
Очільника ГУР МО України Кирила Буданова дедалі частіше розглядають як потенційного політичного гравця національного рівня. Його вважають одним із найбільш підготовлених кандидатів на високі державні посади завдяки поєднанню військового та управлінського досвіду, високому рівню суспільної довіри та здатності вести складний діалог на рівних як із Росією, так і з західними партнерами. Про це йдеться у авторській колонці журналіста і співавтора книг про нову холодну війну Меліка Кайлана на сайті Forbes.
За спостереженнями Кайлана, комплекс досвіду й світогляду робить Кирила Буданова фігурою, яку дедалі частіше розглядають не лише як військового керівника, а і як потенційного політика нового типу — того, чий оптимізм і впевненість дають надію не лише українцям, а й міжнародним партнерам.
"Відчувається, що його оптимізм і спрямоване в майбутнє мислення – це не просто риторика. Зрештою, він пережив нинішній український досвід на всіх рівнях, від розвідувального фронту до військового фронту та столу переговорів. Він дуже добре знає росіян. Він знає, чого хочуть американці і що потрібно Україні", — пише журналіст.
Також автор наголошує, що начальник ГУР сприймається українським суспільством як послідовний і виважений патріот.
"Він не збирається йти на поступки через слабкість у будь-яких переговорах, де на карту поставлено майбутнє його країни. Але, так само, за будь-яких компромісів, на які він піде, громадськість повірить, що він прийняв правильне рішення з правильних причин", — відзначає автор.
Водночас аналітик звертає увагу і на здатність Буданова балансувати між обережністю в розкритті інформації та публічністю, а також його вміння залишатись відвертим та прозорим попри свою небагатослівність.
"Він знає, що українці сьогодні шукають прозорості, поєднаної з доброчесністю. Він справляє враження людини, яка заслужила свою доброчесність важким шляхом, загартовану в кузні війни", — констатує журналіст натякаючи на те, що саме така відвертість імпонує більшості громадян України, які підтримують Кирила Буданова.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред