Київський терорист - наслідок дій Зеленського

Якби історія з київським терористом була постановкою, то, імовірніше за все, цим займався б особисто Аваков. Але замість нього до будівлі пустили СБУ, у якої є спеціальний підрозділ "Альфи", які оцінили ситуацію, з’ясували, що немає загрози вибуху і спрацювали блискавично. Ніякого спектаклю на цілий день не було, як і телефонних дзвінків Зеленського чи відосиків з проханням подивитися якийсь фільм.

Тому за тих обставин і за наявності на місці СБУ, а не поліції, можна стверджувати, що це реальний випадок, а не постановка. Найімовірніше, це звичайний вчинок неадекватної людини, яка вирішила зробити щось для себе – або отримати грошей, або просто зробити себе знаменитим.

Але що спровокувало цього чоловіка до цих дій і чому раніше, багато років поспіль у нас чогось подібного практично не було? Тут відповідь очевидна – сталося те, що називають "відкриттям скрині Пандори", бо за короткий проміжок часу сталося аж три теракти підряд.

читайте такожЧому силовики самі винні у терактах в УкраїніПерший з них, у Луцьку, був примітивним. І це, на відміну, від дій київського терориста, більше схоже на постановку, яка, цілком можливо, була вигадана в Офісі президента для того, щоб уся країна на цілий тиждень забула про перемир’я на Донбасі, про яке домовлялися у Мінську у той же час. Адже навіть якщо взяти до уваги висунуті терористом вимоги, то одразу було зрозуміло, що їх ніхто не виконає.

Власне, відкрив цю скриню Пандори сам Володимир Зеленський, бо зробив те, що є абсолютним табу - особисто вступив у перемовини з терористом. А це – чи не найбільше стимулює терористичну діяльність в країні. І наслідки втручання президента проявилися вже через тиждень після Луцька, у випадку з полтавським терористом. Бо до нього прийшло розуміння - якщо захопити заручників, із тобою панькатимуться і вестимуть довгу і нудну гру. І випадок у Києві – черговий, але навряд чи останній теракт.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, експерт із питань міжнародної політики, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред