
Про що попереджає економіст Гліб Вишлінський:
- Чому тривоги негативно позначаються на зайнятості батьків
- Який довгостроковий ризик для регіонів України
Повітряні тривоги, що зривають навчальний процес у школах, здатні водночас скорочувати робочий час батьків - насамперед матерів школярів.
Про це повідомив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, пише Главред.
Якщо тривалі тривоги збережуться й після 1 вересня, за словами економіста, це стане додатковим економічним ефектом, що виходить за межі самої освіти. Коли навчальний день не починається вчасно через сигнал тривоги, або значну його частину діти проводять у укритті, батькам доводиться підлаштовувати під це власний робочий графік.
На думку Вишлинського, найбільше навантаження лягає саме на матерів школярів - один і той самий сигнал тривоги одночасно зриває навчання дітей і забирає робочий час у їхніх батьків.
Ризик переїзду сімей у безпечніші регіони
У довгостроковій перспективі економіст не виключає, що постійні перебої в роботі та занепокоєння щодо якості освіти дітей можуть стати додатковим аргументом для переїзду частини сімей у безпечніші регіони України. Йдеться про ситуації, коли батьки фізично не можуть повноцінно працювати через регулярні зриви графіку, а якість навчання дітей викликає дедалі більше побоювань.
Бізнес може піти за сім’ями
Схожу логіку Вишлинський застосовує й до бізнесу. Якщо рівень ризику між регіонами суттєво відрізняється, нові інвестиції та розширення компаній поступово зміщуватимуться туди, де працювати безпечніше.
У Повітряних силах ЗСУ розкрили нову тактику ворога
Росія суттєво збільшила використання швидкісних реактивних безпілотників під час атак на Україну. Київ залишається одним із головних напрямків таких ударів. Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Помітне зростання кількості таких цілей почалося ще в липні. Тоді росіяни застосували приблизно в п’ять разів більше реактивних дронів, ніж місяцем раніше.
За словами Ігната, проблема для ППО полягає насамперед у швидкості та висоті польоту. Окремі реактивні апарати можуть розганятися приблизно до 600 км/год і летіти на висоті близько 5 км. Через це їх не завжди можуть збити мобільні вогневі групи та ПЗРК, а частина дронів-перехоплювачів просто не має достатньої швидкості для переслідування таких цілей.
Атаки РФ по Україні - новини
Як писав Главред, у ніч на 1 вересня російська окупаційна армія атакувала Київ та область ракетами й ударними дронами. У результаті атаки є загиблі та постраждалі.
За останніми даними ДСНС, у Києві вісім осіб загинули та ще п’ятеро постраждали, зокрема троє дітей. Під удар потрапила цивільна інфраструктура та житлова забудова столиці.
У Дарницькому районі внаслідок влучання виникла пожежа на двох локаціях, на жаль, 7 осіб загинули, а 1 особа у важкому стані перебуває в лікарні. Пожежу ліквідовано. Також за іншою адресою внаслідок вибухової хвилі постраждали 2 особи, з яких 1 дитина.
Голосіївський район: влучення в нежитлову будівлю. Пожежу ліквідовано на площі 40 кв. м, 1 людина загинула.
Солом’янський район: внаслідок влучання БПЛА у житловий будинок сталося часткове руйнування. Пожежники врятували чоловіка та витягли жінку з-під завалів. Постраждалих передано до карети швидкої допомоги.
У Київській області кількість загиблих внаслідок ворожого удару по Борисполю зросла до 4. Ще 13 осіб отримали поранення. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу.
Інші новини:
- Прямо з заводу проти українців: "Флеш" розповів про особливості атак РФ
- Путін ухвалив важливе рішення щодо війни в Україні, щоб зберегти своє життя - ЗМІ
- Маск може надати Україні важливу допомогу для ударів по РФ, але є умова
Про персону: Гліб Вишлінський
Гліб Вишлінський - економіст, виконавчий директор Центру економічної стратегії, який очолює з моменту його створення у травні 2015 року. Має понад 25 років досвіду у сфері економічного аналізу та досліджень.
У 2003–2015 роках працював у GfK Ukraine, з 2010 року обіймав посаду заступника директора компанії. Раніше був головним економістом, директором з публікацій та заступником директора Міжнародного центру перспективних досліджень. Кар’єру розпочинав як економічний журналіст і редактор.
У 2021–2026 роках очолював правління "Громадського телебачення". Також входить до Ради розвитку "Мистецького арсеналу", Наглядової ради Фундації DEJURE та правління StateWatch.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
