Примітно, що реакція Заходу після приєднання Криму до Росії була відверто слабкою, пасивною і залишається такою і донині. З Путіним продовжували і продовжують зустрічатися всі світові лідери, а питання Криму було винесено за дужки.
Загальний сенс західної дипломатії зводився до думки, що, мовляв, поки Путін при владі, Україна не зможе повернути Крим і ЛДНР, і Росія не допустить вступу України в НАТО. Мовляв, спробувати натиснути на Путіна можна і треба, але це навряд чи дасть ефект. Треба, мовляв чекати коли Путін випустить дух і молитися, щоб Господь покликав його якомога раніше.
І ось, здається, що такий момент настає: все більше чуток про те, що Путін безнадійно хворий і готується передавати владу. Чи є ймовірність, що Росія поверне Крим після відходу (смерті) Путіна ?
Відповідь проста: жодного шансу.
І проблема зовсім не в Путіні, як багато хто думає, а в самих росіянах.
Ліволіберальна західна преса справді впевнена, що проблема Росії полягає в Путіні, що Росія така, тому що Путін такий. Насправді все з точністю навпаки: Путін такий, тому що Росія така! Путін так довго утримується при владі і реально користується популярністю, тому що він ідеально відповідає очікуванням і уявленням росіян про те, яким повинен бути читайте такожДля Німеччини Навальний виявився важливішим за Крим і Донбассамодержець і яку зовнішню постімперську політику він повинен проводити. Якби Путін намагався проводити таку політику, як Єльцин, то його давно вже вдавили б свої ж силовики, а народ тільки схвально закивав головами.
Непогано б європейцям зазирнути в Democracy Index і поцікавитися про ставлення росіян до такого священного для європейців поняття, як демократія. І заодно дізнатися, що за рівнем демократичної культури Росія стоїть на одному рівні з Афганістаном. Нижче тільки Північна Корея і ЦАР. І зняти рожеві окуляри і не літати в хмарах.
Розраховувати, що після смерті або добровільного відходу Путіна, щось змінитися у зовнішній політиці Росії, як мінімум наївно.
Хоча ні, можливо, і змінитися, але... тільки в гіршу сторону, якщо Путін своїм наступником назве, скажімо, Шойгу або генерала Герасимова. І може так статися, що душку Путіна ще пом'януть добрим словом і назвуть з горя "лібералом".
Або хтось сподівається, що після Путіна до влади прийде Ходорковський, Каспаров або Навальний?! Але навіть якщо припустити неймовірне, то і вони не змогли б повернути Крим. Їх би просто отруїли в ту ж секунду, як тільки вони заїкнулися на цю тему.
читайте такожПоки Путін живий, Криму Україні не бачитиБагато хто на Заході називають режим Путіна "антинародним" це, звичайно, непорозуміння. Антинародних режимів взагалі не буває, ну хіба тільки якщо режим підтримується за допомогою зовнішньої сили. Всі інші режими цілком народні. Просто кожен народ заслуговує свого режиму, який відповідає його культурі. Путін встановив такий режим, який зажадав від нього його народ. Значить режим народний. Адже не дарма рейтинг Путіна злетів до 98% після приєднання Криму! На це був громадський, народний запит.
А от чи є режим в Україні повністю народним, я не зовсім впевнений. Аж надто великий зовнішній фактор, який надто наполегливо нав'язує народу шлях до щастя. Якщо наш президент рапортує корумпованому віцепрезиденту США про те, що тарифи підняті не на 75%, як просили, а відразу на 100%, то я починаю сумніватися в народності нашого режиму. Але зате я вірю, що режим у нас демократичний. Сказали, що продаж землі буде тільки через референдум, значить так і буде. Може бути. Ждемс.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
