"Родина, родина - від батька до сина": рецензія на фільм "Форсаж X"

Домінік Торетто (Вин Дизель) ніби як в енний раз пішов на спокій і проводить дні, навчаючи синочка мистецтву автомобільних заметів. Але раптом звідки не візьмися на порозі його будинку з'являється побита і закривавлена лиходійка Сайфер (Шарліз Терон), яка говорить ‒ мовляв, син колись убитого при прямій участі сімейства Торетто бразильського наркобарона з літературним ім'ям Данте (Джейсон Момоа) хоче помсти за зіпсовану юність і потоптану честь. І паралельно він ще крупно підставив інших представників сімейства (Лудакріс, Тайріз Гібсон, Наталі Еммануель etc).

Здається, історики кіно століття XXII століття франшизу "Форсаж" вивчатимуть пильно і точно не зможуть зрозуміти, як і чому ці фільми були настільки популярні. Адже чи жарт - вже третій десяток років народ мільйонами ходить в кінотеатр подивитися на пригоди Віна Дизеля і його постійно кіносімейства. І, природно, приносить мільярди творцям. А ті і раді старатися, постійно піднімаючи градус божевілля поворотів сюжету, трюків, яскравості спецефектів (за типом викрадення підводного човна або космічних польотів).

Але відразу потрібно сказати, що "Форсаж X", в силу того, що заявлений як перша частина фінального етапу франшизи (хоча важко уявити, що у продюсерів з Universal підніметься рука зарізати цю несучу золоті яйця курку), в плані екшену і ігнорування законів фізики знятий більш-менш помірно. Адже напевно всю саму м'якотку творці залишили на одинадцятий фільм. Але фанати попкорно-колово-пивних розваг з десятого "Форсажу" навряд чи підуть незадоволеними. Тому що потужні тачки і мегавибух ‒ на місці і невигадливий гуморок ‒ теж. Особливо в цьому плані намагається Момоа, своєю придуркуватістю нагадуючи лиходіїв зі старих відеокасетних бойовиків. Все це, як водиться, присмачено рясною порцією трюїзмів з приводу сім'ї і бойовими красунями (в тому числі новобранцями Брі Ларсен і Даніеллою Мельхіор).

Підсумовуючи - кіно точно сподобається вірними фанатам "Форсажу" і просто тим, кому хочеться відключити мізки на пару годин під час недільного шопінгу по торговим центрам.

P. S. ДО РЕЧІ, дочекайтеся сцени після титрів

Рекомендуємо:

Ніхто не чекає на іспанську інквізицію: рецензія на фільм "Екзорцист Ватикану"

Вас можуть зацікавити такі Тексти:

• Адам як колода перестрибнув болото: рецензія на фільм "65"
• "Межі раю і пекла завжди проходять через нас": рецензія на фільм "Памфір"
• "Нормальні герої завжди йдуть в обхід": рецензія на фільм "Підземелля і дракони: Честь злодіїв"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред