Повномасштабна агресія Росії проти України триває вже більше десяти місяців, і весь цей час країна-агресор не залишає спроб утримати за собою окуповані території. Однак потуги Кремля обростають для нього все новими і новими проблемами всередині Росії. Як наслідок, кремлівському режиму доводиться шукати виправдання своїм нелюдським діям проти України і згодовувати їх росіянам.
В інтерв'ю Главреду російський опозиціонер, екс-депутат Держдуми РФ Геннадій Гудков розповів про те, за яких умов війна в Україні завершиться у 2023 році, як надовго Росії вистачить ресурсів для ведення війни і чи зможе вона отримувати допомогу ззовні, наскільки міцний режим Путіна і чи встоїть він у разі відходу диктатора від влади.
BBC нещодавно опублікувало статтю, у якій вказувалися 5 сценаріїв розвитку ситуації в Україні у 2023 році. Зокрема, серед них зазначалося, що Україна може виграти війну і вже в січні почати звільнення Криму. Якими, на ваш погляд, можуть бути оптимістичні та песимістичні сценарії для України на 2023 рік?
Оптимістичний прогноз дуже простий - військова перемога України, деокупація її територій повністю або з деякими винятками, укладення миру з Росією за допомогою західної коаліції та на її умовах. А далі вже світ дотискає путінський режим, щоб той зник з політичної карти цивілізації. Можуть бути різні варіанти цього сценарію, але суть така.
Другий сценарій, не сказав би що песимістичний, але він ближче до розумного песимізму – Путін продовжує мобілізовувати людей, проводить їхню підготовку і кидає в бій велику кількість новонабраних солдатів, військово-промисловий комплекс (ВПК) вдається запустити на більш-менш масштабне виробництво зброї, війна перетворюється на позиційну, зводиться до артилерійських дуелей і локальних контратак. Тобто війна не завершується у 2023 і переноситься на 2024 рік при всьому тому, що протягом цього часу триває виснаження ресурсів Росії, а життя в Україні вдає із себе очікування чогось драматичного. Але є і зовсім поганий сценарій, коли Путін все-таки зважується на застосування ядерної зброї, і тут ми вже з вами можемо уявляти якісь інші варіанти.
Якщо говорити про вихід України на кордони 1991 року, чи означатиме це завершення великої війни з Росією і подальшу розмову про репарації? Або ж це буде періодом відкладеної війни?
Це залежатиме не від України, а від Росії та позиції міжнародної коаліції. Якщо міжнародна коаліція не дотисне режим Путіна, це буде не мир, а перемир'я.
Путін буде одержимим жагою реваншу. Він розумітиме, що тільки закручування гайок і перетворення країни на фортецю в облозі, що випускає зброю в шалених кількостях і готується до нової війни, буде єдиним способом збереження влади. Я не впевнений, що і в цьому сценарії йому вдасться її утримати, але тим не менше такий шанс йому може представитися. Тому, звичайно, війна не закінчиться тільки підписанням мирного договору і деокупацією територій. Може, якась їх частина залишиться за Путіним на період 2023 року і далі будуть політичні переговори.
Адже війна складається з двох етапів: військової перемоги України і перемоги всієї коаліції над путінським режимом (не військової, але тієї, що призведе до краху його режиму).
А що Путін може за собою залишити? Крим або ж мова йде про інші українські регіони, які він буде на той момент контролюватиме?
З військової точки зору зручніше битися за частину Донбасу, адже це простіше по логістиці і всьому іншому. Але з точки зору іміджу, Путін буде більше битися за Крим, оскільки повернення Криму до складу України буде для нього смертельним ударом. Тому виходячи з військової логіки У Донецька і Луганська йому буде простіше утримувати позиції, але з точки зору утримання влади він буде битися в основному за Крим.
Багато експертів говорять про те, що війна в Україні може розтягнутися як мінімум на 10 років. З чим, по-вашому, можуть бути пов'язані такі прогнози - чи залежить це від тривалості життя Путіна, або є ще якісь фактори?
Мені здається, що ці експерти трохи захоплюються арифметикою. Якщо ми беремо до уваги 100-тисячні втрати російської армії, які припали на ці 10 місяців війни, грубо кажучи – по 10 тисяч на місяць, то, напевно, експерти просто беруть мобілізаційний резерв, розтягують на цей час, і у них виходить арифметична похідна. Це неправильно, тому що війна – це не арифметика, а ресурси держави, терпіння народу, мужність, стійкість, моральна правота і так далі. Всі ці фактори не вкладаються в арифметичну логіку. Тому війна, навіть у разі, якщо вона з якихось об'єктивних причин непереборної сили затягнеться на деякий час, все одно не може тривати так довго. Росії не вистачить жодних ресурсів - людських, технічних, військових – щоб десять років підтримувати бойові дії. Це неможливо.
А скільки реально вони можуть підтримувати ці дії? Як довго може тривати війна - на скільки у Росії вистачить ресурсу?
Давайте порахуємо фінанси. Ми приблизно знаємо, скільки витрачає Путін на війну поверх бюджету, який затверджувався раніше. Точної суми не пам'ятаю, але розрахунки економістів кажуть, що це приблизно на півтора року. Добре, припустимо, що щось вони там ще щось зішкребуть, наберуть, два буде. Ось це і є максимальний термін по ресурсах, якщо рахувати чисто арифметично. Це не беручи до уваги інші чинники, які руйнують арифметику, про які я сказав - моральний стан армії, дух, мужність, героїзм ЗСУ і наростаючу допомогу західної коаліції, які знімають певні бар'єри страху. Країни Заходу все одно зобов'язані дотримуватися обережності, щоб не допустити ядерного апокаліпсису, тому поставки зброї збільшують поступово, щоб не допустити смертельного ризику. Тому все це не дозволить Путіну довго вести війну.
Якщо говорити про майбутній рік, то якими ви бачите перспективи для Росії? Чи вистачить у неї зброї і засобів, щоб ще цілий рік вести війну? І де вона може їх взяти, адже видно, що у неї періодично виникають проблеми з озброєнням.
Деякі проблеми з озброєнням виникають завжди і у всіх. Питання в тому, які це проблеми. Путін зараз намагається запустити ВПК і стикається з проблемою, в тому числі - з кадровою, оскільки інженерні, конструкторські кадри фізично застаріли. Проте, йому вдалося запустити роботу низки досить великих підприємств оборонної промисловості ледь не у цілодобовому режимі, по 16 годин. Звичайно, якусь частину боєприпасів вони зуміють випустити, провести ремонтні роботи, випустити те, що простіше – нові знаряддя, міномети. Складну техніку (танки, бойові машини з усіма системами захисту) випускати довго і дуже складно поставити на потік. Мені складно як не військовому експерту це оцінити, але думаю, що якась кількість простої зброї, яка, хоч і не з першого снаряду і не з першої міни, але теж стріляє і вбиває, РФ ще зможе налагодити, але в тому, що стосується більш сучасної і потужної зброї, перевага буде в України. Тому я і думаю, що найближчим часом ЗСУ будуть переходити в наступ і відтісняти російські окупаційні війська.
А ззовні Путін може залучити військову допомогу? Крім Ірану, наприклад, в Китаї або інших країнах, або ж у нього вже закрита туди дорога?
Китай - ні, Іран може щось поставляти. Важко уявити фантастичний варіант, за якого на фронт кинуть північнокорейців: їм-то це навіщо? Тільки якщо вони поїдуть до Європи, то тут же і втечуть. Тому я поки що не бачу союзників. Гіпотетично Путін все-таки може дотиснути Лукашенка. Це, мабуть, єдиний ресурс мало мальськи прогнозований і зрозумілий, але це може статися умовно (а, може, і ні) через труп Олександра Лукашенка. Ми маємо розуміти, що сам Лукашенко буде робити все можливе для того, щоб не вплутатися у пряму війну з Україною.
А Путін, по-вашому, налаштований йти в наступ з півночі на Київ вдруге?
Він був би радий, тільки, по-моєму, у нього немає ні сил, ні можливостей. Мені здається, він поки що розраховує на армію Олександра Лукашенка, а Лукашенко розраховує, що війна завершиться раніше, ніж його припруть до стінки з вимогою змусити армію Білорусі вступити в бій з Україною.
У Путіна і Лукашенка різні цілі. І, посилаючись на військових експертів, без армії Лукашенка у російської армії немає серйозних сил, щоб організувати масштабну військову операцію і наступати на Київ.
Якщо Путіну не вдасться зробити ніяких проривів найближчим часом, як це відобразиться на позиціях кремлівського режиму? Чи втримається він при владі?
Його позиції будуть поступово послаблюватися. І в міру кількості і якості успіхів Збройних Сил України, режим слабшатиме, почнуться внутрішні процеси – розбрат, розкол, гризня кланів. Боюся, що швидко він не впаде, але повна військова поразка для Путіна означатиме як мінімум відкат до кордонів 23 лютого або ще далі. Для нього це означатиме старт колапсу його режиму, і тоді він втратить будь-які можливості для контролю свого оточення і країни.
А Путін це розуміє? Може, він вже готує собі наступника?
Ні, він цього не розуміє. Він вважає, що все йде більш-менш (принаймні, він це озвучує на людях). Путін вважає, що йому вдасться затягнути війну на нескінченно довгий час і, як вважають в РФ, у нього є останній аргумент у вигляді ядерної зброї. Тому в цій ситуації Путін міркує трохи інакше – він розуміє, що не має права піддавати ризику своє життя і владу (він не розділяє одне й інше) у разі військової поразки, але він вважає, що зуміє його уникнути. Це - його уявлення поточної ситуації.
Як ви вважаєте, наступного року може початися спецтрибунал? Чи можуть особисто Путіна притягнути до відповідальності або хоча б почати цей процес?
Психологічно це треба зробити. Залучити Путіна до судового процесу неможливо, поки він сидить у Кремлі і зберігає владу. Після того, як він її втратить, можуть бути різні варіанти, але зараз потрібно чисто психологічно тиснути на оголошення Путіна військовим злочинцем, так само, як і частини його найближчого оточення. Це завдасть психологічного удару по елітах - вони зрозуміють, що справи погані, міжнародний трибунал буде створено, перелік перших обвинувачених вже готується, і всі розумітимуть, що кожен із них може потрапити до цього списку. Це дуже важливо чисто психологічно для формування певних тенденцій до розколу еліт в РФ.
Цей розкол еліт, по-вашому, може в майбутньому призвести до розпаду Росії як такої?
Такі ризики існують, але це - ризики, які небезпечні не тільки для росіян, а й для України. Оскільки цей процес може вийти з-під контролю: дезінтеграція може призвести до поділу ядерної зброї, формування на окремих територіях більш радикальних, відморожених держав, у яких буде ядерний арсенал. Це - дуже небезпечний процес, в тому числі для України.
Якщо цей розкол відбудеться, хто може зайняти місце Путіна? Чи є, умовно кажучи, фаворити, які могли б зайняти його місце, або ж поки немає єдиного кандидата?
Поки що про це говорити безглуздо – ми не знаємо, чи будуть готові еліти до внутрішнього перевороту, якими будуть позиції і баланси. Це все одно що говорити про освоєння Венери – говорити можна, але поки що все це буде безпредметно.
А коли можна буде про це говорити - чи існують якісь фактори, після яких буде зрозуміло…
Говорити про це треба кожен день, але вкладати це в якісь конкретні прізвища немає сенсу. Готувати умови для конфлікту і протиріч всередині еліт треба, створювати умови психологічного тиску треба, формувати для частини еліт стратегію виходу (якщо вони побажають нею скористатися) треба. А далі-справа за ними: якщо вони захочуть разом з Путіним йти в рай, це їх вибір. Якщо вони захочуть під якісь гарантії робити щось інше - welcome. Але це вже вибір тих чиновників і тієї номенклатури, які оточують Путіна. Якщо вони хочуть з ним консолідуватися і піти на дно з "Титаніком" - хто ж їм забороняє? Тому ми з вами повинні створити умови, а далі нехай вони самі вирішують.
У тому, що цей режим впаде, немає жодних сумнівів. Сценарії його падіння можуть бути різні. Найспокійніший - це внутрішньоелітний переворот з гарантіями особистої безпеки і перехідним періодом. Але ми не можемо замикатися тільки на ньому і чекати. Ні - то ні, значить йдіть усі на дно, якщо це ваш вибір. Тут ніхто нікого вмовляти не буде.
Якщо війна у 2023 році гіпотетично завершується, яким ви бачите майбутнє України?
Для України завершиться військовий етап цього протистояння, але війна не завершиться, якщо Путін залишиться в Кремлі. Тому мир може перетворитися на перемир'я. Це треба розуміти і кожному українцю, не тільки росіянам всередині і поза межами РФ. А взагалі Україна тоді стає членом Євросоюзу, входить до блоку НАТО, повертає собі всі території або більшу їх частину і починає активно розвиватися. Оскільки російських заблокованих активів досить багато - вони, в разі підписання мирного договору, підуть на відновлення України. В Україну підуть величезні інвестиції за іншими програмами, і вона почне ставати сучасною європейською державою прискореними темпами. Зрозуміло, що вам доведеться долати багато своїх внутрішніх проблем. Цей шлях непростий, але він єдино правильний і дасть результат.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
