РФ у двох областях України спробує відгризти території для перемовин чи наступу - Ауслендер

Російські війська будують плани щодо подальшого розширення бойових дій і нових наступальних операцій на території Харківської та Сумської областей. Противник не здатен проводити масштабних наступів, але системно чинить тиск на українську оборону по всій лінії фронту і продовжує вести війну на виснаження.

Армія України завдає точкових і болючих ударів по військових об'єктах російських окупантів, працює над посиленням своїх можливостей, утримує фронт і відбиває атаки на полі бою. Союзники на Заході посилюють риторику, спрямовану на підтримку України, і розглядають різні варіанти додаткової допомоги.

В інтерв'ю Главреду журналіст, ізраїльський військовий експерт Сергій Ауслендер розповів, які цілі ставлять перед собою окупанти на Сумщині та Харківщині, оцінив шанси ворога на оточення або захоплення Харкова, проаналізував, як посиляться можливості ЗСУ після дозволу Заходу бити його зброєю по території РФ, та можливість введення до України іноземних військ, а також пояснив, чому Росія не наважиться реалізувати свої ядерні погрози.

Президент Володимир Зеленський заявив, що агресор Росія збирає нове угруповання за90 км від Харкова в північно-західному напрямку. Інститут вивчення війни припустив, що може йти мова про північний захід Харківської області або Суми. Як ви оцінюєте загрозу? У якому напрямку можуть спробувати просунутися окупанти?

Росіяни у Сумській області можуть викинути той самий фокус, що і на півночі Харківської області: спробувати перейти кордон, атакувати прикордонні села, якийсь довколишній населений пункт і спробувати захопити шматок української території.

Зрозуміло, про захоплення Сум, Харкова або просування до Києва мови бути не може. Абсолютно не бачу такої загрози, оскільки у росіян немає для цього сил і засобів. Вони здатні лише чинити тиск уздовж кордону і проводити там, висловлюючись військовою термінологією, дії, що турбують. На користь цих аргументів свідчать і дуже скромні успіхи росіян у Харківській області. Тривають бої за Вовчанськ, а захопити вони змогли лише декілька десятків кілометрів у вигляді кількох прикордонних сіл.

На мій погляд, головне завдання росіян - відгризати у вас території по шматочку. Протяжність кордону України з російськими областями становить сотні кілометрів, і, якщо вони постійно намагатимуться турбувати вас на окремих ділянках, то будуть, по-перше, розтягувати ваші резерви, а, по-друге, відривати території.

Адже території для росіян - це ключове, вони абсолютно хворі в цьому питанні. Території для них мають всесильне значення, тому вони намагаються весь час рухатися і захоплювати від одного до декількох сотень квадратних метрів. Або для того, щоб згодом, коли справа дійде до перемовин, використати території в якості розміну, або в них справді сакральна ідея про те, що "Росія ніде не закінчується і має скрізь поширюватися", як ракова пухлина, що пожирає все навколо себе.

Спроби розтягувати резерви і відторгати в України території - ось, чого можна очікувати від росіян. Очевидно, що у вас проблеми з резервами і недостатньо підрозділів і з'єднань, щоб наглухо прикрити всю лінію кордону. І вони цим активно користуються.

Важливим моментом є відсутність дозволу з боку Заходу бити по російській території, що дуже допомогло росіянам у Харківській області. У таких умовах їхня артилерія, зокрема й реактивна, прикривала свої підрозділи, що наступали, з території РФ, а у відповідь ви не могли вести контрбатарейну боротьбу. Якщо позиція західного світу зміниться, це суттєво полегшить вам життя.

Дивіться відео, в якому Ауслендер розповів про цілі наступу РФ на півночі Харківської області:

Мета росіян у Харківській і Сумській областях - не створення "сірих зон", а побудова плацдармів для майбутніх наступів?

Загалом говорити про те, що дії росіян у Харківській області та плани щодо Сумської області - створення буферної зони, досить нерозумно. З урахуванням того, які у вас є засоби ураження, наприклад, дрони, що здатні літати на 1800 км, складно уявити, де має проходити межа цієї буферної зони. Тому я не дуже вірю в цю історію.

Ваші засоби далекобійного радіусу ураження, серед яких різні ракети, здатні діставати цілі супротивника на відстані десятків або навіть сотень кілометрів. Якщо Захід зніме заборону на їхнє застосування по російській території, росіянам потрібно буде будувати буферну зону завширшки приблизно 300-350 кілометрів, щоб уникнути ураження своїх об'єктів у тому ж Бєлгороді. Таку буферну зону побудувати фактично неможливо.

Тому дії росіян спрямовані, скоріше, на те, щоб змусити вас перекидати резерви з одних ділянок фронту на інші і створити плацдарми або для майбутніх торгів на перемовинах, або для подальшого наступу. Але поки що я не бачу передумов до широкомасштабного наступу з метою оточення або захоплення Харкова. Для цього росіянам потрібно дуже багато людей, фактично друга армія.

На вашу думку, чи можуть з'явитися передумови до масштабного наступу РФ з метою оточення або захоплення Харкова в другій половині 2024 року, наприклад, восени? За умови, що росіяни проведуть мобілізацію або наберуть потрібну їм кількість окупантів за контрактом.

Щоб наступати на Харків з метою оточення або захоплення міста, потрібне щонайменше 300-тисячне військо, оснащене бойовою технікою. Я не думаю, що росіяни здатні на такий наступ, оскільки в цьому випадку їм потрібно, грубо кажучи, відправити всі свої підрозділи в резерв. Такий крок призведе лише до витончення і виснаження всієї їхньої армії в Україні загалом.

У рамках контрактів росіяни, за їхніми ж даними, набирають до своєї армії близько 30 тисяч осіб на місяць. Це люди, які приходять у військкомати без будь-якого бойового досвіду. Їх доводиться вчити, проганяти через навчальні центри. Призваних (приблизно 300 тисяч) відправляють у війська для поповнення втрат, без жодної спроби сформувати резерви.

Мобілізація - це інше питання. Можливо, Росія її таки оголосить. Коли - незрозуміло. Розмов про мобілізацію поки що не чути. Якщо її оголосять, наприклад, 1 червня, тоді, ймовірно, можна буде говорити про те, що росіяни спробують сформувати резерви, про які ми говоримо.

Утім, навіть за умови оголошення мобілізації у Росії виникне маса різних проблем. Де брати техніку? У росіян її дефіцит. Вони ж вирушають в атаки на мотоциклах або кидають у бій поодинокі бронемашини. Де взяти офіцерів? На 300 тисяч військових потрібно приблизно 10 тисяч офіцерів, причому не лише рівня лейтенантів. Знадобляться командири батальйонів, яких не вистачає, командири полків і дивізій, майори, підполковники, полковники, генерали. І якщо генералів у росіян, як собак нерезаних, то офіцерів середньої і нижньої ланки не вистачає. Командири рот або вибиті на полі бою, або вже беруть участь у війні. Їх фізично нізвідки взяти. А це дуже цінний ресурс, на підготовку якого потрібно багато часу. У цьому питанні в росіян намічається велика проблема. Це лейтенантів можна підготувати за три місяці, і вони будуть здатні командувати навіть взводом, але не командирів рот.

Тому мені складно уявити, щоб росіяни за півроку змогли сформувати угруповання, яке здатне було б наступати на Суми, Харків, Київ і весь північно-східний кордон загалом.

Рекомендуємо:

До кінця червня РФ наступатиме і спробує за допомогою Китаю заморозити війну - Світан

Глава Кремля Володимир Путін днями був із візитом у Білорусі. Війська РФ і Білорусі почали спільні навчання Повітряних сил та сил ППО. Чи можуть такі дії вказувати на підготовку в Білорусі якихось військових дій у напрямку Київської та Чернігівської областей?

Наскільки я розумію, наразі чисельність російських військ у Білорусі не дозволяє сформувати там угруповання, яке могло б повторити фінт лютого 2022 року. Ваша розвідка поки що не фіксує у тому напрямку великого перекидання військ.

На мій погляд, армія Білорусі навряд чи братиме участь у війні в Україні. Лукашенко робитиме що завгодно, аби його не змусили силами білоруської армії влізти в цю війну. Він буде говорити Путіну приблизно таке: дорогий Володимире Володимировичу, я всією душею готовий надати вам госпіталі та боєприпаси, але лише не брати участь у війні, тому що є загроза з боку НАТО (країн Балтії, Польщі), яку мені потрібно стримувати біля своїх кордонів.

Звісно, сценарію участі армії Білорусі у війні в Україні виключати не можна, але тут постає питання, яка боєздатність білоруської армії, яка жодного дня ні з ким не воювала. Навіть у локальних конфліктах не брала участі - хіба що в розгромах демонстрації в Мінську та побитті студентів на мінських бульварах. Тому мені складно уявити, як білоруські війська будуть воювати. До того ж залучення армії Білорусі до війни дасть привід абсолютно спокійно наносити удари по її території.

Подивимося, як розгортатимуться події. Мені складно уявити, що білоруси влізуть у цю війну, або наступ росіян з їхньої території. Принаймні поки що в Білорусі немає достатньої кількості сил і засобів російських військ, які були б здатні організувати наступ.

Таким чином, найближчими місяцями слід очікувати тиску росіян лише на півночі та сході Харківської області, у напрямку Сум, а також на Донбасі?

Думаю, так. На Донбасі тиск збережеться, там росіяни, як і раніше, намагатимуться наступати.

У напрямку Харківської та Сумської областей продовжаться спроби недонаступів. Адже, погодьтеся, захоплення в Харківській області декількох прикордонних сіл і частково Вовчанська (вщент при цьому зруйнованого), не виглядає грандіозним успіхом угруповання "Північ", яке не зазнало якихось значних переформатувань. Були частини прикриття кордону, а стали угрупованням Північ. Його не посилили, наприклад, тією ж танковою дивізією. Просто призначили командувачем сумнозвісного генерала Лапіна (окупанти критикували Лапіна за поразки військ РФ у Харківській області та втрату захопленого Лиману восени позаминулого року, - ред.), який на тлі чисток у Міноборони, щоб не потрапити під кримінальну справу, вирішив себе зарекомендувати і повів свої війська в бій. Який результат, нам уже відомо.

Російські окупанти не здатні на масштабні наступи, проте вони активно застосовують проти України кориговані авіаційні бомби. Ми бачимо, що використання КАБів прискорює ворожі просування на фронті, а руйнівна сила цих бомб помітна на прикладі того самого Часового Яру.

Розумію. Кориговані авіабомби виявилися дуже серйозною зброєю. Росіяни стали активно застосовувати її і по Харкову, і це дуже погано. Тут вам може допомогти лише Захід, тому що потрібні системи ППО і бойові літаки. Якщо винищувачі F-16 нададуть вам в оптимальній кількості, частково проблему буде вирішено. Тоді вдасться відігнати носії цих авіабомб.

Щоправда, тут питання в тому, які ракети дадуть до літаків. Якщо це будуть далекобійні ракети повітря-повітря, російську авіацію вдасться відігнати на відстань, з якої застосування авіабомб стане вкрай скрутним або навіть неможливим.

На Заході точаться активні дискусії про те, що країни-партнери знімуть табу на удари своєю зброєю по території Росії. Як таке рішення може позначитися на перебігу війни?

Я вважаю, що з часом скасують. Проблема - в американцях, в американській адміністрації. Тому що європейської зброї не так багато. Британці і французи зараз дуже близькі до того, щоб дозволити застосування ракет Storm Shadow/SCALP-EG по військових об'єктах на території Росії.

Якщо американці дозволять застосовувати свої ракети ATACMS, у радіусі 300 км жоден великий російський військовий об'єкт не зможе існувати на окупованих територіях або вздовж кордону Росії. У зоні ураження ATACMS перебуває й аеродром Балтимор у Воронезькій області, звідки злетіли літаки, що розбомбили торговий центр у Харкові. Якби у вас був дозвіл бити по російській території такими ракетами, можливо, це летовище давно вже було б знесено, і не було б загрози Харкову або іншим містам.

Але поки що у США не дозволяють вам бити американськими озброєннями по Росії, і поки що незрозуміло, чи знімуть табу до листопада. Адже вибори відбудуться лише в листопаді, а процедура вступу на посаду нового або старого президента займе декілька тижнів. Загалом, не факт, що дозвіл з'явиться швидко.

Активне обговорення на Заході питання дозволу ударів своєю зброєю по Росії - класичне вікно Овертона. Коли спочатку вони заперечували таку можливість, потім вирішили подумати, припустили можливість і тепер пропонують дозволити це зробити. Усе розгортається в рамках приблизного такого сценарію. Зрештою, питання буде вирішено. Можливо, будуть якісь відомі обмеження у вигляді нанесення ударів виключно по військових цілях.

Рекомендуємо:

Війська РФ не штурмуватимуть Харків і Суми, а створять плацдарми для подальшого наступу – Гетьман

А чи нададуть Україні достатню кількість ракет, щоб ефективно завдавати ударів по території Росії?

Безумовно, питання кількості ракет, які нададуть, має значення. Якщо йтиметься про надання американцями, наприклад, 300 ракет ATACMS, це стане суттєвим посиленням. У США вже знімають ATACMS з озброєння, у них пристойна кількість таких ракет. Американці переходять на нову оперативно-тактичну ракету для своїх наземних військ і запаси ATACMS (які вироблялися і після рішення про зняття їх з озброєння) могли б передати вам. Передача трьох сотень ракет особливо не позначиться на боєздатності американської армії, а от для вас це буде дуже суттєве посилення. З'явиться можливість потенційно знищити 300 серйозних військових цілей.

Чи наважиться Німеччина надати Україні ракети Taurus?

Не знаю. Шольц, як заведений, постійно говорить, що не можна допускати ескалації, і його риторика наводить на думку, згідно з якою справа зовсім не в ескалації, а в чомусь іншому. Яка причина - можна лише здогадуватися. Навіть у Німеччині вже лунають голоси про те, що годі займатися дурницями і час уже надати Україні Taurus. Але поки що Шольц категорично проти.

Журналісти німецького видання Der Spiegel написали, що країни Балтії та Польщі можуть ввести війська до України, якщо російським окупантам вдасться досягти стратегічного прориву на східному фронті. Чи здатні ці країни реалізувати подібну операцію виключно за власним рішенням, поза мандатом НАТО?

Цілком можливо. Наприклад, Франція, як суверенна держава, сама ухвалює рішення, куди і коли їй направляти свої військові сили. Думаю, що інструктори або люди, які займаються обслуговуванням військової техніки, вже перебувають в Україні. Проте офіційне введення іноземних військових контингентів або підрозділів - це вже наступний крок. Причому подібне рішення, якщо його ухвалять, стане поганою для вас новиною, оскільки в такому разі Захід вважатиме, що ви на межі поразки, тому для збереження стабільності фронту потрібно ввести війська.

Поява іноземних військ в Україні - реальний сценарій. Якщо ще півтора року тому на Заході такого рішення ніхто навіть не припускав, то тепер кажуть, що це можливо за певних умов. Західні лідери для цього дозріли. Не всі, звісно, але багато хто.

Утім, я поки що не бачу варіанту розвитку подій, за якого можливе пряме військове зіткнення між російськими військовими і, наприклад, солдатами Французького Іноземного легіону, які могли б виконувати тилові завдання, як-от прикриття українського кордону вздовж Білорусі або біля Придністров'я, щоб допомогти вам спокійно вивільнити свої резерви для перекидання їх на проблемні ділянки фронту.

Якщо, наприклад, французькі війська зайдуть до України і прикриють кордон із Білоруссю, як може відреагувати Росія?

Не знаю, Росія і зараз не демонструє якоїсь особливої реакції. Все може обмежитися погрозами з боку того ж недоумкуватого Медведєва, який напише пост про події 1812 року. Можливі будь-які провокації, підвищення ставок у вигляді удару поблизу розташування або по самому розташуванню, умовно кажучи, французьких військ. Можуть і просто тупо проігнорувати ситуацію: сказати, що, мовляв, із Францією ми тут не воюємо, а воюємо з нацистами і бандерівцями. До французів же претензій немає.

Усе може бути. Війна - динамічний процес. Часто дуже непередбачуваний. Особливо, коли маєш справу з таким режимом, як російський, який схильний до різних несподіваних і завжди поганих, помилкових рішень.

Ядерні загрози Росії - це реальність чи лише риторика?

Вважаю, що це лише риторика. Росіяни так часто і багато говорили про застосування ядерної зброї, що вже знецінили свою загрозу. Тому що тут, як і з будь-якою іншою зброєю, діє старе добре правило Дикого Заходу: дістав зброю - стріляй, інакше вистрілять у тебе. А коли день за днем їхні пропагандисти, колишній президент і навіть чинний глава держави постійно погрожують ядерною зброєю і не приводять її в дію, рівень цієї загрози знижується. Відбувається інфляція загрози. До того ж днями ви знесли російські радарні установки, і зараз у радіолокаційному сенсі у росіян величезна діра - весь південний захід фактично не прикритий.

Ба більше, у США і НАТО достатньо конвенційної зброї, і Росію вже попереджали, що в разі застосування навіть одного тактичного заряду, буде завдано удару по російських цілях на окупованих територіях України. І росіяни знають, що, наприклад, зі східного Середземномор'я по їхніх позиціях буде запущено, умовно кажучи, 500 крилатих ракет, які все знесуть. Самі росіяни в такій ситуації нічого не зможуть зробити, адже вони і з примітивними дронами впоратися не можуть, не кажучи вже про масовану ракетну атаку. Тому я не думаю, що Москва зважиться на застосування ядерної зброї. Росіяни - не фанатики.

Рекомендуємо:

РФ та Китай взяли курс на заморозку війни: Максим Розумний - про підсумки зустрічі Путіна і Сі

За вашою оцінкою, скільки ще Росія може вести війну проти України? Враховуючи, що Китай, Іран і КНДР серйозно покривають військові потреби росіян.

Росія в такому режимі може вести війну ще дуже довго, буквально роками. Збирати людей, військову техніку, проводити наступи. Видихатися, зупинятися, знову назбирати людей і наступати. За різними оцінками, запасів військової техніки у росіян вистачить ще на півтора-два роки війни. Людей там до біса, дівати їх нікуди, а берегти їх все одно не звикли.

Тому війна може досить-таки довго тривати. Доки не станеться якась подія - наприклад, інфаркт або інсульт у одного відомого персонажа. Або поки в росіян остаточно не закінчаться сили. Але сили можуть закінчитися і у вас. Мобілізаційний потенціал вашого противника щонайменше в 7 разів вищий. Змінити поточну ситуацію може і гейм-ченджер у вигляді якоїсь зброї, але поки що незрозуміло, який це має бути вид озброєнь.

Тут можна згадати і про інші війни. Ірано-іракська війна тривала вісім років. Спочатку були просування іракців, потім іранці їх відкинули. Лінія зіткнення стабілізувалася і декілька років стояла на одному місці, поки обидві сторони не дійшли висновку про тупикове становище. Сторони втрачали людей і військову техніку, але жодного успіху у війні жодна з них не досягала. У підсумку вони прийшли до своїх домовленостей.

Інший приклад - Корейська війна, яка останній рік проходила по 38 паралелі з відносно стабільним фронтом.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, у кого більший запас міцності - у Заходу чи у блоку супротивників?

Війна на виснаження так і виглядає. Це війна ресурсів та економік. Росіяни, незважаючи на санкції, дуже швидко перевели свою економіку на військові рейки. Завдяки Китаю та іншим своїм союзникам. А Захід не дуже поспішає переводити економіку на військові рейки, адже війна йде не на території його країн. У вас, наскільки я розумію, теж не дуже вийшло це зробити.

У підсумку поки що гонку виграють противники. Вони в змозі виробляти 4,5 млн снарядів на рік, а Захід, за всієї могутності своєї економіки - лише 1,5 млн. Причому частина цих снарядів піде на склади західних країн для поповнення запасів.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред