спробою влади Вірменії політизувати питання. Міністр Джейхун Байрамов підкреслив, що цю напруженість слід вирішувати шляхом політики і перемовин", - підкреслюється у заяві МЗС Азербайджану.

Криза на кордоні Азербайджану і Вірменії

• У Міноборони Вірменії 12 травня заявили, що азербайджанські війська на одній з ділянок у Сюнікській області, поруч з якою проходить новий кордон двох держав після завершення військового конфлікту у Нагірному Карабасі, намагалися провести роботи щодо "уточнення кордонів".
• Згідно з домовленостями щодо Карабаху від 9 листопада 2020 року, через цей регіон мають побудувати транспортний коридор, який об'єднає азербайджанський ексклав Нахічевань з Азербайджаном і Туреччиною. Президент Азербайджанської республіки Ільхам Алієв заявляв, що у Баку готові застосувати силу для вирішення цього питання.
• Прем'єрміністр Вірменії Нікол Пашинян 14 квітня заявив, що у Єревані вважають цю ситуацію військовим вторгненням Азербайджану і мають намір звернутися до ОДКБ. Про це він повідомив президента РФ Володимира Путіна.
• Спікер Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Путін закликав сторони врегулювати розбіжності на базі заяви від 9 листопада. При цьому він спростував звернення Пашиняна до Кремля за допомогою.
• Пізніше Пашинян заявив, що він звернувся до Путіна за військовою допомогою і підкреслив, що карти Вірменії і російської військової бази підтверджують приналежність Єревану територій, до яких вторглися азербайджанські війська.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред