У вівторок, 1 грудня, Верховна Рада ухвалила законопроект 4439-д про фактичне перенесення тотальної фіскалізації. Тобто не її скасування, як того вимагали підприємці чи пропонували народні депутати-автори законопроектів 3853-1, 3853-2 і, до речі, альтернативного 4439-1. Як-то кажуть, відчуйте різницю – скасувати страту чи перенести її. Саме тому підприємці це не сприйняли як позитив.
Бо законопроект, який ухвалили, означає фактичну консервацію стану 2020 року до 2021 року. Зокрема, згідно йому, фіскалізації, тобто встановленню обов’язкових фіскальних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) підлягають лише ті групи спрощеної системи оподаткування, які торгують складною побутовою технікою та лікарськими засобами. Крім того, до законопроекту повернули також норму про торгівлю з РРО ювелірними виробами. І ось це, до слова, здивувало підприємців, бо Слуги народу раніше цього не пропонували.
Тобто те, що більше всього бентежило бізнес – торгівлю текстилем (бо під ним уряд розумів широкий спектр товарів, зокрема весь одяг і взуття), торгівлю запчастинами – врешті не включили до тих груп, від яких вимагатимуть з 1 січня 2021 року наявності РРО.
читайте такожПротести під Радою: підприємці досягли домовленості з нардепамиЩе один момент, ухвалення якого підприємці вимагали у вищезгаданих законопроектах – це індексацію у мінімальних заробітних платах меж для 1,2,3 груп "спрощенців", за перевищення якої також потрібно встановлювати РРО. Така межа існувала з 2015 року на рівні 1 мільйона гривень. Але, зрозуміло, що мільйон у 2015 і у 2020 – це різні речі. Тому підприємці пропонували збільшити цю межу, помноживши її на індекс інфляції, тобто збільшити з 1 до приблизно 4 мільйонів. Але депутати і тут ухвалили не зовсім те, бо підвищили цю межу до рівня 220 мінімальних заробітних плат, тобто підняли її лише приблизно на 400 тисяч (хоча і це - умовна межа). До речі, добре, що депутати не стали голосувати за президентський законопроект, який, прямо кажучи, був ще гіршим за той, що ухвалили народні депутати, бо він передбачав фіскалізацію 65-70% від усієї кількості ФОПів роздрібної торгівлі.
Безумовно, те, що проголосували, так само мало чим подобається підприємцям, але поки що це краще, що пропонували. Бо підприємці в принципі хотіли домогтися зміни кодексу і не повертатися до цього питання.
Але, з іншого боку, тепер з’явився час, за який можна переконати народних обранців у необхідності ухвалення вищезгаданих законопроектів, тому що їх ніхто не знімав з порядку денного – це окремі документи, які мають зовсім інший зміст у порівнянні з ухваленим, і ще можуть принести результат.
Ксенія Ляпіна, екс-голова Державної регуляторної служби, активістка руху SaveФОП, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
