
Посланці президента США Дональда Трампа попередили Росію, що нинішній раунд мирних переговорів може стати останньою реальною можливістю домовитися до зміни політичного балансу у Вашингтоні. Команда американського президента намагається переконати Кремль не відкладати угоду, пропонуючи дипломатичний формат, який дозволить Москві представити домовленості як власну перемогу. Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів.
Стратегія Вашингтона пов'язана з перспективою переходу Конгресу США під контроль демократів. Такий сценарій може призвести до посилення двопартійного тиску на адміністрацію Трампа з вимогою збільшити військову та фінансову допомогу Україні. Крім того, американським чиновникам можуть загрожувати парламентські розслідування щодо політики стосовно Кремля.
У Білому домі намагаються використати цю перспективу як аргумент для Москви: після зміни політичної ситуації умови для домовленостей можуть стати менш вигідними для Росії.
Поштовхом до зміни американської тактики стала відмова Москви від запланованої тристоронньої зустрічі у вересні. Переговори мали відбутися після візитів спецпосланців США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви.
Зустріч, заплановану на початок жовтня, скасували після того, як Кремль звинуватив Україну в авіаударах 20 вересня. Водночас Росія продовжувала масовані атаки на українську територію, зокрема енергетичну інфраструктуру.
У Києві вважали, що Москва не зацікавлена в домовленостях до завершення зимової кампанії ударів по енергетичних об'єктах. Після цього американські представники почали переконувати російську сторону, що зволікання може позбавити її нинішніх можливостей для досягнення поступок.
Цей аргумент, схоже, спрацював: Росія погодилася повернутися до тристороннього формату за участю України та США. Президент Володимир Зеленський 11 листопада також заявив про наявність "вікна можливостей" для результатів у переговорах до 2027 року.
Україна паралельно готується до ще однієї зими російських атак на енергосистему. За оцінкою української сторони, мета таких дій - створити умови для гуманітарної кризи та змусити населення вимагати капітуляції.
Угода, яку Москва зможе представити як перемогу
Кремль наразі оцінює ситуацію як вигідну для себе. Російські війська продовжують бити по українській енергетичній інфраструктурі, а Київ має труднощі із забезпеченням достатньої кількості перехоплювачів для захисту від балістичних ракет.
Водночас російській армії не вдається досягти суттєвого прориву на фронті. Попри це, головна вимога Москви залишається незмінною - передача Росії територій Донецької та Луганської областей, які вона не змогла захопити військовим шляхом.
Російські представники заявляли американським переговорникам, що Кремль має намір отримати ці території в будь-якому разі. Державний секретар США Марко Рубіо натомість неодноразово наголошував, що Донбас залишається головним питанням переговорів, але Росія навряд чи зможе захопити його найближчим часом.
На цьому тлі Вашингтон шукає ширшу дипломатичну конструкцію, яка могла б стати для Москви прийнятним способом завершення війни.
Одним із можливих елементів такої домовленості стала нова угода про безпеку між Росією та Європою. Москва давно вимагає перегляду європейської безпекової архітектури, зокрема обмеження розширення НАТО та скорочення військової присутності Альянсу.
Команда Трампа фактично просуває два паралельні переговорні напрями: завершення війни Росії проти України та перегляд безпекових відносин між Москвою і європейськими країнами. Другий напрям, за інформацією українського чиновника, має розпочатися лише після досягнення мирної домовленості між Києвом і Москвою.
Окремим аргументом для Кремля залишається можлива зміна контролю над американським законодавчим органом. Демократи в разі отримання більшості зможуть просувати законопроєкти про допомогу Україні та шукати двопартійну підтримку для подолання можливого вето Трампа.
Напружені переговори та незмінні вимоги
Новий раунд тристоронніх переговорів України, Росії та США відбувся 10–11 листопада. Однак зустріч не продемонструвала готовності Москви відмовлятися від попередніх умов.
Російська делегація прибула з жорсткими інструкціями та не виявляла зацікавленості в обговоренні енергетичного перемир'я або інших кроків для зниження інтенсивності бойових дій.
Натомість представники Кремля наполягали на обговоренні нової угоди про європейську безпеку. Українська сторона підтвердила, що територіальні претензії Росії залишилися незмінними.
"Вони й далі говорять про Донбас, але додатково з'явилася нова тема - архітектура європейської безпеки", - розповів Kyiv Independent український чиновник, близький до переговорного процесу.
Головний переговорник Росії Володимир Мединський 11 листопада знову озвучив позицію Кремля щодо українських територій.
"Кожен дюйм нашої землі так чи інакше буде повернуто Росії", - заявив Мединський.
Наступний етап переговорного процесу очікується 19 листопада в Берліні. Там мають зустрітися американські посланці, українські чиновники та представники європейських країн, щоб узгодити подальші дії.
Одним із головних питань стане позиція Європи щодо запропонованої Вашингтоном ідеї нової безпекової домовленості з Росією. Європейські чиновники як публічно, так і в приватних розмовах уже заявляли, що не підтримують цю ініціативу.
Новина доповнюється...
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
