З України хочуть зробити вічного боржника: Кочетков - про переговори у Саудівській Аравії

11 березня в Саудівській Аравії стартують двосторонні переговори між Україною та Сполученими Штатами. Делегації обговорюватимуть рамки майбутньої мирної угоди між РФ та Україною, на підписанні якої вже тривалий час наполягає адміністрація Білого дому.

В інтервʼю Главреду політичний аналітик Олександр Кочетков розповів, чого чекати від США та чому вони стали на бік Росії, як швидко Європа здатна замінити допомогу від США для України, та як РФ використає перемирʼя для ударів по країнах Європи.

Що, на вашу думку, варто очікувати від цих переговорів, і в якому разі їх можна буде вважати успішними для України?

Незалежно від варіантів, це будуть неуспішні для України переговори. Тому що вихідні умови не передбачають чогось успішного. Фактично ми будемо мати справу не з представниками незалежного арбітра чи посередника в особі Сполучених Штатів. Ні, ми будемо мати справу зі Сполученими Штатами, які виступають на боці Росії. Вони можуть тиснути, умовляти, наказувати – усе, що завгодно, аби Україна погодилася на ті пропозиції, які йдуть від Росії.

Йдеться про втрату територій, внутрішньополітичні питання, вибори, статус російської мови, амністію всіх, хто свого часу співпрацював з Росією, дозволяючи їм брати участь у виборах тощо. Це те саме, що було у Стамбулі, лише в гіршій формі.

Дивіться відео інтервʼю Олександра Кочеткова Главреду про переговори між США та Україною:

Позиція США, які фактично підтримують Росію, підтверджується тим, що їхні офіційні особи на чолі з Трампом заявляють: "Це останній шанс для України продемонструвати готовність до миру". А що означає "готовність до миру"? Це означає згоду України на будь-які умови, які пропонує Трамп та інші західні політики, які чомусь вважають себе партнерами.

Водночас Росія чітко зафіксувала свою позицію: вона не готова обговорювати жодних компромісів, жодних територіальних поступок чи припинення вогню, яке могло б дати Україні час перегрупуватися. Росія вимагає лише повної капітуляції.

За цих умов важко домовитися і навіть продемонструвати "готовність до миру". Якщо ми навіть сказали "але", Трамп починає кричати, мовляв, Україна не готова, тоді як Путін, мовляв, готовий. Нібито він особисто йому про це сказав. Але де, що і як сказав Путін? ! Чи виконав він це, адже він уже неодноразово брехав: казав, що не нападе на Україну, і все одно напав.

Це загалом негативна ситуація з невтішними прогнозами. Від України вимагатимуть рамкову угоду щодо корисних копалин. При цьому жодних гарантій миру не буде. Україну примушуватимуть до капітуляції, а також ця угода передбачає, що все, що зараз наше, буде належати США.

Станом на сьогодні Україна нічого не заборгувала Сполученим Штатам за війну. Не існує жодного документа, який фіксує борг України перед Сполученими Штатами за військову чи фінансову допомогу. Ми нічого не заборгували. Однак після цієї угоди нам можуть нав’язати фантастичний борг — від 500 мільярдів до трильйона доларів за допомогу, яку нам, по-перше, не надавали. А по-друге, в обмін на визнання цього боргу нам не надають ані гарантій безпеки, ані допомогу, ані повертають фінансову чи військову підтримку – не роблять нічого.

У результаті нас оголошують боржниками. Нас примушують погодитися на всі умови, які пропонує Росія. А якщо ми відмовимося, я не здивуюся, якщо США почнуть — поки що неофіційно, але натяки вже є — допомагати Росії воювати проти України.

Вони можуть почати, оскільки припинення постачання зброї, як вважали в Білому домі, не призвело до падіння фронту. Наступний крок — це військова допомога Росії. Наприклад, передачею розвідувальної інформації, постачанням боєприпасів тощо.

Усім, чим зможуть, щоб домогтися свого. А саме, щоб ми опинилися у позиції вічного боржника, щоб нам будь-який момент можна було виставити "лічильник", який постійно збільшує борг. Це не український чи російський борг, це штучно створений борг Сполученими Штатами, які хочуть запропонувати такі умови.

Вихідні позиції Росії — не погоджуватись ні на що, окрім беззастережної капітуляції України. Їхня мета навіть ширша — не лише Україна, а й руйнування НАТО та повернення до кордонів 1997 року, тобто повна капітуляція і України, і Європи. І НАТО загалом.

Позиція України — підтримувати територіальну цілісність та суверенітету. І це абсолютно не вкладається в бачення, і немає жодного компромісу між позиціями Росії, США, України та Європи.

Єдине, що ці переговори можуть продемонструвати позитивного — це остаточне усвідомлення того, що відбулося зі США. Остаточна кристалізація їхньої позиції може бути єдиним позитивним моментом: Сполучені Штати виступають на боці агресора. І не дуже це приховують.

Останнім часом ми бачимо за заявами та діями Трампа його команди, що вони справді все більше стають на бік Росії, принаймні політично…

Яке "політично", якщо фактично США відключають системи захисту F-16? При чому тут політика? F-16 перетворюється на вразливу мішень для ворожої ППО і для ворожих винищувачів. Вони відключили систему захисту, електронну систему захисту F-16, які передавали європейські країни, а не Сполучені Штати. Це – не політика.

Рекомендуємо:

У Зеленського заявили про початок переговорів зі США в Саудівській Аравії: що відомо

Відповідно, якщо далі все буде відбуватися в такому ключі, то чи є у американців певний часовий проміжок, протягом якого їм потрібно поставити нас у таке становище? І чого далі чекати в такому випадку?

Я і досі здивований, що Україна чинить опір країні, яка значно більша за неї по всіх ресурсах. І ящо на боці цієї країни опиняється найпотужніша країна світу і починає їй допомагати в економічному плані, тобто знімають санкції, обмеження по банківських операціях (а це обов’язково буде зроблено).

Тобто, якщо Сполучені Штати опиняються на боці Росії, то я не знаю, яке диво має відбутися, щоб Україна втрималася. Немає особливих часових проміжків – якщо протягом двох місяців не відбудеться припинення вогню на умовах Росії, то Трамп може розвернутися, і почне приєднувати Канаду, Гренландію, а тим часом цимпродовжать не публічно займатися його підлеглі та його оточення, і секретарі тиснутимуть на Україну і обмежуватимуть її і надалі.

Просто публічно Трамп перемкнеться на інше. Але якихось часових проміжків немає – Трамп обіцяв зупинити війну за добу, але не припинив, і нічого не сталося.

Ми бачимо, як Сполучені Штати намагаються одноосібно вести переговори з Україною та Росією, повністю виключаючи Європу з цього процесу. Зважаючи на заяви, які зараз лунають з Європи, зокрема від Макрона, Шольца, фон дер Ляєн та багатьох інших політиків щодо підтримки України та загального перелаштування Європи на військовий лад, які наслідки це може мати? Яку роль відіграватиме Європа в цьому процесі?

Майже ні на що не впливатиме. Спільний удар Сполучених Штатів і Росії спрямований не стільки проти України. Україна перебуває на передовому рубежі Європи, але удар саме проти Європи. І санкції будуть спрямовані також проти Європи, а Україну хочуть знищити, бо це – боєздатна армія. А далі обовʼязково за мовчазної згоди Трампа Путін полізе до Європи, щоб змусити її знову закуповувати енергоносії за захмарними цінами. І тоді Путін зможе припинити постачання енергоносіїв до Китаю, чого вимагає Трамп.

І тоді вже остаточно публічно виникне проти союзництво проти Китаю. Тобто Європа – теж обʼєкт агресії Росії та США у геополітичній стратегії Трампа, де він хоче залишити Китай наодинці, без Європи, оскільки вона має власні економічні та політичні зв’язки з Пекіном. Він хоче знищити Європу, щоб вона не втручалася, а Росію — відірвати від Китаю. А далі вибудовувати певну стратегію проти Китаю. Він віддасть їм Тайвань — це зрозуміло. Але віддаючи Тайвань, зараз до Сполучених Штатів перевозять найважливіші промислові підприємства Тайваню.

А віддаючи Тайвань, тобто не втручаючись і не заважаючи Китаю його забрати, він, ймовірно, намагатиметься виторгувати собі певні вигідніекономічні умови співпраці з Китаєм у майбутньому.

Європа ж є потенційною жертвою: сьогодні — Україна, завтра — Європа. Вплинути на ситуацію їй буде вкрай складно, особливо у сфері військово-промислового комплексу та всього, що з ним пов’язано.

Гроші є. Військово-промисловий комплекс потенційно здатний задовольнити будь-які потреби України, але лише за три роки. Так, приблизно три роки. А на сьогодні ми маємо критичну залежність від зброї, яка надходила зі Сполучених Штатів. І навіть якщо її знайти в іншому місці, вони все одно зможуть дистанційно вимикати її.

Якщо Сполучені Штати дійсно поводитимуться так, як ви описали, то як довго в такому випадку зможе протриматися Україна?

Півроку, а далі ми зможемо спостерігати, як змінюватиметься ситуація, адже вона надзвичайна.

Той маневр, який Сполучені Штати виконують під керівництвом Трампа, нагадує, переворот авіаносця. Якщо парусне судно перевертається через кіль, воно може знову стати на нього мачтою догори. А от якщо перевертається авіаносець, то це вже кінець — він не повертається у нормальне положення.

Однак ситуація настільки незвичайна та екстраординарна, що протягом пів року може змінитися багато чого. Я не знаю, що саме може статися. Можливо, Європа домовиться з Китаєм про якесь партнерство, співпрацю чи союзництво. У Сполучених Штатах теж можуть відбутися серйозні зміни.

У нас є Майдани: якщо керівник не сприймається суспільством, то, крім виборів, є ще інші механізми, щоб усунути його. У США також є свої методи боротьби з керівником, який іде в супереч бажанням американського народу.

Тобто нам потрібно протриматися пів року. А за цей час, будемо сподіватися, багато чого може змінитися. І якщо зміни відбудуться, то, гарантую, вони будуть на користь України. Якщо ж мали відбутися зміни на шкоду, вони вже сталися. Відтепер усе буде лише на користь.

За ці пів року наскільки, зростає загроза, що Європа буде так само втягнута у безпосередні бойові дії? І чого тоді чекати Європі за цей час?

Як тільки Україна або, не дай Боже, зазнає поразки, або ж відбудеться стале припинення вогню, яке дозволить Росії відтягнути значну частину своєї боєздатної армії й перекинути її в інше місце, Європа одразу стає об’єктом реальної загрози.

Найбільш очевидний напрямок — це прорив коридору до Калінінградської області через країни Балтії. Саме в цьому напрямку Росія рухатиметься в разі падіння України або нав’язування таких умов перемир’я, які дозволять РФ вивільнити свої сили.

Для Росії війна виконує одразу кілька функцій. По-перше, це засіб стабілізації внутрішньополітичної ситуації. По-друге, війна проти Європи — це спосіб шантажу, терору та примусу до відновлення економічних відносин, які Росії критично необхідні.

Тобто вони вимагатимуть припинення вогню вже на території Європи, але на своїх умовах, наполягаючи на відновленні економічних зв’язків, які самі ж і розірвали, тільки на ще вигідніших для себе умовах.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред