Підпишіться 
Сепаратистський режим у Карабасі будував усю свою стратегію на ставці на Москву: розраховував на постійну військову присутність РФ і діяв як її політичний форпост. Але щойно утримання цього форпосту перестало бути для Кремля вигідним, підтримка зникла. Унаслідок операції Азербайджану у вересні 2023 року режим припинив існування, а Росія не стала рятувати конструкцію, яку сама ж вибудовувала роками. Про це пише Телеграф.
Москва збирала такі точки опори на пострадянському просторі з початку 90-х: Придністров'я – з 1992 року, Абхазія та Південна Осетія – після війни 2008-го, Крим та частина Донбасу – з 2014-го, Карабах – з 1991-го, де після Другої карабаської війни російську присутність закріпили "миротворці". Схема скрізь одна: затяжний конфлікт, який Росія розпалює та використовує, лояльні до Кремля функціонери на місцях, власний військовий контингент як страховка. За тридцять із лишком років ця система дала збій лише раз – у вересні 2023 року, коли Азербайджан за добу повернув собі Карабах, позбавивши Москву її плацдарму.
У Карабаху Росія відвела собі роль незамінного арбітра, і досі вона здавалася незламною. Тристороння угода листопада 2020 року надавала Кремлю право тримати в регіоні до двох тисяч військових, а ключові пости у невизнаній "НКР" обіймали люди, які безпосередньо пов'язані з Москвою. У 2022-му її "держміністром" став "гаманець Путіна" Рубен Варданян – мільярдер, який раніше очолював "Трійку Діалог", через яку, за розслідуванням OCCRP, роками йшли непублічні платежі близьким до Кремля фігурам. Призначення читалося однозначно: Москва не йде, а укорінюється.
Розв'язка настала швидко. 19–20 вересня 2023 року азербайджанська армія за добу зламала сепаратистську оборону, "НКР" оголосила про саморозпуск, а її керівництво разом із Варданяном опинилося у бакинському СІЗО. Російські миротворці не втрутилися і в червні 2024 року достроково пішли. Росія настільки ослабла і втратила важелі впливу, що навіть Єреван, давній союзник Москви, почав зближення з ЄС.
Карабах оголив межі російських гарантій: Москва вкладається в залежні структури лише доти, доки вони дешевші за вигоду від них. Щойно баланс сил змінюється, Кремль згортає підтримку без вагань. Це сигнал для будь-яких проросійських утворень – їхнє існування тримається не на "союзі" з Москвою, а на холодному розрахунку, який може обнулитися будь-якої миті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
