Аномальна спека та російські атаки поглибили проблеми в українській енергетиці. Майже щодня в українських містах відбуваються тривалі відключення. Напередодні Міненерго пообіцяли покращити ситуацію та заявили про повернення з ремонту енергоблоку на одній з атомних електростанцій.
В інтервʼю Главреду директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхея", експерт з питань державної політики в паливно-енергетичному секторі Геннадій Рябцев розповів, коли покращиться ситуація в енергетиці та чого українцям чекати взимку.
Нещодавно зʼявлялася інформація про достроковий вихід з ремонту енергоблоку, через що прогнозували покращення ситуації з відключеннями електроенергії. Але, наприклад, у Києві та низці міст ситуація лише погіршилася. Коли відключень може поменшати?
Якщо не буде цієї аномальної спеки, може тоді буде і покращення. Але протягом найближчого тижня очікувати на покращення не можна. Міненерго, чесно кажучи, надто оптимістично заявили про те, що енергоблок нібито вже запущений. Насправді, його лише виводять з ремонту, тому він не може набрати відповідної потужності лише тоді, коли цього захочуть представники Міненерго.
Тобто цей енергоблок мають вивести з ремонту протягом цього тижня?
Так, думаю, що починаючи з наступного тижня ситуація буде змінюватися в кращий бік. Але це за умови, якщо упродовж цього тижня у нас не буде проблем з іншими об'єктами енергетики. Тому що з'являлися повідомлення, в тому числі офіційні, про виникнення проблем на енергетичних об'єктах, спричинених аномальною спекою.
Зокрема, були аварійні зупинки через спрацювання захисту. Бо якщо перевищується гранично допустима температура, то спрацьовує зупин, щоб убезпечити обладнання від негативних наслідків. Тому для того, щоб перезапустити обладнання, потрібен час. Зараз, після заяви про введення енергоблоку в експлуатацію після ремонту, ситуація погіршилася, а не покращилася.
Повторюсь, Міністерство енергетики дуже оптимістично оцінило терміни, упродовж яких генерація збільшиться. Але енергоблок – це будівля висотою приблизно 12 поверхів та площею у декілька футбольних полів. І для того, щоб його запустити з нуля до гігавату потужності,потрібно декілька діб. Тоді як у Міненерго заявили, що ремонт завершений, але навіть не було команди на його запуск.
До речі, як ви ставитеся до заяв про те, що восени в більшості випадків можна буде відмовитися від відключень? За яких умов таке можливо?
Теоретично поточна нестача потужностей становить 3 гігавати. І якщо три енергоблоки вийдуть з ремонту, то саме стільки ними можна буде покрити. Відповідно, тоді баланс більш-менш буде дотримано, однак запасу міцності не буде. А якщо немає резерву потужності, то достатньо буде щоб елементарно зайшло сонце, аби потужність сонячних електростанцій зменшилась до мінімуму. А відновлювана енергетика у балансі складає 15-20 відсотків. Тому у вересні сонячних днів буде менше, відтак і виробленої електроенергії на сонячних електростанціях буде менше, ніж зараз, відтак баланс в енергосистемі знову стане хитким.
Можна сказати, що ситуація з електроенергією у вересні-першій половині жовтня покращиться, але казати про те, що Укренерго скасує графіки стабілізаційних вимкнень я б не став. Скоріше за все, їх скасовувати не будуть, хоча тривалість перебування без світла, звісно, буде на 12 годин на добу, а близько 4.
Відповідно, оскільки взимку сонячна генерація буде давати мінімум електроенергії, можливе повторення поточної ситуації?
Так, це можливо. Не думаю, що буде гірше, ніж зараз, оскільки усі профільні експерти мають перед собою цифри. Якщо казати про баланси, то за ними ми виходимо на нестачу десь на рівні до 4 гігават – усе залежатиме від того, як багато запустять нових електростанцій. Якщо вдасться реалізувати ті плани, які було проголошено (в тому числі і президентом), графіки стабілізаційних вимкнень будуть 10-12 годин на добу, а в сонячні дні та вихідні, можливо, навіть менше.
З приводу тієї електроенергії, яку ми отримуємо з Європи як допомогу. Скільки зараз нам можуть її надавати та чи можна цю цифру збільшити за необхідності?
Максимум, який ми можемо отримувати щогодини – це 1,7 гігавати, саме така максимальна пропускна здатність тих повітряних ліній електропередач, якими Україна зв'язана зі своїми сусідами. В окремі години такий обсяг вдається реалізувати, але не впродовж усієї доби, тому що існують різноманітні обмеження, які випливають зархітектури мережі систем у Європі. Тобто ми не можемо брати звідти щогодини 1,7 гігагавати, адже якщо ми тягнемо з однієї лінії, то менше стає на іншій. Це схоже на сполучені посудини.
Тобто існують певні організаційні обмеження, які потрібно подолати, і європейці в деяких питаннях не хочуть їх долати, оскільки тоді вони самі залишаються без потрібної кількості електричної енергії. Зараз їхні організаційні обмеження наші оператори спільно намагаються прибирати так, щоб це не загрожувало надійності роботи всієї системи, і щоб Україна могла отримувати більше енергії, ніж вона отримує.
Якщо ця робота завершиться успішно до кінця року, то ми будемо отримувати 1,7 гігаватт, а приблизно 2 і більше. Але тут ще неоране поле роботи, яку потрібно реалізовувати, адже вирішення проблеми збільшення імпорту залежить не лише від української сторони.
Іншими словами, фактично ми говоримо про те, що, з одного боку, зайвої (умовно кажучи) електроенергії в ЄС зараз немає, а з іншого боку ми маємо за неї платити, так?
Навіть якщо ми їм заплатимо, ця енергія може і не з'явитися в мережі. Умовно кажучи, ми маємо каструлю, а поруч з нею стоїть бочка, які зʼєднані між собою трубочкою, яка не дозволяє перелити зайву воду. З каструлі ми вже все вичерпали, але нам усе одно не вистачає, тому що трубочка тоненька. Те саме спрацьовує і з електричними мережами: у нас є повітряна лінія, яка, наприклад, зв'язує нас з Польщею, але та сама лінія кудись розгалужується, тому можливості віддати нам більше електроенергії немає. Тому потрібно збільшувати кількість цих ліній електропередач. Однак для цього потрібно будувати нові лінії електропередач, ставити опори, трансформаторні підстанції. І щоб, наприклад, збільшити імпорт до 2,5-2,7 гігаватт, ми маємо побудувати ще одну високовольтну лінію електропередач для з'єднання Україну з Польщею, але на це потрібні ще рік-два.
Тому до кінця року ми можемо максимум наростити до 2 гігаватт. Але імпорт сьогодні сягає трохи більше ніж 10 відсотків, і взимку він залишиться на тому ж рівні.
Хто такий Геннадій Рябцев?
Геннадій Рябцев – директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея", експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі, головний консультант у Національному інституті стратегічних досліджень, професор Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича у Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, професор, державний службовець 6 рангу.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
