Чому не 10 і не 20: справжня причина появи дач на 6 соток

Про що ви дізнаєтесь:

• Чому в СРСР виділяли саме 6 соток землі
• Хто міг отримати більшу ділянку в СРСР

Для багатьох поколінь, чия молодість припала на радянські часи, термін "фазенда" або просто "дача на 6 соток" став символом цілої епохи. Це був не просто шматок землі — а стратегічний ресурс, місце сімейного відпочинку і, головне, стабільне джерело свіжих овочів.

Та чому держава виділяла саме 6 соток? Чому не 5, не 8 і не 20? Виявляється, за цим числом стояли чіткі наукові розрахунки та суворі ідеологічні обмеження радянської системи. Главред розповість більш детально.

Як почали виділяти земельні ділянки

Ідея масового виділення земельних ділянок з’явилася не одразу. Лише у 1949 році, через чотири роки після завершення Другої світової війни, Рада міністрів СРСР ухвалила постанову про розвиток колективного та індивідуального городництва.

Країна відновлювалася після розрухи, продовольча ситуація залишалася критичною, і влада вирішила дати міським жителям — насамперед робітникам промислових підприємств — можливість самостійно забезпечувати себе продуктами.

Під городи відводили:

• вільні землі міст і селищ;
• ділянки держземфонду;
• смуги вздовж залізниць і шосейних доріг.

Це рішення стало реальною підмогою для мільйонів родин і фактично убезпечило країну від масового голоду.

Рекомендуємо:

Навіщо у СРСР клеїли газети під шпалери: несподівана причина

Чому саме 6 соток: науковий підхід

Розмір ділянки не був випадковим. В його основу лягли розрахунки відомого радянського вченого-овочівника Віталія Едельштейна.

Алгоритм виглядав так:

• Норма споживання. Для підтримання здоров’я одній людині потрібно близько 500 кг свіжих овочів на рік.
• Площа на одну особу. За середньої врожайності для цього необхідно приблизно 125 м² орної землі.
• Середній склад родини. Середньостатистична радянська сім’я налічувала 4,3 особи.125 м² × 4,3 = 537 м².

До цієї цифри додали площу під невеликий сарай або садовий будиночок — і результат округлили до зручної норми 600 м², тобто 6 соток.

Відео про те, чому саме 6 соток землі виділяли в СРСР можна переглянути тут:

Чому давали більше — але не всім

Норма не була однаковою для всього СРСР. У регіонах ризикованого землеробства — з посухами або малородючими ґрунтами — родинам могли виділяти 10–12 соток. Це дозволяло компенсувати низьку врожайність і все ж отримати ті самі 500 кг овочів на людину.

Проте перевищувати ці межі заборонялося категорично.

Ідеологічна причина заборони

Радянська влада остерігалася появи приватних власників. Надлишок урожаю міг призвести до його продажу, а це вже вважалося підприємницькою діяльністю — офіційно забороненою.

Дача мала:

• годувати родину,
• але не приносити прибуток.

Саме тому 6 соток стали компромісом між виживанням і контролем.

Як дачі змінили побут

З появою масових дачних кооперативів змінився і повсякденний побут радянських людей. У магазинах почали з’являтися:

• насіння та добрива;
• садово-городній інвентар;
• спеціалізована література для початківців.

Так 6 соток стали не просто землею — а частиною радянської культури та способу життя.

Вас може зацікавити:

• Міф про "одну мову": чому українська, польська та російська — це різні світи
• Малиновий піджак і кравчучка: символи українських 90-х
• Привласнена історія: які культові фільми СРСР насправді створили українці

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред