Переговори про підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною ведуться з 2011 року, проте поки що безрезультатно. Піднімалося це питання і на зустрічі Володимира Зеленського з Реджепом Ердоганом в ході візиту українського лідера до Туреччини.
Слід одразу зазначити, що зона вільної торгівлі з Туреччиною Україні абсолютно невигідна, оскільки турецька економіка на сьогодні – більш конкурентна, ніж українська, зокрема, в Туреччині добре розвинена легка промисловість, бурхливо розвивається машинобудування, традиційно сильне сільське господарство, особливо овочівництво.
Водночас в України практично немає таких видів продукції високого ступеня переробки, які могли б завоювати значну частину турецького ринку. А ту українську продукцію, яка може конкурувати на турецькому ринку (в основному мова йде про сільськогосподарську сировину, соняшникову олію та окремі види продукції рослинництва, насамперед, зернових), Анкара прагне взагалі виключити з проекту угоди про зону вільної торгівлі, тобто не погоджується надавати їй режим безмитного ввезення.
Взагалі, враховуючи, що Україна володіє низькоконкурентною сировинною економікою, не в її інтересах укладати угоди про зону вільної торгівлі будь з ким.
Зокрема, приклад ЗВТ між Євросоюзом і Україною показав, що наша держава несе через цей режим величезні втрати: Україна відправляє в ЄС сировину, відкрила свої ринки для європейської промислової продукції, а, в підсумку, значною мірою втратила свої власні можливості та свій ринок для українських виробників.
читайте такожВізит до Туреччини показав всю "злидні" ЗеленськогоТому складно вітати підготовку угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною. Крім того, корисно пам'ятати, що Туреччина знаходиться в режимі митного союзу з Євросоюзом, і, таким чином, українській промисловій продукції на турецькому ринку знову-таки доведеться конкурувати в тому числі з продукцією європейської промисловості.
Українське керівництво постійно мислить спогадами минулого, коли Україна була однією з найбільш розвинених у промисловому і науковому відношенні країн світу, воно фантазує, що Україна володіє висококонкурентною економікою і в умовах скасування мит почне домінувати на тих чи інших ринках. Згадайте, як під час підготовки Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом вся наша преса із захопленням писала, що Україна отримує в своє розпорядження ринок на 500 млн осіб, і що ми задавимо всю європейську промисловість нашим виробництвом. Але зрештою вийшов пшик. Те ж саме вийде і в результаті ЗВТ з Туреччиною.
Якщо Київ буде міркувати розсудливо і діяти розумно, він зрозуміє, що нам цей договір взагалі не потрібен. І далеко не випадково представники українського бізнесу, об'єднання промисловців і підприємців у різних галузях майже всі виступають проти підписання угоди про ЗВТ між Україною і Туреччиною.
читайте такожУкраїну чекає перспектива двох "в": виїжджаємо і вимираємоВтім, цілком можливо, Зеленський, як завжди, буде діяти в піар-цілях, щоб створити ілюзію досягнень і просування вперед, щоб отримати схвалення і політичну підтримку турецького керівництва, не виключено, що він може продавити це рішення і змусити український уряд підписати угоду про ЗВТ з Туреччиною. Йому може здатися, що "круто" подарувати частину українського внутрішнього ринку турецьким виробникам.
Що стосується спроб Зеленського залучити турецьких інвесторів, то починати треба з оцінки інвестиційного клімату в Україні. Нещодавно були опубліковані дані про те, що за 2020 рік – за рік президентства Зеленського – вперше спостерігався відтік прямих інвестицій з України, при цьому називалася цифра втрат 850 млн доларів. Україна формує вкрай несприятливий інвестиційний клімат, і сумнівно, що за таких умов до неї прийде турецький або який-небудь інший бізнес. Недавній приклад – те, як Україна вчинила щодо китайських інвесторів "Мотор Січі". Наша держава обмежила застосування законодавства, в тому числі і в сфері захисту інвестицій – це загальновідомо. Черговим скандалом стало рішення РНБО про перегляд видачі ліцензій на розробку корисних копалин кільком десяткам підприємств, у тому числі і з іноземним капіталом. Значна частина цих ліцензій, судячи з усього, буде анульована. Є й інші "досягнення" в цій же сфері, наприклад, оголошення десятки "видатних контрабандистів", серед яких є і ті, хто займався просто зовнішньою торгівлею, включаючи поставки продукції з Туреччини.
Все це не сприяє довірі інвесторів до української держави та сприятливому інвестиційному клімату.
Однак головне, що відлякує інвесторів, це те, що останнім часом українське керівництво активно педалює тему прийдешньої війни, оголошуючи всьому світу, що Україна ось-ось піддасться агресії, і на її території буде серйозна і велика війна. А інвестори, як відомо, не приходять в країни, які готуються вступити у війну.
Втім, цілком можлива співпраця на міждержавному рівні. Зокрема, відомо, що Київ і Анкара налагоджують співпрацю у сфері закупівель в Туреччині військової техніки. В першу чергу, мова йде про турецькі безпілотники. Якщо ще недавно в Україні активно розвивалася ідея, що турецькі безпілотники будуть робитися з урахуванням установки на них двигунів виробництва "Мотор Січі", то зараз ця тема кудись зникла. Туреччина досі імпортувала двигуни та іншу комплектацію переважно з Канади. Судячи з усього, турецька сторона зовсім не розраховує на таку кооперацію.
читайте такожЗустріч Зеленського та Ердогана: чи буде Туреччина захищати УкраїнуПравильною державною політикою для України, яка досі володіє незрівнянно більш розвиненою авіакосмічною промисловістю, ніж Туреччина, був би курс на налагодження власного виробництва безпілотників. Але купити, звичайно, легше…
Крім того, підписано угоду на 1 млрд доларів про закупівлю і частково спільне створення турецьких корветів для потреб ВМФ України. І це робить країна, на верфях якої був побудований майже весь надводний військово-морський флот колишнього СРСР, і яка володіє технологіями, досвідом та кадрами, що далеко перевершують можливості Туреччини!
Отже, користь візиту Зеленського до Туреччини в економічній частині для України сумнівна. Особливість цієї влади і Зеленського зокрема полягає в тому, що вся їхня політика націлена на той чи інший піар, здобуття рейтингів, а не на конкретний результат. З урахуванням цього можливі будь-які повороти... Реального економічного успіху не трапиться, але "бити в барабани" влада буде дуже голосно, декларуючи свої міфічні великі досягнення.
Віктор Суслов, Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
