Що сказав Сазонов:
- Війська КНДР ідуть в першій лінії та беруть вогонь на себе
- Тактика ворога на Курщині — це шалені втрати
Агресори з Росії під час штурмів на фронті застосовують різні тактики.
Одну з таких, яка називається тактика "м’ясних хвиль", прокоментував військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 17 грудня.
Він пояснив, що саме її зараз застосовують на фронті в Курській області: окупанти запускають північнокорейців, які, йдучи в першій хвилі, повинні взяти вогонь на себе.
"Наша 41-ша ОМБр тут на Курщині з самого початку операції, із серпня. Тому ми можемо порівнювати тактику ворога і те, як вона змінюється. Можливо, північнокорейська тактика наступу хвилями мала сенс 20 років тому. Дуже може бути. Зараз війна 2024 року. І вона відрізняється навіть від війни 2022-го, не кажучи вже про ту, яка була ще раніше", — сказав гість ефіру.
Сазонов також попередив, що війська Росії перейшли до тактики просочування.
"Так, іноді вони йдуть на штурми на броні, намагаються якнайшвидше дістатися до наших позицій. Наша рота і працює над тим, аби вони до позицій не доїхали, і піхоту нашу взагалі не побачили, намагаючись їх зносити. Тобто ось цю ділянку між позиціями подолати — найголовніше. Але вони намагаються просочуватися по 1-2 людини, накопичуються біля наших позицій, збираються в групи. Тоді це логічно, адже ми не будемо витрачати ні снаряд, ні мінометну міну, яка коштує 5 000 гривень, на те, щоб влучити в одного супротивника, який біжить. Але вже кілька днів ми бачимо, як іде група в 30-40 осіб, розгортаючись у ланцюг або в колону. Для мінометів, кулеметів, для наших пілотів дронів — це просто чудова мішень, вони там і залишаються. Тому така тактика себе не виправдовує. Така тактика — це шалені втрати", — пояснив військовий.
За словами Сазонова, окупанти свій особовий склад особливо не бережуть.
"Ми не раз зіштовхувалися з тим, що перша хвиля, яка йде, ми називаємо їх "віслюки", які тягнуть на собі багато БК, її кладуть перед позиціями, а вже наступна група штурмовиків, більш підготовлених, біжить, щоб цей БК забрати", — сказав спікер.
Також Сазонов заявив, що перша хвиля агресорів, коли йде на штурм, не особливо вірить у те, що вони щось візьмуть, досягнуть успіхів.
"Їхнє завдання — викликати на себе вогонь, щоби противник із дронів бачив наші вогневі точки, де розташовані міномети, кулемети, де опорні пункти, позиції. Тобто їх кидають на "м’ясо", щоб виявити наші позиції. Тобто, взагалі не шкодують. Але хтось має йти першою хвилею. Раніше вони запускали своїх — кого не шкода. Перша хвиля лягає, як правило, вся. Зараз цих запускають (північнокорейців, — ред.). Їхня функція — виявити наші позиції, якось проявитися і забезпечити другій хвилі можливість пройти далі. Тобто використовують теж як "м’ясо", як і своїх військових", — резюмував гість ефіру.
Війська КНДР в Україні - останні новини
Як писав Главред, в ЦПД пояснили, чому війська КНДР дивно реагують на українські дрони. Річ у тім, що армія РФ погано проінформувала північнокорейських військових.
Водночас у Forbes назвали втрати корпусу КНДР на Курщині. За даними видання, на минулих вихідних під час штурмів корпус Північної Кореї міг втратити кожного 25-го солдата.
Своєю чергою в США попередили про можливу ескалацію. Перетин військових КНДР кордону з Україною закінчиться явно не позитивним сценарієм.
Читайте також:
- Ворог атакував ще одне місто: окупанти небезпечно активізувались на Запоріжжі
- Пропозиції не було: в ОП прокоментували ідею Орбана щодо "різдвяного перемир'я"
- "Має бути зупинений": Зеленський назвав одну з найбільших загроз для України
Хто такий Кирило Сазонов?
Кирило Сазонов — дуже відомий блогер та політичний експерт, якого аналітики визнають як одного з найбільш цитованих політологів України.
Він народився, жив і працював журналістом у Донецьку, доки у 2014 році ра**исти не захопили місто. Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну він зустрів у Бучі, після чого евакуював дружину і дітей, а сам вступив до лав Збройних Сил України та нині захищає державу в найгарячіших ділянках фронту, пише АрміяInform.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред