StarsМода та красаГороскопРецептиПрикметиЗдоров'яПривітанняКіно та серіалиШоуЛайфхакиСонникЖиттяСвята

Чому не можна спалювати опале листя: що говорить екологія і закон

4 березня 2024, 15:09
У посушливих умовах спалювання стерні може легко вийти з-під контролю і призвести до масштабних пожеж.
Чому не можна спалювати опале листя: що говорить екологія і закон
Чому не можна спалювати стерню та опале листя/ Колаж Главред, фото ecospectrans.com.ua, flickr (Jobs For Felons Hub)

В Україні питання про спалювання листя і трави стає дедалі актуальнішим і гострішим, оскільки це явище не тільки протизаконне, а й завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людей. Законодавство передбачає суворі заходи відповідальності за подібні дії, проте практика показує, що це явище залишається поширеним. Розглянемо проблему спалювання листя і трави в Україні, а також наслідки, які воно несе за собою.

Чому не можна спалювати опале листя

Такі дії цілком небезпечні і для довкілля, і для життя людини:

  • Забруднення повітря. Під час спалювання листя виділяються шкідливі речовини, такі як вуглекислий газ, монооксид вуглецю, леткі органічні сполуки та тверді частинки. Ці речовини можуть погіршити якість повітря, підвищуючи ризик респіраторних захворювань і алергій у людей, особливо у дітей і літніх.
  • Загроза для здоров'я. Вдихання диму від палаючого листя може призвести до проблем із дихальними шляхами, астми, головного болю та інших здоров'язбережувальних наслідків.
  • Небезпека виникнення пожеж. Спалювання листя може спровокувати неконтрольовані пожежі, особливо в посушливі періоди, що становить загрозу не тільки для довкілля, а й для людських поселень.
  • Порушення поживного циклу ґрунту. Листя, природним чином розкладаючись, збагачує ґрунт поживними речовинами. Спалювання листя видаляє ці речовини з циклу, погіршуючи якість ґрунту.

Чому не можна спалювати стерню

Спалювання стерні після збирання врожаю є традиційною агротехнічною практикою, що використовується для швидкого очищення поля від залишків рослин. Однак цей метод має серйозні негативні наслідки, які можуть у довгостроковій перспективі завдати шкоди як навколишньому середовищу, так і сільському господарству.

відео дня

Спалювання стерні призводить до негайного знищення органічного матеріалу, який міг би в іншому разі розкладатися і збагачувати ґрунт поживними речовинами. Це розкладання сприяє поліпшенню структури ґрунту, підвищенню його родючості та водоутримувальної здатності. Коли стерня спалюється, всі ці поживні речовини втрачаються, внаслідок чого ґрунт стає біднішим, що може призвести до зниження врожайності в майбутньому.

Спалювання листя і трави у воєнний час

У період дії воєнного стану в Україні підпал сухої рослинності може кваліфікуватися як диверсія. У березні 2023 року Верховна Рада внесла поправки до Кримінального кодексу, розширивши відповідальність за злочини проти національної безпеки в умовах воєнного стану. Так, статтю 113 "Диверсія" доповнили умисними підпалами, включно з підпалом сухої рослинності.

Крім того, процес спалювання вивільняє в атмосферу велику кількість вуглекислого газу, монооксиду вуглецю та інших шкідливих газів, що сприяють зміні клімату та глобальному потеплінню. Ці гази погіршують якість повітря, що може призвести до респіраторних захворювань у людей, які живуть у сільських і прилеглих до них районах.

Крім того, є ризик виникнення пожеж. У посушливих умовах спалювання стерні може легко вийти з-під контролю і призвести до масштабних пожеж, що знищують не тільки сільськогосподарські угіддя, а й природні екосистеми, житлові будинки та інфраструктуру.

Які штрафи загрожують за спалювання опалого листя

Спалювання листя і трави в Україні є протизаконним і тягне за собою адміністративні та в деяких випадках кримінальні санкції. Це порушення норм, що регулюють благоустрій населених пунктів, а також положень закону "Про охорону атмосферного повітря".

За підпал сухої трави та листя передбачено штрафи від 3060 до 6120 гривень.

Для осіб, які обіймають посадові повноваження, штрафи значно вищі і становлять від 15 300 до 21 420 гривень.

Якщо підпал стався на території природно-заповідного фонду, штрафи збільшуються до 6120-12 240 гривень (для посадових осіб - від 21 420 до 30 600 гривень).

Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень на околицях населених пунктів або вздовж залізничних колій тягне за собою найбільш серйозні штрафи - від 90 000 до 150 000 гривень.

У разі загибелі людей унаслідок пожежі, спричиненої підпалом трави або листя, винні можуть бути засуджені на строк від двох до п'яти років позбавлення волі.

Читайте також:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти