Згідно з домовленістю президента та основних медіагруп, до 16 березня у країні будуть запущені незакодовані супутникові міжнародні версії деяких національних телеканалів. Розкажіть про передісторію цього рішення, чим воно було викликано?
Кожна країна є унікальною в частині розвитку медійних технологій. Якщо проаналізувати досвід європейських держав, немає двох країн, які б пройшли однаковий шлях у питаннях: коли був відключений аналог, закодований супутник, запущене цифрове ефірне телебачення. До речі, деякі країни, як, наприклад, Швейцарія, у цьому році вже відключили цифрове ефірне телебачення, а у нас досі тривають розмови про аналогове ефірне ТБ. У кожної держави є свої особливості, національні, мовні питання, питання соціально-економічного статусу, технологічних програм і специфіка формування телевізійного медійного простору. Кожна країна унікальна, в тому числі й Україна, але, на жаль, ми не є передовими. Тому кодування супутника – це не винаходження велосипеда чи якесь ноу-хау, - це обов’язкова умова існування національного медійного розважального ринку, умова його розвитку і це вимога наших міжнародних партнерів у частині того, що ми порушуємо їхні авторські права.
Власне, сукупність цих факторів призвела до того, що кодування, яке переносилось три чи чотири рази за останні десять років, відбулось лише 28 січня 2020 року – менше місяця тому. І ми досі переживаємо цю подію та стикаємося з певними труднощами.
Розкажіть детальніше, чому вживання слова "розкодування" є некоректним, і у чому насправді полягає суть ваших домовленостей із Володимиром Зеленським?
По-перше, розкодування національних каналів неможливе технологічно. Відбулося дуже багато процесів, які, по суті, є безповоротними. По-друге, навіть якщо ми розкодуємось, від п’ятдесяти до семидесяти відсотків людей, які дивилися супутник, вже не зможуть прийняти новий розкодований сигнал, бо він все одно буде інакшим.
Тому на нараді з президентом ми навели низку причин і домовились про те, що розкодування бути не може. Однак, ми повинні тимчасово забезпечити доступ до контенту, адже частина людей хоче прийняти зважене рішення про зміну способу перегляду ТБ, інша частина – повинна назбирати гроші на той же тюнер. Тому ми тимчасово йдемо назустріч один одному, розділяємо біль наших громадян і прийшли до наступних рішень.
Чотири медіагрупи дають вільний доступ до міжнародних версій своїх каналів. Але не всіх, а по одному телеканалу від медіагрупи. Загалом, отримуємо чотири телеканали. У "1+1" це буде "1+1 International". Вже з 1 березня ми першими вивели його на нову супутникову позицію – він вже розкодований. Ми частково покращимо його програмну сітку, але не драматично, тому що однією з причин, чому ми закодувалися, було порушення авторських прав на інших територіях. Супутник мовить на десятки країн, а у нас права є тільки на Україну. Тому дорогі форматні шоу, як "Голос країни" та кіно від великих американських студій доступними не будуть. Це буде обмежена пропозиція, але краща за ту, що була.
У "Інтера" – це буде "Інтер+". Медіагрупа "Україна" заявила, що надасть доступ до каналу "Україна 24". І StarlightMedia створить новий канал.
Аналогічно, ми зараз розглядаємо варіант змінити позиціювання каналу "УНІАН ТБ" і залишити його інформаційно-аналітичним. Це буде новинний канал без розважального контенту, теж у відкритому доступі.
Паралельно у цей час держава займається розбудовою мережі Т2. З моєї точки зору, це займе кілька місяців. Крім цього, супутникові оператори, той же Viasat, повинні сформувати соціальний пакет телеканалів для мало захищених верств населення. У цьому пакеті буде обмежена пропозиція – по одному національному телеканалу від кожної медіагрупи – за ціною, доступною для громадян. Орієнтовна ціна буде 35-40 грн на місяць.
На який термін прийнято рішення надати доступ до міжнародних версій національних каналів на супутнику?
Ці канали будуть доступні протягом двох років, до кінця 2021.
Ви стверджуєте, що розкодувати назад усі канали неможливо. Поясніть, будь ласка, свою позицію з технічної сторони. Чому так?
Змінилась модуляція на супутнику або технічні параметри.
У нас був формат даних MPEG2/DVB-S, а сьогодні це більш новий MPEG4/DVB-S2. За старого формату на нашому транспондері – це супутникова ємність – мовило, грубо кажучи, дванадцять каналів. Сьогодні їх вже двадцять чотири. Якщо я повернусь у стару технологію, куди я подіну інші дванадцять каналів? Нікуди.
Відповідно, усі тюнери діляться на ті, що приймають формат MPEG2/DVB-S чи MPEG4/DVB-S2. Ті, що новіші - MPEG4/DVB-S2 - можуть приймати попередню технологію, однак тюнери чи, як ми їх називаємо, коробочки з попередньою технологією не зможуть приймати нову технологію. Якщо ми розкодуємо канали, то старі тюнери не приймуть наш сигнал у новій модуляції у будь-якому випадку. А ми не можемо відкотитись до попередньоі модуляції, бо у нас на транспондері вже більше каналів, ніж було раніше, і ми не можемо просто взяти і прибрати їх зі супутника.
Що відбувалося попередні півроку, поки була активна інформаційна політика? Ми паралельно підіймали обидві технології на різних супутниках, йшло паралельне мовлення двох форматів, і тому це було можливо. Однак сьогодні ті супутники, які ми звільнили, перейшли під інші задачі, супутникові оператори їх під нас не тримають, і ми не зможемо їх просто так повернути.
Тому об’єктивно існує багато перешкод, які унеможливлюють розкодування. До того ж, ми у такому випадку повернемося у початкову точку, коли на нас знову почнуть тиснути закордонні партнери, що ми порушуємо їхні авторські права.
А що буде з тими 1,3 млн людей, які вже змінили технологію? Вони вже заплатили гроші за перехід.
Більше того, за рахунок оновлення ми запустили одразу три HD-версії наших телеканалів "2+2", "ТЕТ" і "1+1".
Від початку кодування скільки підписок з’явилось у супутникових операторів?
Ми на сьогодні виконуємо свої плани на 50%.
Як рішення щодо надання тимчасового доступу до міжнародних версій національних телеканалів відображається на медіагрупах? До яких збитків призводить?
Для того, щоб підняти канал на супутнику, треба витратити від $100 тис. на рік. Крім того, канал ще треба скомпонувати, і, не враховуючи вартість контенту, це ще сто тисяч доларів. Тобто канал на супутнику без вартості контенту обходиться медіагрупі від $200 тис.
Вважайте, щоб запустити чотири версії, доведеться заплатити до мільйона доларів на рік. Якщо два роки – то, відповідно, $2 млн.
Таке рішення і такий підхід призупинить міграційні процеси аудиторії, це дещо сповільнить зміни на ринку, особливо – на ринку платної дистрибуції, і, фактично, ми повинні будемо дати ще маркетингову підтримку для цієї кампанії. Називалась сума за таку підтримку – від одного до двох мільйонів доларів.
Для супутникових операторів "Соціальний пакет" теж буде збитковим, бо користувачі такого тарифу не мають звички платити, а витрати на контакт-центри будуть дуже великими. І це будуть теж чималі збитки. Я б оцінив, що маржинальність такого абонента складе мінус десять доларів на рік. Якщо підпишеться сто тисяч таких соціальних абонентів – буде мінус мільйон доларів. Тобто це такий серйозний і недешевий крок – великий соціальний проект.
Чи з’явиться на міжнародних версіях супутникових каналів, зокрема, на "1+1 International" реклама, щоб частково покрити ці збитки?
Це ж міжнародний канал, а реклама закордоном заборонена. Можливо, щось зміниться, але нині ми такий варіант не розглядаємо.
Враховуючи усі існуючі проблеми та спричинені збитки, чи не зарано, на вашу думку, Україна відмовилася від аналогового телебачення?
Проблема цифрового ефірного мовлення є дуже старою. Якщо пам’ятаєте, у 2006 році ми підписали конвенцію "Женева-2006", яка погоджує правила цифрового ефірного мовлення – це було ще чотирнадцять років тому.
Після цього більшість країн перейшли на цифрове ТБ протягом двох-трьох років. Ми запустили процес у 2011 році, і це було досить болісно, бо деякі "попередники" хотіли заробити на цьому проекті, і, в тому числі, через цю причину, він досить складно надалі розвивався. Коли неодноразово група 1+1 media заявляла про те, що цифрове ефірне покриття не готове, на той момент держслужбовцям було вигідно закривати на це очі, що вони і робили. От сьогодні розтин показав, яке реальне покриття "цифри" в Україні.
Тому відмова від аналогу мала відбутися значно раніше, і на це є безліч причин: якість сигналу, доступність мовлення для громадян і, врешті решт, економіка, бо аналогове мовлення дороге.
Минулого тижня на засіданні РНБО була показана карта, згідно з якою найбільша кількість звернень щодо проблем супутникового мовлення дивним чином співпадає з регіонами, де цифрове покриття слабке, або відсутнє взагалі. Я думаю, зараз не було б такої пильної уваги до проблеми кодування, якби був відповідний рівень забезпечення цифрового ефіру. Хоча, у той же час, я абсолютно свідомо та відповідально заявляю, що в Україні пропозиція в цифровому ефірному телебаченні є надмірною – 32 потужні канали високої якості.
Чи могли б ви більш детально розказати про географію покриття цифрового сигналу Т2? Можливо, ви могли б привести певне відсоткове співвідношення?
Наприклад, сигнал погано пропускається у гірській місцевості. Або у місцях високої забудови нижні поверхи будинків також погано його приймають. За нашими грубими оцінками, на сьогодні покриття, в залежності від рельєфу, знаходиться у межах 60-85 відсотків.
Коли ми двічі проводили дослідження у грудні 2017 та березні 2019 року, яка буде модель поведінки абонентів при кодуванні, з 4,4 млн абонентів, які дивилися супутник, 1,7 млн заявляли, що готові перейти на Т2. На сьогодні перейшли менше одного мільйону, і, як мінімум, 700 тис. людей залишилися на супутнику не тому, що вони вірять, що цифровий сигнал розкодується, а через те, що вони фізично не мають можливості його прийняти. Ось такий результат.
Але чому цей процес так затягувався, і з покриттям досі існують проблеми?
Все просто. Кілька факторів - частотний план, неякісні частоти, кількість передавачів та їхня потужність. Є ще питання модуляції, але це технічний параметр. Сьогодні є один параметр, але якщо ми переключимо на інший, то, згідно з нашими експертними оцінками, уже існуюче покриття виросте на 15-25% без жодних інвестицій. Люди, які відповідають за "Зеонбуд", є доволі гарними фахівцями, думаю, що вони домовляться з поточною владою, щоб у найстисліші терміни забезпечити необхідний доступ.
Ключова проблема у цьому контексті полягає в тому, що люди звикли до безкоштовного, і вони не розуміють, чому мають платити за телебачення. До того ж, у нас є північний сусід, який знімає досить якісний контент, і деякі українці досить швидко і легко переключаються на цей продукт.
Це також відноситься до питання нашої ментальності, яку нещодавно досить показово продемонстрували наші громадяни у Полтавській області, в Нових Санжарах.
Є версії, що аномальна паніка у Нових Санжарах могла здійнятися, в тому числі, тому, що у багатьох жителів цього населеного пункту, як вони самі стверджують, був доступ лише до російських каналів, які невтомно залякують своїх глядачів з будь-якого приводу. І цю ситуацію можна поширити на всю Україну. За деякою інформацією, частина українських населених пунктів взагалі залишилась без українських телеканалів, бо, мовляв, платити за телебачення вони не хочуть, а національні канали у них зовсім не транслюються. Зрештою, вони опинились один на один з російськими пропагандистськими ресурсами, які транслюються на супутнику безкоштовно. Чи так це насправді?
Відповідально і авторитетно заявляю, що ті абоненти, які дивилися відкритий супутник, сьогодні можуть переглядати більше п’ятдесяти українських каналів. З них чотирнадцять є інформаційними – там цілодобово транслюються новини. Можна неодноразово говорити, що це канали олігархів, провладних, проросійських бізнесменів і тому подібне, але все ж з чотирнадцяти каналів можна обрати як мінімум половину таких, які тобі подобаються.
Тобто інформація, про те, що в деяких місцевостях немає доступу до українського телеконтенту, це неправда?
Це точно брехня. Більше того, є близько сорока розважальних каналів. Їх можна дивитися.
Наостанок, на вашу думку, що необхідно додатково зробити на державному рівні для збільшення покриття Т2 та для того, щоб люди зрозуміли, що за якісне українське ТБ треба платити?
Потрібно, щоб Україна була процвітаючою державою, а люди були щасливими і забезпеченими. Коли ми почнемо поважати та враховувати інтереси один одного, коли не будемо блокувати автобуси з нашими громадянами, тоді у нас і не буде цих проблем. Це така філософська відповідь, але насправді у ній і є вся правда. Яке б ти рішення не прийняв, тебе все одно завжди будуть критикувати. Але треба йти нога в ногу з технологічним прогресом.
Мені дуже прикро, що за останні півроку – з серпня, коли почалась кампанія щодо відключення від аналогу, - ніхто на державному рівні нічого не зробив. У нас було багато консультацій з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, і ми весь час відчували їхню підтримку, але, я вважаю, що Офіс президента та уряд мали приділяти більше уваги цифровому мовленню. Я вважаю, що якби не проблеми з цифровим покриттям, такого колапсу точно не було б.
Надія Бурбела
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
