"Це був мегауспіх": голова СБУ розкрив деталі унікальної спецоперації на Курщині

Коротко:

• СБУ вразила понад 200 об’єктів у глибокому тилу РФ безпілотниками
• Успішно проведені дронно-штурмові операції на Курщині та інших напрямках

Підрозділи Служби безпеки України стали одними з провідних у застосуванні далекобійних ударів безпілотними системами по цілях у глибокому тилу Росії. За весь час повномасштабного вторгнення СБУ вразила понад 200 важливих об’єктів ворога, серед яких військово-промислові підприємства, логістичні центри та командні пункти.

Також під ударами опинилися нафтовидобувні й переробні потужності, що фінансують російське міністерство оборони. Про це повідомив голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк в інтерв’ю телеканалу "Ми-Україна" в ефірі марафону "Єдині новини".

Заява голови СБУ Василя Малюка

"Ми передусім думаємо, як правильно спрацювати в інтересах фронту і підтримати солдата, який перебуває на передовій позиції. Ми вже уразили понад 200 об’єктів РФ в їхньому глибокому тилу: це військово-промисловий комплекс, логістика, командні пункти. Ми б'ємо також нафтовидобувну і переробну галузь, яка живить їхнє міністерство оборони брудними рублями. Дуже успішним у цьому напрямку є Центр спеціальних операцій "А" СБУ", – зазначив він.

Успішні операції: приклад Торопця

Серед прикладів вдалих операцій Малюк назвав удар по складу боєприпасів у Торопці, де було знищено половину запасів 120-мм мін ворога — понад 80 тисяч тонн. "Там було 160 тис. тонн ворожих боєприпасів, половина всіх запасів 120-ї міни. Це був мегауспіх! Ми спрацювали 120-ма дронами, а ще 20 дронів запускали разом із нами інші підрозділи Сил оборони. Взагалі тут, як і в багатьох інших питаннях, головне – наша єдність. І коли об’єднують зусилля СБУ, Сили безпілотних систем, ГУР, ССО, СЗР, прикордонники, то у нас виходять унікальні операції", – підкреслив він.

Рекомендуємо:

Ситуація на Сумщині змінюється: як ЗСУ знайшли слабке місце та витісняють ворога

Новітня тактика

Окрім того, СБУ активно впроваджує новітню тактику — дронно-штурмові операції. Одним із перших таких випадків стала спецоперація на Курщині, де під час штурму ротного опорного пункту було захоплено 102 російських військових і ліквідовано понад 20.

Деталі спецоперації на Курщині

"Минулого року був штурм ротного опорного пункту на Курщині поряд з населеним пунктом Свердліково. Там перебувало понад сто військовослужбовців РФ. Там були і ахматівці, і офіцери, й інший доволі підготовлений ворожий особовий склад. Спершу ми проводили дронову підготовку. Тобто, в кожен отвір цього ротного опорного пункту залітали своїми засобами. Ми також працювали наземними роботизованими комплексами, а потім бійці пішли на штурм малими групами, над якими також "висіли" наші FPV. Як тільки була відповідна загроза і вогневий контакт, терміново туди вже били цими дронами", – розповів Василь Малюк.

Атаки дронів на Росію - останні новини

Як писав Главред, вранці 11 серпня невідомі дрони атакували місто Арзамас Нижегородської області РФ. Один із "прильотів", ймовірно, був по Арзамаському приладобудівному заводу (АПЗ). Це підприємство випускає прилади для авіаційної та космічної галузей, а також продукцію цивільного призначення. Завод розробляє і виробляє гіроскопічні прилади, системи управління, бортові електронно-обчислювальні машини, рульові приводи, контрольно-повірочні комплекси, витратомірну і медичну техніку.

10 серпня Сили безпілотних систем Збройних Сил України завдали удару по Саратовському нафтопереробному заводу. Унаслідок влучання БпЛА на території підприємства зафіксовано вибухи та пожежу.

Крім того, ніч на вівторок, 12 серпня, в російському Ставрополі прогриміли вибухи - місто атакували дрони. Місцеві жителі заявили про "прильоти" на заводах "Монокристал" і "Нептун". На місці падіння безпілотників спалахнули пожежі.

Читайте також:

• Як ЗСУ зірвали підступний план ворога і ліквідували ДРГ біля Покровська - DeepState
• Атака дронів і пожежа в РФ: дрони атакували Арзамаський приладобудівний завод
• Пожежні машини мчать з сиренами: дрони атакували Татарстан

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред