Січневий карантин можуть продовжити, оскільки 3 тижні - це занадто мало. У світі 4 тижні карантину давали лише для стабілізації захворюваності, а для її зниження потрібно було мінімум 6 тижнів.
Крім того, у нас є проблема з тестуванням і з надходженням інформації про нього з регіонів. Тому що, з одного боку, у нас все виглядає так, що почала знижуватися захворюваність, а з іншого, чомусь почали зростати темпи госпіталізації. Тобто, швидше за все, є значне прискорення епідемії, яке ми не бачимо на цифрах захворюваності.
Саме через це у нас можливий серйозний розгін епідемії вже в кінці першого тижня січня, під що намагалися підвести час введення локдауну (хоча вже зараз звучать заяви міністрів про його перенесення на лютий).
Але, зрештою, все залежатиме від політичної волі. Оскільки наша країна зі знищеною санітарно-епідеміологічною службою, місце якої не заповнене іншою інституцією (Центром контролю та попередження захворювань), у нас просто немає чим боротися з епідемією. І тому ми приречені на те, щоб час від часу йти на локдауни.
Цілком ймовірно, що в найближчий рік їх буде кілька: він буде у нас в січні, після чого в лютому-березні знову буде розгін епідемії і вже в березні може бути наступний локдаун. Далі буде тепла пора року, під час якої поширеність вірусу зменшиться, а з приходом холодів, у жовтні-листопаді, влада знову обговорюватиме черговий локдаун.
читайте такожВведення локдауну доведе Україну до голодних бунтів
Теоретично в березні ми отримаємо таку кількість доз вакцини від коронавірусу, яке дозволить вакцинувати 4 000 000 населення. І це, в масштабах країни - ніщо, тому що цього вистачить лише для 10 відсотків людей. А при тому, що першими планують вакцинувати військових і поліцейських, то це в якомусь роді етичний злочин, тому що для них коронавірус не настільки загрозливий, як для літніх людей.
Поки що питання вакцинації у нас знаходиться тільки на рівні розмов, адже у нас не вирішена основна проблема - ми досі не домовилися про закупівлю достатньої кількості доз (хоча, як мінімум, треба провакцинувати половину населення), у нас навіть немає ніяких орієнтирів того, коли саме ми зможемо отримати певну кількість вакцини. У заяві COVAX не називалося, яку саме вакцину планують поставити в Україну. Якщо мова йшла про британську АstraZeneca, яка навіть не вийшла на фармацевтичний ринок, то до неї ще є маса питань і вона досі проходить дослідження. Якщо ж мова йде про американські вакцини, зокрема про Pfizer, яку вже почали вакцинувати в Британії і США, то і до її поставок ми не готові, тому що ще треба шукати кошти для підготовки інфраструктури. Адже як саме провозити таку кількість вакцини по країні при ультранизькій температурі -70 і навіть при низькій -20 - ще велике питання. Україна раніше вже оскандалилася з канадським подарунком, вакциною від поліомієліту, яку розморозили під час розмитнення і знову заморозили під час транспортування за розпорядженням Міністерства охорони здоров'я. А після цього, у 2017-2018 роках, була не менш скандальна закупівля вакцини АКДС, надлишок якої довелося знищувати за державний рахунок.
З того часу ані якість менеджменту, ані потужність інфраструктури для вакцин не надто покращилися. Відповідно, зараз ризикуємо втратити і вакцину проти COVID-19, закупивши її на мільярди гривень. І це буде вже не просто дисфункціональним управлінням, а іміджевою катастрофою на очах у всього світу. Бо в умовах глобального дефіциту вакцин втрата значної її партії буде на межі злочину проти людства.
Усе, що ми зараз можемо - це закликати людей до зміни способу життя і стимулювати менеджерів підприємств будувати власні санепідслужби та системи протидії захворюванням. Тому що з боку уряду досі не були створені не необхідні органи або штаби для розгортання вакцинації. При цьому, наприклад, у Великобританії цим займається окремий міністр, а в США вже з кінця першого півріччя був організований окремий штаб, що складається з медиків і військових, які розробляли програму вакцинації заздалегідь. І якщо ми не почали цього робити наприкінці грудня, то раніше квітня ми потрібної для вакцинації інфраструктури навряд чи отримаємо.
Вадим Арістов, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
