Аби відповісти на питання "Чи потрібен в Україні національний локдаун?", для початку треба розуміти його мету. Бо карантинні обмеження - це спосіб досягнення цієї мети.
МОЗ зазначає, що мета адаптивного карантину – це уникнення колапсу медичної системи – регіональних і національної. З огляду на це, адаптивного карантину достатньо – в цілому по країні ліжка з киснем зайняті трохи більше, ніж на 50%, а не на 80%.
У перші чотири тижні захворюваності, протягом яких іде весняна хвиля, приріст госпіталізацій складав +20% на тиждень, минулого тижня цей показник знизився до +14%, а станом на зараз - це +6%. Відповідно, наявна певна стабілізація, яка почалася після додавання ще 7 регіонів до червоної зони. Цього вже достатньо, щоб на рівні країни змінювати динаміку. Якщо далі ситуація із відсотковим співвідношенням різних варіантів вірусу буде такою ж, а дотримання карантинних обмежень буде на тому ж рівні, як зараз, то ми можемо очікувати, що впродовж 2 тижнів ми можемо вийти на 0 відсотків приросту госпіталізації.
Однак, якщо в Україну потраплять нові варіанти коронавірусу, наприклад, південноафриканський, проти якого деякі з існуючих вакцин менш ефективні, то, відповідно, державі доведеться на це реагувати. Але станом на зараз очікувати національного локдауну підстав немає. Бо адаптивний карантин зараз працює саме як локдаун і виявляє спалахи в окремих регіонах та ОТГ, тому говорити про те, що без локдауну усе буде погано, підстав теж немає. Тим паче, що впродовж 2 тижнів ми очікуємо на плато або спадання захворюваності.
читайте такожУ Кличка назвали умову продовження локдауну після 16 квітняУ Києві, де з 5 квітня запроваджують посилені карантинні обмеження, навантаження на систему охорони здоров’я найбільше у порівнянні з іншими обласними центрами - тут у середньому зайняті 80% виділених ковідних ліжок і 85% - ліжок з киснем. Це дуже багато і це навантаження потрібно зменшувати саме за допомогою додаткових карантинних обмежень. Обмеження руху транспорту обмежує і мобільність людей, бо їм стає складніше дістатися до місць скупчення. Тому усі обмеження, що зараз прийняті у столиці - і щодо транспорту, і щодо навчальних закладів - позитивно вплинуть на зменшення передачі вірусу. Крім того, у столиці стабілізувалася і кількість госпіталізацій.
Поєднання цих обмежень дає змогу їх зняти до 16 квітня (за умови, якщо у нас не з’являться інші, більш поширювані варіанти коронавірусу). Але про вихід з "червоної" зони мови не йде. Києву до цього ще далеко і є велика імовірність, що після 16 квітня Київ ще залишиться на цьому рівні небезпеки. Бо вихід з червоного рівня відбувається за чітко встановленими критеріями і для цього потрібно, аби рівень госпіталізацій знизився майже удвічі, а зайнятість ліжкомісць - до 65%. І цього за два тижні не станеться, тому адаптивний карантин з обмеженнями "червоної зони" у столиці також може тривати і після 16 квітня.
Юрій Ганиченко, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
