Незважаючи на чинний контракт з Нафтогазом, Газпром продовжує знижувати поставки газу через Україну до країн ЄС, відправляючи паливо в обхід української ГТС.
Як наслідок, Україна вже втратила транзит до Румунії і незабаром ризикує втратити транзит газу в Угорщину і низку інших країн ЄС. І це, у свою чергу, загрожує державі збитками на мільярди доларів.
Розповідаємо, чого очікувати в майбутньому і чим нам загрожує зменшення транзиту або його повне припинення.
На півдні - вже без Румунії
Днями генеральний директор "Оператор ГТС України" Сергій Макогон повідомив, що з 1 квітня Україна перестала забезпечувати транзит газу до Румунії, бо тепер він йде в обхід України по російському газопроводу "Турецький потік-2".
Нагадаємо, що ТП-2, запущений в січні цього року, дав РФ можливість перевести транзит газу в обхід України в Туреччину, Грецію і Болгарію. А після того, як від транзиту через Україну відмовилася і Румунія, газопровід фактично зупинив прокачування газу через Україну по південному напрямку. Адже, як уточнювали в ГТС, обсяги транзиту в 2020 році і так були невеликими – 1 мільярд кубометрів для Румунії і 3 – для Молдови при загальній потужності газопроводу в 27 мільярдів кубометрів.
Тепер же, як запевняє Макогон, у разі закінчення будівництва ТП-2, яке обіцяють завершити вже до кінця цього року, над ГТС України може нависнути нова небезпека.
"Якщо буде завершено продовження "Турецького потоку" через Болгарію і Сербію, то "Газпром" переведе транзит в Угорщину теж через "Турецький потік-2". Для України це означає додаткову втрату 10-12 млрд куб. м транзиту щорічно", - пояснив Макогон.
Мільярдні збитки
Згідно з п'ятирічним контрактом за принципом "качай або плати", підписаним між Нафтогазом і Газпромом у 2019 році, Газпром повинен оплачувати перекачування газу, незалежно від його обсягу, в наслідок чого за цей час Україна повинна гарантовано отримати близько $7 млрд доходу.
Але, як зазначає директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України, експерт з питань енергетики Валентин Землянський, контракт з Газпромом від початку був заточений під зменшення транзиту через Україну.
"З 2021 року ми домовилися про транзит 40 мільярдів кубометрів замість 65 мільярдів у 2020 році. Відповідно, контракт від початку передбачав скорочення транзиту", - уточнює експерт.
читайте такожУкраїна вже програла боротьбу за транзит газу до ЄСНа його думку, після добудови Північного потоку-2 потреба в українській ГТС як у РФ, так і у країн ЄС може зникнути зовсім, а український маршрут можуть використовувати як запасний. У такому випадку транзит газу до Франції, Німеччини, Нідерландів, Австрії та низки інших країн ЄС, Росія поставляти не по українській ГТС, а обхідним шляхом за допомогою Північного і турецького потоків.
"Росіянам це на руку, тому що у них є завдання - мінімізувати (але не відмовитися зовсім) від транзиту через Україну, щоб після 2024 року новий контракт передбачав не умову "качай або плати", а використання ГТС України в режимі резервної системи. За цих умов ми будемо качати газ за необхідності - але не нашої, а ЄС або РФ. Наприклад, у літній період, коли триватиме закачування газу до європейських газосховищ або взимку, коли виникатиме додаткова потреба в газі, коли не вистачатиме поставок через турецький і Північний потоки", - погоджується з колегою енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Власне, в Росії цього не приховують. Там вже зараз починають будувати плани на майбутнє після завершення контракту з Нафтогазом і в них українській ГТС місця немає.
"Після [закінчення будівництва СП-2] сенсу в українській трубі немає. Нехай самі думають, що з нею робити. Ми можемо використовувати її як резервну", - заявив професор Фінансового університету при Уряді РФ Костянтин Симонов. За його словами, у разі використання української ГТС як резерву, Україна майже позбудеться заробітку на транзиті, оскільки левову частку коштів від перекачування доведеться відправляти на обслуговування газопроводу.
Імовірність такого невтішного розвитку подій підтверджує Корольчук:
"Якщо до 2019 року, коли Україна транзитувала до 90 мільярдів кубометрів, ми могли за рік заробити близько $2,5 мільярдів, минулого року з 65 мільярдів транзиту ми заробили близько 2 мільярдів, то якщо транзит скоротиться до 20-30 мільярдів, ми зможемо заробити максимум 1 мільярд доларів при тому, що щороку ми вкладаємо в ГТС близько $500 мільйонів".
Що буде з тарифами
Але, крім прямих збитків, які нестиме Україна через відсутність транзиту, можуть виникнути проблеми і в українських споживачів з їх 30 млрд кубометрів на рік – більше, ніж у будь-якій іншій європейській країні.
Як пояснили Главреду експерти, якщо не буде транзитного газу і тиску в системі, доведеться більше спалювати газу, і, відповідно підвищувати вартість транспортування цього газу до кінцевого споживача. Як наслідок - транспортна складова може зрости з нинішніх 15-20% до мінімум 50% - так само, як і в деяких країнах ЄС, де споживачі платять більше саме за транспортування, а не за газ як ресурс.
Модернізація як спосіб порятунку ГТС
Оскільки обсяги транзиту газу через Україну будуть продовжувати знижуватися, Україні пора вже зараз думати над тим, як оптимізувати роботу ГТС під такі обсяги. Як пояснював в інтерв'ю угорським ЗМІ Макогон, зараз обговорюється кілька варіантів. Один з найбільш імовірних - модернізація компресорних станцій.
"Якщо транзит українською ГТС буде припинений, то Україна буде змушена оптимізувати свою газотранспортну систему виключно для задоволення внутрішнього попиту", – говорив Макогон.
Але, як переконаний співголова Фонду енергетичних стратегій, експерт у сфері енергетики Дмитро Марунич, оптимізація і виведення з експлуатації компресорного обладнання на ділі означає скорочення персоналу. "Тому що на внутрішньому транзиті багато заробити не вийде – це просто нереальний сценарій", - говорить Марунич.
читайте такожЗа доставку газу з українців деруть у 20 разів більше, ніж з ГазпромуНа його думку, в цьому випадку могла б допомогти інтеграція української системи з європейською шляхом будівництва нових інтерконекторів. Але, з урахуванням того, як йде будівництво такого інтерконектора з Польщею, розраховувати і на такий результат не доводиться, оскільки все упирається в інвестиції, яких немає ні з української, ні з польської сторони.
Не менш нереальним (у всякому разі, поки що) експерт вважає і раніше анонсоване прем'єр-міністром України транспортування водню в країни Європейського Союзу по трубопроводу "Дружба", по якому і поставляється газ в Європу як альтернативу транзиту з РФ.
"Основна проблема з воднем - у низькому тиску. В Україні проводили відповідні експерименти, але втрати водню були близько 40%. Тому це можливо тільки в теорії, а на практиці потрібно буде ще підтвердити здатність магістральних трубопроводів транспортувати водень, не кажучи вже про проблеми з безпекою та екологією, які можуть через це виникнути. Тому поки такий варіант тільки на рівні балаканини прем'єр-міністра", - сказав Марунич.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
