Путін заявив Стуббу та Стере, що РФ не поступиться Донбасом: Reuters розкрив деталі

Коротко:

• Стубб і Стере закликали Путіна припинити війну проти України
• Кремль не дав сигналів про готовність до компромісів
• Данія виступила проти самостійних контактів з Москвою

Президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере у вівторок, 27 жовтня, провели телефонну розмову з російським диктатором Путіним і закликали його завершити війну в Україні. Так вони відійшли від давньої практики західноєвропейських лідерів, які уникають прямих контактів з Кремлем, повідомляє Reuters.

Агентство пояснює дзвінок спробою вплинути на дипломатичний процес. Президент США Дональд Трамп змістив свою позицію на користь Росії, а відносини Вашингтона з Києвом опустилися до найнижчого рівня за останні півтора року. Після розмови з Путіним обидва лідери зв'язалися з президентом України Володимиром Зеленським, повідомив його радник.

У спільній заяві, оприлюдненій після дзвінка, Стубб назвав розмову з Путіним відвертою і предметною. Свою ініціативу він пояснив так:

"Ми - сусідні з Росією країни. Результат цієї війни матиме безпосередній вплив на нашу і ширшу європейську безпеку. Завершення війни потребує прямих переговорів", - наголосив Стубб.

Норвезький прем'єр зосередився на гуманітарному вимірі конфлікту.

"Війна несе величезні людські та матеріальні втрати. Страждання і руйнування позначаться на поколіннях. Під час розмови ми наголосили на важливості деескалації", - додав Стере.

Обидва лідери запевнили, що їхні країни й надалі підтримуватимуть Україну. Вони також уточнили, що говорили з Путіним від імені своїх держав, а не від імені всієї Європи.

Рекомендуємо:

Путін провів переговори з лідерами країн Європи про завершення війни - що відомо

Кремль не відступає від своїх вимог

Офіційне повідомлення Москви за підсумками розмови не містило жодних ознак того, що Путін готовий переглянути раніше заявлені позиції.

"Наголошено, що досягнення справедливого і довгострокового миру можливе лише за умови повного і беззастережного врахування законних інтересів Російської Федерації", - йдеться в повідомленні Кремля.

Москва також поклала на ЄС і НАТО відповідальність за затягування бойових дій через їхню конфронтаційну політику.

За даними джерела Reuters, наближеного до Кремля, Путін прямо сказав співрозмовникам, що Росія не відмовиться від мети захопити весь Донбас. Європейці у відповідь наголосили, що мир має бути справедливим.

Те саме джерело стверджує, що останнім лідером ЄС, який говорив із Путіним телефоном, був президент Франції Емманюель Макрон. Їхня липнева розмова не була оприлюднена і, за словами співрозмовника агентства, нічого не дала.

Данія - проти самостійних кроків

Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен розкритикувала рішення фінського і норвезького лідерів. Вона заявила, що не бачить жодних ознак того, що Росія прагне миру.

"Я вважаю, що Європа має триматися разом, а не діяти поодинці", - сказала Фредеріксен в ефірі данського суспільного мовника DR.

Від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року західноєвропейські лідери здебільшого відмовлялися від контактів з Путіним і нарощували санкції проти Москви. Через це вони опинилися на узбіччі мирного процесу, який веде Трамп. У багатьох столицях ЄС американського президента вважають непередбачуваним і схильним ставати на бік Путіна коштом України.

Ці побоювання посилили домовленості, укладені в жовтні. Путін погодився постачати до США російське дизельне пальне, а Трамп послабив санкції проти Росії й заявив, що українцям час замінити Зеленського. Київ також скаржився на перебої в обміні розвідданими зі США та в роботі супутникового інтернету, на який спирається українська армія.

Росія тим часом регулярно звинувачує європейські уряди в тому, що вони підживлюють війну, озброюючи Україну й відмовляючись від прямих переговорів. Їхню позицію Москва протиставляє підходу Трампа, який підтримує контакт із Путіним, однак досі не зміг домогтися мирної угоди.

ISW оцінив позицію Москви перед переговорами

Кремль не демонструє готовності погодитися на повне або часткове припинення вогню в Україні напередодні тристоронніх переговорів, запланованих на 10 листопада в Абу-Дабі. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) не виявили ознак зміни позиції Москви щодо пропозицій Києва та Вашингтона. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Україна планує порушити питання припинення бойових дій під час зустрічі представників трьох країн. Водночас публічні заяви російських посадовців напередодні переговорів не дають підстав вважати, що Москва переглянула свій підхід.

Аналітики звернули увагу на заяви прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова та помічника російського диктатора Юрія Ушакова. На їхню думку, ці заяви свідчать про незмінність позиції російської влади щодо запропонованого перемир'я.

"Нещодавні заяви Пєскова та Ушакова свідчать про те, що позиція Кремля напередодні майбутніх тристоронніх переговорів залишається незмінною: відхилення пропозицій щодо припинення вогню", - наголосили в ISW.

Мирні переговори - новини за темою

Нагадаємо, Главред писав, що Росія не збирається припиняти удари по Україні через відновлення тристоронніх переговорів. Рішення повернутися до діалогу не передбачає жодних обмежень у бойових діях.

Раніше повідомлялося, що Кремль планує використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб вибити із Заходу поступки щодо розширення НАТО та послабити оборонний потенціал Альянсу.

Напередодні Зеленський заявив, що згода лідера РФ Володимира Путіна відновити мирні переговори з Україною ще не гарантує, що зустріч відбудеться. Важливо оцінювати її результати вже після проведення, а не робити висновки заздалегідь.

Вас може зацікавити:

• Орбан може очолити ООН: США домовляються про підтримку з РФ та Китаєм - ЗМІ
• В Італії закликали припинити допомогу Україні: як відреагувала прем’єрка Мелоні
• "Буданов ледве стримував гнів": Le Monde про пропозицію США Україні на переговорах

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред