Три причини, чому Україні не світить НАТО

На "Право на владу" взяли тему членства України в НАТО.

Червоною ниткою проходить одна важлива теза - Україну не беруть в НАТО не тому, що ми не виконали свої зобов'язання, а тому що... ну тому що. П'ята колона, Росія, Меркель - винні всі, але не ми.

Час від часу під час дискусії учасники плювали в Нестора Шуфрича, звинувачуючи його в єресі і євроатлантичному скептицизмі. У перервах між побиттям депутата від ОПЗЖ передача скочувалася в ностальгічні спогади про душевні переживання Віктора Ющенка під час Бухарестського саміту НАТО, а в переповнений порожніми політичними гаслами котел іноді кидали безладні фрази про сучасну історію Лаосу, Камбоджі та Македонії.

читайте такожНАТО біля кордонів: як Росія втілила в життя свій найстрашніший сонІз запиленої шафи 2014-2015 рр. знову дістали тезу про "Україну-Східний щит Європи". Не знаю, навіщо. Я думав, це вже не працює.

Спроби ведучої поставити правильні питання про те, чого ж від нас хоче Захід, раз ми такі круті і правильні, розбивалися об безнадійну стіну відмовок про нон-стоп "перемоги" і турбо-впровадження стандартів НАТО, яких ніхто не бачить.

Ось цей рівень дискусії - наша головна проблема. Адже він не обмежується студією, Так ведуться розмови і в реальному житті і на інших заходах.

Я підкажу, чому нас не беруть в НАТО. Не через різний калібр патронів або розмір військової форми.

Є три головні причини:

1. Росія. Захід розглядає Україну через призму своїх відносин з РФ, а членство в НАТО - це інструмент ескалації з Москвою. Так що тут працює чисте політичне рішення.

2. Реформа. Ми не виконали свої зобов'язання перед Заходом щодо впровадження необхідних реформ, і не тільки в оборонці і безпеці. Адже Альянс побудований на спільних цінностях, принципах і структурі управління.

3. Слабкість. Неефективний державний апарат, слабка економіка, нерозвинені соціальні інститути - нікому не потрібна слабка, безініціативна і пасивна держава.

Я не вірю в ПДЧ найближчим часом. Не бачу для цього ніяких умов. Якщо 100500 разів сказати "ПДЧ", це не стане реальністю. І ставити риторичні запитання "Чому ми не в НАТО?"- це теж не варіант.

Зате фетишизація процесу може сильно нашкодити. Бо порожні розмови без конкретних результатів призводять до звикання, втрати інтересу, а з часом до розчарування і дискредитації ідеї. А це може вдарити по всьому західному вектору.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред