
Вона могла залишитися у Фінляндії, де мешкають її рідні, але вирішила повернутися додому - в Україну. Марія Ігнатюк із Краматорська залишила рідне місто після багатьох років життя. Новий початок знайшла в Миколаєві, де змогла повернутися до улюбленої роботи завдяки підтримці колег мережі "Аптека 9-1-1".
Марія Ігнатюк добре пам'ятає, яким був Краматорськ до повномасштабної війни. Після 2014 року місто відновлювалося, ставало красивішим, відкривалися нові парки та магазини, на площах проводили концерти, а на свята прикрашали вулиці. Тут було її життя, робота, дім і відчуття приналежності до рідного міста.
24 лютого 2022 року все змінилося. Після початку повномасштабного вторгнення Марія разом із родиною виїхала до Вінниці. Але вже восени повернулася в Краматорськ: компанія запропонувала їй відкрити аптеку, і вона не вагалася.
Марія залишалася вдома до березня 2026 року. Та з часом ситуація стала настільки небезпечною, що довелося ухвалити рішення про остаточний виїзд.
"Дуже важко було покинути рідний дім, місто, роботу. Перший час постійно плакала, хотілося повернутися. Але розуміння того, що жити там більше неможливо, зупиняло", - розповідає Марія.
Вона виїхала до рідних за кордон і могла залишитися у Фінляндії. Проте згодом зрозуміла: хоче жити й працювати в Україні.
Повернення додому для Марії означало не лише зміну країни, а й необхідність заново облаштовувати повсякденне життя. Вона повернулася до знайомої команди "Аптеки 9-1-1", де працює з 2018 року.
Новим містом для життя та роботи став Миколаїв. Вибір був невипадковим: компанія запропонувала хороші умови праці та допомогу з житлом.
"Я їхала сама, у Миколаєві нікого не знала. Тому така допомога була для мене надзвичайно важливою. Коли опиняєшся в новому місті, важливо розуміти, що ти не залишилася сама зі своїми проблемами", - говорить Марія.
Сьогодні вона знову одягає білий халат і працює асистенткою фармацевта. Каже, що завжди хотіла спілкуватися з людьми, допомагати їм швидше одужувати та почуватися краще. І навіть після всіх пережитих випробувань не втратила любові до своєї справи.
Хоча Марія облаштовується в Миколаєві, але серцем залишається у Краматорську. Вона мріє, щоб місто знову стало безпечним, а його мешканці змогли повернутися до звичного життя.
"Після всього пережитого починаєш більше цінувати спокій, коли родина поруч і з близькими все добре. Мрію про якнайшвидший мир в Україні. Не треба опускати руки. Головне - цінувати життя, яке зараз маємо, і вірити, що все буде добре, як би важко не було", - ділиться вона.
Історія Марії - не лише про вимушений переїзд. Вона про любов до свого міста, відданість професії та бажання залишатися вдома, навіть коли доводиться шукати новий дім. А ще - про людей, які в потрібний момент простягають руку допомоги. Для Марії такою опорою стала команда "Аптеки 9-1-1".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
