Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок вибачився за невдалий жарт про Закарпаття, який озвучив глава уряду країни Ігор Матович.
Корчок розповів у Facebook, що спілкувався зі своїм українським колегою, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
"Я вибачився перед ним за недоречні заяви прем'єр-міністра Словацької республіки Ігоря Матовича на адресу України", - написав глава МЗС Словаччини.
Матович також прокоментував на своїй сторінці у Facebook скандал із жартом.
"Я ніколи не повірив би, скільки ненависті може викликати одна смілива покупка (вакцини, - ред.) лише тому, що, як кажуть, вона була здійснена не по той бік азимута", - написав він.
Нагадаємо:
- У Словаччині сталася політична криза після закупівлі російської вакцини Супутник V.
- Прем'єр-міністр Словаччини Ігор Матович, коментуючи закупівлю російської вакцини від коронавірусу Супутник V, відзначився некоректним жартом про Україну, сказавши, що "пообіцяв" Москві віддати "Закарпатську Україну".
- Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував на дивну заяву прем'єр-міністра Словаччини. Він висловив жаль, що своїми некоректними висловлюваннями словацький прем'єр псує "надзвичайно дружні та щирі відносини між Україною та Словаччиною".
Довідка. Закарпатська Україна - це територіальне утворення, яке існувало в період з 1944 до 1946 року на території звільненого за сприяння СРСР від військ Німеччини та Угорщини Закарпаття. У період між двома світовими війнами Закарпаття входило до складу Чехословаччини.
26 листопада 1944 року в Мукачевому пройшов перший з'їзд народних комітетів Закарпатської України, в рамках якого був ухвалений маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною. Вищим органом влади обрали Народну Раду Закарпатської України.
29 червня 1945 року СРСР і Чехословаччина підписали в Москві договір про те, що Закарпатська Україна (Підкарпатська Русь в Конституції Чехословаччини), за бажанням населення возз'єднується зі своєю споконвічною батьківщиною – Україною і стає частиною УРСР.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред