
Про що ви дізнаєтесь:
- Чому Росія програла у Цусімській битві
- Які наслідки поразки мали для Російської імперії та України
Понад 100 років тому відбулася подія, яку в Росії досі згадують як найбільшу ганьбу свого флоту. Мова йде про Цусімську битву, у якій японці майже повністю знищили російські кораблі. Як виявилося, кожен п’ятий моряк у тому пеклі був українцем. Главред розповість більш детально.
Раніше ми розповідали про те, що у Чорнобилі помітили шість білих лелек. Їхнє повернення після 20 років свідчить про відновлення природи та покращення екології в зоні.
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
Чому Росія програла: сім місяців шляху і години катастрофи
Російська імперія хотіла захопити землі на Далекому Сході, але Японія мала власні плани. Щоб перемогти, Росія відправила величезний флот через пів світу. Кораблі йшли цілих сім місяців - через Атлантику, навколо Африки та через Індійський океан.
Коли виснажені моряки нарешті дісталися місця, японці вже чекали на них. Бій тривав лише кілька годин, і результат був жахливим для росіян:
Доля була вирішена буквально за декілька годин. Були знищені основні сили російської ескадри, а далі японці просто добивали окремі кораблі.
З 33 російських суден додому змогли прорватися лише три маленькі катери. Решта або пішли на дно, або здалися в полон.
Як японці розгромили російський флот
Автори каналу "Історія без міфів" пояснюють, що російський флот був зовсім не готовий до сучасної війни:
- Кораблі-мішені - російські судна були пофарбовані в чорний колір із яскраво-жовтими трубами. Японці бачили їх здалеку, як на долоні.
- Погана техніка - японські кораблі були швидшими та точнішими у стрільбі.
- Втома - російські моряки були настільки виснажені довгим переходом, що просто не могли нормально воювати.
Відео про те, чому Росія програла у Цусімській битві, можна переглянути тут:
До чого тут українці
У тій далекій війні воювали тисячі наших земляків. Від 3 до 4 тисяч моряків у тій битві були вихідцями з України. Деякі з них стали справжніми легендами.
Наприклад, капітан Володимир Миклуха (брат відомого мандрівника) до останнього не здавався. Коли його корабель тонув, він наказав рятувати матросів, а сам пішов на дно разом із судном:
Він відмовився від порятунку, крикнувши англійською мовою до японців: "Рятуйте спочатку матросів, а потім офіцерів".
Наслідки Цусімської поразки: початок кінця імперії і революції
Ця поразка стала початком кінця для російського царя. Люди побачили, що "непереможна імперія" насправді слабка. Уже за місяць після розгрому в Україні спалахнуло відоме повстання на кораблі "Потьомкін", яке підняли українські моряки.
Поразка на Далекому Сході призвела до розгортання революції в самій імперії. Зокрема, в Україні спалахнуло повстання на броненосці "Потьомкін".
Цусімська битва показала, що велика кількість кораблів не гарантує перемоги, якщо в армії немає порядку, а техніка застаріла. Для України ж це історія про тисячі земляків, які загинули за чужі імперські амбіції.
Вас може зацікавити:
- Жлукто замість пральної машини - як прали білизну сотні років тому
- Чому чекісти носили шкіряні куртки: від вошей до символу влади
- Скляні фляги в армії СРСР — недорога заміна металу чи вимушена необхідність
Що відомо про YouTube-канал "Історя без міфів"?
"Історія Без Міфів" – це популярний канал про минуле України та світу без прикрас і фальсифікацій. Експертами наших програм є фахові історики (доктори й кандидати історичних наук, професори, доценти, співробітники наукових інститутів та історичних музеїв), кожен із яких є спеціалістом із конкретної проблематики. Тематика випусків охоплює всі періоди та висвітлює широкий спектр питань: політична, військова, економічна історія, історія міжнародних відносин, історія культури, мистецтв і спорту, біографії видатних особистостей. Мета нашого проєкту – спростування антинаукових міфів, фейків і стереотипів про Україну та українців, поширення суспільного інтересу до історії, гордості за славетне минуле, перемоги й досягнення українського народу, сприяння консолідації українського суспільства, формування позитивного іміджу України й українців. Youtube.com
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
