РФ і Білорусь можуть напасти на Сувалкський коридор, на реакцію НАТО піде 10 днів – Жирохов

10 травня 2024, 09:00оновлено 5 червня, 12:11
2578
Володимир Путін здатний кинути 100-тисячне військо для наступу на Харків, жоден з генералів не зможе сказати йому "ні", вважає Михайло Жирохов.
РФ і Білорусь можуть напасти на Сувалкський коридор, на реакцію НАТО піде 10 днів – Жирохов
НАТО почне діяти рішуче хіба що після нападу Росії на країни Балтії - Жирохов / Главред

На Заході зростають побоювання щодо агресії Росію вже проти країн Європи. Час від часу активізується риторика, пов'язана з міркуваннями про перекидання військ західних країн на територію української держави. Офіційний Київ підтримав би такий сценарій, проте західний світ, у першу чергу, має вирішити всі питання із військовою допомогою.

Водночас Росія будує плани щодо весняно-літнього наступу, в рамках якого окупанти можуть атакувати одразу на декількох ділянках фронту.

В інтерв'ю Главреду історик, військовий експерт Михайло Жирохов оцінив вірогідність появи в Україні військ НАТО, пояснив, за якого варіанту розвитку події Альянс проявить рішучішу позицію щодо РФ, розповів про загрозу нападу росіян у Сувалкському коридорі та зробив прогноз щодо можливої ситуації в Харківській і Сумській областях.

відео дня

Журналісти італійського видання LaRepubblica опублікували матеріал, у якому йдеться, що в НАТО визначили дві червоні лінії, у разі перетину Росією яких Альянс може втрутитися військами у війну в Україні. Зокрема це можливий прорив російських військ на північному заході України або провокації проти країн Балтії, Польщі чи напад на Молдову. Як ви оцінюєте публікацію? Чи здатне НАТО на такі рішучі дії?

На жаль, участь військ НАТО у війні в Україні не є реальним сценарієм. Гадаю, Альянс продовжує дотримуватися принципу, згідно з яким подібні рішення повинні ухвалюватися не більшістю, а всіма країнами блоку. Організація залишається забюрократизованою, а її реакції не відповідають актуальним викликам. Військова доктрина НАТО передбачає, що основа оборони блоку – Сполучені Штати Америки.

Для того, щоб ухвалити рішення про війська країн Північноатлантичного альянсу в Україні, треба умовити усі держави, такі, як, наприклад, Угорщина і Туреччина. Ми пам'ятаємо ситуацію з євроатлантичною інтеграцією Фінляндії та Швеції, коли Будапешт і Анкару довелося вмовляти, щоб вони схвалили це рішення.

Лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс припустив можливість введення військ США до України у випадку дуже гострої кризи на фронті. Якщо НАТО не готове до участі у війні, як ставитися до заяви з Вашингтона?

Наразі всі заяви зі США треба розглядати виключно з точки зору боротьби за пост президента. Як проголосує Флорида, які настрої у Неваді – це зараз найголовніші питання для американців. Події в Україні або в інших країнах для них поки що на другому плані. Американська політика багато років була саме такою і нічого не змінюється.

У Міністерстві закордонних справ агресорки РФ відповіли на заяву глави МЗС Великої Британії Джеймса Кемерона про те, що Лондон дозволяє Україні наносити удари британською зброєю по території Росії. Російські дипломати пригрозили Британії "ударами по військових об'єктах та техніці Великобританії на території України та за її межами". Наскільки серйозною може бути реальна реакція Москви? Де можуть завдаватися удари?

На мою думку, це чергова гра на публіку з обох боків. Європейські політики грають на страхах своїх виборців, а російська пропаганда цим майстерно користується і чинить психологічний тиск на саму Європу. Після подій, які були у Хіросимі і вибуху на Чорнобильській АЕС, який мав дуже суттєві наслідки для Європи, Третя світова на європейському континенті – найбільша лякалка. Тому що якщо буде застосування тактичної ядерної зброї, наприклад, на території України, це зачепить і сусідні країни Європи.

Європейці вимушені розглядати певну вірогідність Третьої світової і того, що Путін може втратити зв'язок із реальністю і застосувати тактичну ядерну зброю. У відповідь спрацьовує російська пропаганда, яка транслює те, що, Путін, мовляв, і дійсно, за певних умов, здатен піти на такий крок.

Що повинно відбутися, щоб НАТО продемонструвало рішучу реакцію на дії Росії?

Я думаю, що лише відкритий напад на країни Балтії змусить НАТО діяти рішуче. Це буде певним тригером, який може щось змінити у політиці Альянсу. Ракети Росії вже падали у Польщі та Румунії, її війська збивали американський БПЛА-розвідник над Чорним морем – за період війни в Україні було достатньо приводів, щоб десятки разів щось зробити у відповідь.

Але все це проковтнули. І вже зараз росіяни глушать GPS НАТО в Балтійському морі та розгортають у Калінінграді різноманітні військові засоби. Реакції немає, тому що в Європі бояться, що Путін злетів з котушок і може використати ядерну зброю.

Чи дійсно можлива військова операція Росії у Сувалкському коридорі?

Західні аналітики вважають, що Сувалкський коридор – найпроблемніша ділянка в Європі. Польща в Сувалкському коридорі концентрує величезну кількість військ і проводить мінування, бо Варшава бачить реальну загрозу реалізації такого сценарію.

Поляки вкладають мільярди у свою оборону, тому що вони зрозуміли, що можливий сценарій, за якого вони залишаться з Росією фактично сам на сам. Доки НАТО реагуватиме 10 днів, а американці розгортатимуть війська у Німеччині, росіяни з білорусами можуть піти в атаку і прорватися. Далі точитимуться бойові дії, але реакція все одно буде вже запізнілою.

Початок повномасштабної війни Росії проти України став наочним прикладом нерішучості НАТО. Польща і окремі держави передавали нам озброєння, а Альянс не підтримував рішення щодо допомоги, доки росіяни не відійшли з півночі країни. І після того, як ми відстояли Київ, у блоці вирішили, що Україні потрібна військова допомога.

На вашу думку, кампанія РФ у Сувалкському коридорі може стати паралельною агресією, чи її початок залежить лише від того, як розгортатимуться події на фронті в Україні?

Початок військової агресії Росії в Сувалкському коридорі залежить від політичного рішення Кремля, це не пов'язано з подіями на фронті в Україні. Дуже часто ми намагаємося аналізувати дії Москви з точки зору військової науки, але це неправильно. В 2021 році багато було думок про те, що наступ Росії на Україну є неможливим, бо чисельність угруповання, яке росіяни зібрали біля українських кордонів, не дозволяла вирішити таку військову задачу. Проте Путін ухвалив політичне рішення і генерали сказали "так". Російські війська почали наступ, після чого стало зрозуміло, що в них погана логістика, недостатньо військ и ще купа невирішених питань.

Дії росіян у військову логіку не вкладаються. Якщо Путін ухвалить рішення щодо наступу на Харків, умовно кажучи, двома дивізіями або силами 110-тисячного угруповання, його наказ буде виконаний і вони підуть в атаку. Тому що в Росії немає генералів, які могли б сказати Путіну "ні".

Я не згоден з думками про те, що ймовірність наступу Росії буде визначатися наявністю численного угруповання для проведення певних бойових дій. Аргументи стосовно того, що для наступу на Суми, наприклад, потрібно 500 тисяч військових, є недоцільними. За два роки ми вже побачили, що у росіян це так не працює. Росіяни не будуть збирати якихось угруповань. Наприклад, є у них декілька бригад, їх візьмуть, перекинуть за два дні літаками до зони бойових дій, і відправлять у наступ.

У Росії наразі немає угруповання, яке здатне було б піти у наступ на Харків. Але чи можливий сценарій, за якого вони спробують просунутися ближче до міста з метою побудови плацдармів на півночі області, щоб у майбутньому звідти наступати?

Такі варіанти існують. Їх обговорюють у певних військових колах. Більш ймовірним сценарієм може бути спроба росіян взяти під контроль яку-небудь територію в Сумській області. Щоб використати це просування для своєї пропаганди і з метою відтягування військ. А вже потім, коли проведуть мобілізацію і наберуть достатню кількість військових, вони можуть використати цей плацдарм для наступу на Харків.

Хто такий Михайло Жирохов?

Михайло Жирохов – український історик та журналіст. Народився 19 листопада 1974 року в місті Комсомольске Донецької області.

Автор близько 300 друкованих праць, які були опубліковані у виданнях України, Чехії, Сербії, РФ та інших країнах.

Спеціалізується на конфліктах на пострадянському просторі та історії авіації, пише Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти