Завжди бадьорий та активний білоруський диктатор Олександр Лукашенко занедужав. Кілька днів він не з’являвся на публіці. Останній публічний захід, який відвідав Лукашенко, був парад у Москві 9 травня, і тоді він мав відверто кепський вигляд, не залишився на загальний сніданок і спішно повернувся в Білорусь, де також не зміг виступити на заходах до дня перемоги. 14 травня білоруси відзначали День прапора та герба, але й на цих урочистостях "бацьки" не було – його промову зачитав прем’єр-міністр.
Усе це, звісно, породило купу чуток та здогадок про те, що ж сталося із Лукашенком, і чи справді він зліг. На п’ятий день зникнення "бацьки" його хворобу підтвердили, щоправда, в Росії. Депутат Держдуми РФ Затулін запевнив, що "нічого надзвичайного немає, це не Covid", мовляв, просто білоруський диктатор занедужав і потребує відпочинку. Втім, це мало кого переконало. До того ж, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала готуватися до будь-яких сценаріїв розвитку подій у зв'язку з хворобою Лукашенка. На тлі цих заяв прес-служба білоруського диктатора опублікувала фото Лукашенка – мовляв, він "працює в центральному командному пункті ВПС і військ ППО". Щоправда, "бацька" виглядав непереконливо – наче воскова фігура з Музею мадам Тюссо.
Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж в інтерв’ю Главреду розповів, що могло статися з Лукашенком, чи посприяли його хворобі росіяни, яка доля спіткає Білорусь, якщо "бацька" піде з життя або стане недієздатним, чи вигідно Росії зараз позбутися Лукашенка, а також наскільки близька Росія до поразки у війні.
З вашої точки зору, чи справді є зараз підстави говорити про серйозні проблеми зі здоров’ям Лукашенка, якщо він кілька днів не з’являвся на публіці? Що, по-вашому, могло з ним статися – самопочуття погіршилося з природних чи неприродних причин?
Лукашенко опинився у непростій ситуації. Путін програє війну в Україні, і це може статися вже найближчим часом, тому постає питання, як Лукашенку дистанціюватися від злочинів, скоєних разом із російським лідером. От Лукашенко і намагається грати в свою гру, відмежовуючись від агресивних дій Росії. Саме тому він неодноразово пропонував Мінськ як майданчик для переговорних процесів між Байденом та Путіним або між Зеленським та Путіним, а також третім сторонам. Крім того, він намагався заручитися підтримкою Сі Цзіньпіна. Іншими словами, Лукашенко всіляко намагається підстелити собі соломку, щоби, коли Путін програє війну, мати змогу заявляти, що він виступав у ролі миротворця.
Проте Путін сьогодні вимагає від Лукашенка конкретних дій, причому не тільки в сенсі підтримки стратегії та політики Кремля, проведення спільних військових навчань, передачі певної військової техніки Росії, надання можливості розміщувати на території Білорусі балістичні ракети та російські літаки з "Кинджалами" – весь цей набір і так є, "бацька" тут співучасник. Лукашенко уникає іншого – втягнення білоруських військ у війну. Він сподівається пропетляти, не втягнутися в реальну війну та переконати інших, що він, навпаки, стримував Путіна від чергового вторгнення через територію Білорусі в Україну, а також намагався запобігти розміщенню ядерної зброї на білоруській території. Таким чином, він збирає аргументи на свою користь. Та йому це не вдасться, тому що він допомагав втілювати агресивну політику Путіна щодо України та скоїв величезну кількість злочинів разом із ним.
Таким чином, відбувається гра між Лукашенком і Путіним. Останній чудово усвідомлює, що між ними більше немає довіри, і вони не можуть виступати єдиним фронтом. Лукашенко став вельми ненадійним союзником, тож Путін намагається контролювати "бацьку" та його оточення: секретаря Ради безпеки і оборони Білорусі, міністра оборони, а особливо голів білоруського КДБ та підрозділів спецпризначення, які орієнтуються на російські спецслужби, а, значить, на Російську Федерацію. Всі ці люди зациклені на своєму російському керівництві, мають потужну фінансову підтримку Росії та власні установки агресивної структури, яка може діяти в будь-яких умовах і проти будь-якого противника. Лукашенко чудово розуміє, що він не повністю контролює процес.
Особливо по Лукашенку вдарив намір Росії розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі. Попри заяви Лукашенка про те, що це позитив для його країни, за моєю інформацію, він не зрадів цьому, бо розуміє, що такий крок може означати кінець для нього. Адже в такому разі проти Білорусі може діяти не тільки Україна, але й НАТО, бо ядерна зброя становить небезпеку для країн Альянсу. А це вже не жарти, це серйозно.
Тож, звісно, Лукашенко міг занедужати, як будь-яка людина, але так само це може бути просто його гра. Він навіть не збирався їхати на 9 травня до Москви, але Путін сказав Лукашенку та всім лідерам країн СНД, що вони мусять прибути на парад, інакше це матиме для них та їхніх країн серйозні наслідки – економічні, енергетичні, фінансові й оперативні. Як ми бачили, майже всі зібралися в Москві, не посмівши не послухатися Путіна. Але це був останній парад, коли всі ці лідери приїздили.
Лукашенко – це окрема історія: там не важливо, хворий Лукашенко чи ні, живий чи мертвий, він повинен бути присутнім на параді. От Лукашенко і прибув. Припускаю, що він не стільки хворів, скільки демонстрував, що йому зле, що він недієздатний.
Ця гра потрібна Лукашенку, аби мати змогу не підтримувати конкретними діями агресивну поведінку Росії і певний час зачекати, щоб побачити, що буде на фронті, коли ЗСУ почнуть контрнаступ. Вичікувальна позиція Лукашенка, звісно, не подобається Путіну. Та Лукашенко обрав свій шлях, і хвороба (справжня або вдавана) дає йому змогу взяти паузу та не брати активну участь у військових операціях Росії.
Зверніть увагу, Лукашенко ніколи не допускав, аби замість нього хтось виступав, зокрема, перед білоруськими військовими і на День прапора, а тут раптом на одному заході виступив міністр оборони, на іншому – прем’єр-міністр. Таким чином, офіційно підкреслили, що Лукашенку зле. Більше того, навіть було повідомлення про те, що він відвідав клініку, де пройшов обстеження. Наголошую, про такі речі ніколи не повідомляється, це робиться таємно. Як правило, лікарі та інші спеціалісти приїжджають до Лукашенка в його резиденцію, де є потужний медичний центр, тому немає сенсу везти його кудись у клініку.
А зараз підкреслено намагаються показати, що Лукашенку зле. Спочатку на параді показали, що він ледь рухається, потім – що він їздить у клініку. Таким чином, наголошується на слабкості Лукашенка.
Дивіться відеоверсію інтерв'ю з Миколою Маломужем:
Вся ця вистава – не для білорусів, а для росіян і Путіна. Саме їх намагаються переконати в тому, що Лукашенко зараз нездатний бути активним, зокрема, активно підтримувати агресивні дії Росії. Особливо на випадок якщо Путін готує операцію проти України з використанням тактичного ядерного озброєння або захоче вдруге вдарити з території Білорусі.
Втім, Лукашенко міг занедужати через певні дії росіян, до яких вони могли вдатися, побачивши його ненадійність, виляння, спроби ухилятися від спільних із Росією дій щодо України та намагання позбутися залежності від Путіна. Та й сам Путін бачить, що покладатися на Лукашенка зараз не можна. Традиційні методи діяльності російських спецслужб відомі всім, і до них вдаються за вказівкою президента Росії. Так Москва позбувається своїх опонентів або й друзів, які насмілилися не виконувати вказівки росіян або зрадити.
Лукашенко чудово розуміє загрозу для себе. Що би там не було з ним насправді, він використовує цю ситуацію, аби зберегтися фізично та політично, не втягнувшись у війну або ядерне протистояння.
У найближчі дні й тижні буде видно, які перспективи в Лукашенка. Якщо йому стане гірше, це буде означати, що його проблеми зі здоров’ям, найімовірніше, були результатом дій Росії. Якщо він просто певний час не проявлятиме активність через погане самопочуття, всю цю історію можна буде вважати його грою, аби витримати паузу і не підтримувати активно Росію. А далі він зорієнтується по ситуації, наскільки буде програшною позиція Росії на полі бою, наскільки успішно діятимуть ЗСУ і наші партнери по всіх напрямках.
Але ви вважаєте більш імовірною версію про те, що Лукашенко просто інсценує свою недугу, щоб тимчасово відійти від справ?
Так. Я знайомий із Лукашенком особисто, а тому знаю, що він у складних для себе ситуаціях завжди намагається знайти спосіб узяти паузу і відійти від негайного вирішення гострої проблеми.
Зараз для Лукашенка гостра проблема полягає в тому, що Росія підштовхує Білорусь до прямої участі у війні. А відмовки Лукашенка вичерпалися: раніше він говорив Москві, що він тримає західний фронт, протистоїть НАТО, не допускає удару в спину тощо. Все це Путін уже чув. Тож тепер Лукашенку потрібно діяти, а він цього хоче уникнути. Він усіляко намагається уникнути активної допомоги Москві та довести світу, що він не є співучасником агресивних дій Росії. І остання його можливість зробити це – його здоров’я.
Якщо говорити про третю версію, ви думаєте, Росії і Путіну зараз вигідно позбутися Лукашенка? Чим він міг розгнівати росіян, за що його могли спробувати прибрати?
Росія остерігається, що ЗСУ завдадуть її військам таких ударів, що вони вже не оговтаються, і ми стрімко звільнимо схід, південь та Крим. Це буде означати повний провал Путіна, його режиму і військ. Тому Росія паралельно намагається і утримати фронт на сході та півдні, і за декілька місяців підготувати потужні резерви, які можна буде задіяти не тільки на південно-східному напрямку, але й на північному, тобто з території Білорусі, паралельно розмістивши там балістичні ракети, потужні авіаційні комплекси та тактичне ядерне озброєння. Тобто Росія веде велику-велику стратегічну підготовку до нових наступальних операцій.
Якщо Лукашенко на це не піде, він Росії не потрібен, це однозначно розглядатиметься нею як зрада. У такій ситуації єдине, що залишиться Путіну, – це усунути певним чином Лукашенка від влади. І тоді – чи то він буде тяжко хворим, чи то взагалі його не буде. Натомість у Білорусі біля керма будуть поставлені люди, які повністю контролюватимуться Росією, наприклад, генерали, які сьогодні очолюють КДБ, Раду безпеки, тобто які закінчували російські виші та працюють у штаті Росії, але формально обіймають керівні посади в Білорусі.
Блок військових, які можуть прийти до влади після Лукашенка, – це все надійні офіцери й генерали, які повністю контролюються Росією. Вони є і в Раді безпеки Білорусі, і серед спецпризначенців, і в КДБ Білорусі. Ці люди мають подвійне громадянство – білоруське та російське. Так само вони перебувають на військовій службі одночасно і в білоруських підрозділах, і в російських, але вони напряму підпорядковуються російським керівникам, спецслужбам.
Тож "колективний Лукашенко" повністю контролюється Росією. Йдеться про 4-5 генералів та полковників, які перебувають у Білорусі задля контролю над Лукашенком. Якщо "бацьки" не стане, країна перейде під їхнє безпосереднє керівництво, тобто під керівництво Кремля.
Слідвіддати належне Лукашенку, він зумів і гроші з Путіна качати, і паралельно шукати контактів із Китаєм та Заходом, аби підкласти собі соломку, і не дав втягнути білоруську армію у війну. Якщо раптом його не стане, чи збільшується ймовірність залучення білоруських військ у війну?
Якщо не стане Лукашенка, Росія спробує терміново монополізувати владу в Білорусі і встановити військовий режим, аби білоруські громадяни не піднялися на акції протесту. Але це може стати приводом для того, щоб своє слово сказала білоруська армія, яка не заангажована Росією. Білоруські солдати, сержанти, офіцери вищої ланки однозначно неготові вирушати на війну в Україну, а, тим більше, підкорятися Російській Федерації, бо це буде пряма окупація Білорусі.
Втім, такий розвиток подій стане сигналом для білоруських громадян і опозиції про те, що настав час захистити Білорусь, бо інакше на неї чекає війна і знищення. Це буде вирішальний момент: коли Росія намагатиметься монополізувати владу в Білорусі, запровадить воєнний стан та буде змушувати білоруську армію вступити у війну проти України, білоруси усвідомлять, що це пряма загроза їхньому життю та їхнім сім’ям. Досі білоруси нічого подібного не відчували, та все зміниться, коли Росія направить Білорусь у горнило війни. Це змусить їх виступити проти Росії і того режиму, який буде насаджений Москвою в Білорусі.
Легітимних форматів контролю над Білоруссю у Російської Федерації немає. Зараз і легітимність Лукашенка під великим питанням, однак усі інші дії Москви будуть взагалі незаконними, з точки зору білоруського законодавства, розуміння самих білорусів, зокрема, білоруських військових. Вони могли б змиритися, якби Білорусь контролював хтось зовні, але ж постане питання реальної війни, і під загрозою знищення опиниться не тільки білоруська армія, а й білоруські громадяни. Помирати ніхто не захоче.
Чи є зацікавлені всередині Білорусі в фізичному усуненні Лукашенка, і чи є в них для цього можливості? Білоруська опозиція, в принципі, перебуває за межами країни, тому виникає питання, наскільки довгі в неї руки та чи вистачить духу?
Сьогодні білоруська опозиція не має таких можливостей і засобів. Та й серед опозиціонерів немає радикалів, які були б готові усунути Лукашенка фізично. Можливо, окремі відчайдухи є, але змоги це здійснити у них немає. Можливо, білоруська опозиція і хотіла б усунути Лукашенка й взяти під контроль усю Білорусь, розпочавши активну громадянську та воєнну ескалацію проти Росії. Але, треба бути реалістами, зараз білоруські опозиціонери відповідного потенціалу не мають.
Протестний потенціал та підтримка військових може з’явитися тільки в критичній ситуації – коли Білорусь буде не тільки під загрозою захоплення Росії, але й втягування у війну та величезних жертв. Це буде потужним детонатором внутрішніх процесів.
Поки що білоруська опозиція буде підтримувати Україну, певні політичні та громадські рухи в Білорусі та контакти з білоруськими військовими, але це все. На більше білоруської опозиції, на жаль, поки що не вистачає.
Росія, звісно, може провести операцію по усуненню Лукашенка від керівництва Білоруссю. Вона це може зробити різними способами, зокрема, вплинувши на стан його здоров’я.
Зараз Білорусь стоїть перед викликом, а Лукашенко є стабілізатором процесів, які відбуваються в його країні: ніхто ніде не виступає з протестами, немає конфронтації між військовими і цивільними, а також між російськими та білоруськими військами, білоруські війська не вступають у війну. Лукашенко не дозволяє наступати з території Білорусі ні білорусам, ні росіянам, передбачаючи в такому випадку глобальну катастрофу для себе і свого режиму. Тож певний баланс Лукашенко зберігає.
Та якщо цей баланс буде порушений, буде інша модель дій – дуже негативна для білорусів. Втім, перспектива монополізації Білорусі Росією, особливо військовим шляхом, надзвичайно складна. Якби не було війни з Україною, Росія б зайшла і взяла під контроль усю Білорусь, та й усе. Але коли триває війна, і Росії потрібно вести активні бойові операції по багатьох фронтах в Україні, а, крім того, тримати кордони з країнами НАТО, захопити Білорусь дуже складно. Якщо так станеться, для всього світу буде очевидна окупація, і тоді Путіну ніяк не уникнути однозначної позиції того самого Китаю та решти країн, а від цього залежатиме перспектива самої Росії. Як правильно сказав Макрон, Росія дедалі більше стає васалом Китаю, але, окупувавши Білорусь, вона стане ізгоєм для абсолютно всіх країн світу.
Тобто Лукашенко зараз є запорукою стабільності в самій Білорусі, і така стабільність поки що вигідна Путіну і Росії?
Так, зараз Росії вигідно зберігати нинішній стан справ. Поки Лукашенко їй підігрує на тактичному рівні та не йде на відверте протистояння Росії разом із Україною. До того ж, Лукашенко намагається зберігати баланс у відносинах із Заходом, оскільки розгортання конфронтаційних сценаріїв із країнами НАТО, наприклад, Польщею, Фінляндією, країнами Балтії, матиме серйозні наслідки для Білорусі, а в перспективі і для Росії.
Тому Путін певною мірою погоджується на гру і не направляє через територію Білорусі війська задля удару по Україні з півночі.
Чи можуть сини Лукашенка взяти владу, якщо його не стане, або якщо він буде недієздатним?
На сьогоднішній день практично нереально, щоб сини Лукашенка обійняли посаду батька. Лукашенко, звісно, може вдатися до якихось передсмертних юридичних дій, аби влада перейшла до когось із його синів. Але навіть якби такі призначення відбулися, вони були б швидко нейтралізовані після того, як Лукашенко зник або з життя, або з посади президента. Тому ймовірність такого варіанту розвитку подій мінімальна.
До того ж сама Росія не бачить перспектив у дітях Лукашенка, бо вони не зможуть виконати поставлені перед ними завдання. Бо в розумінні Росії Білорусі потрібен диктатор, а сини Лукашенка не будуть здатні утримати суспільний лад, стабільність і баланс. Та головне – жоден із синів Лукашенка не має підтримки ані серед військових та спецслужб, ані серед проросійських елементів, передусім, силового блоку, ані серед білорусів. З білорусами такий варіант не спрацює, це ж не царизм, де влада передається у спадщину.
Як ви гадаєте, а самі білоруси зрадіють чи засмутяться, якщо Лукашенка не стане?
Думаю, більшість білорусів зрадіє. Вони побачать перспективу ефективних демократичних змін у Білорусі, можливість позбавлення залежності від РФ та відсунення перспективи війни з Україною і Заходом. А головне – це означатиме шанс на усунення авторитарного КДБістського режиму, який пресує кожного білоруського громадянина та відслідковує його діяльність на всіх майданчиках – і в сім’ї, і в політиці.
Хто такий Микола Маломуж
Микола Григорович Маломуж (23 вересня 1955, Звенигородський район, Черкаська область) – український державний діяч, голова Служби зовнішньої розвідки України з 2005 по 2010 роки, генерал армії України. Голова Всеукраїнської Координаційної ради офіцерів та військовослужбовців, пише Вікіпедія.
Коли Росія може спробувати прибрати Лукашенка? В який момент і за умови яких подій він стане Росії непотрібним і невигідним? Який тут взаємозв’язок із поразками Росії на фронті?
Коли стане відчутною поразка путінського режиму, постане питання, щоб Лукашенко і його режим активно брали участь у бойових операціях із метою відволікання українських сил і засобів від наступу на сході та півдні. Тобто загроза буде нависати над Києвом, іншими великими населеними пунктами, стратегічними об’єктами та центрами ухвалення рішень.
Білорусь – дуже важливий майданчик для Путіна. Тому в період поразок він би змушував Лукашенка проводити наступальні операції на Україну разом із додатковим російським контингентом. А якщо Лукашенко відмовиться це робити, його просто усунуть.
Так само якщо раптом Лукашенко не дозволить Путіну розмістити ядерну зброю в Білорусі, це стане викликом для останнього. А якщо Лукашенко, побачивши близький програш Путіна, засудить дії Росії, її агресію та запросить усіх до мирного процесу, це стане стратегічним ударом Путіну в спину. В такому разі Путін може задіяти всі можливості не тільки для усунення Лукашенка, але й для помсти.
Путін дуже мстивий, він не пробачає навіть найменших випадів проти нього. Згадайте, скільки політиків, які його критикували, було вбито. А за умови війни, коли життя самого Путіна та його режиму стоїть на кону, він ставитиме перед Лукашенком питання руба – або ти дієш, або тебе немає.
Коли поразка Росії у війні стане очевидною, чи може Путін спробувати подарувати росіянам хоча б Білорусь – так би мовити, з Києвом не вийшло, так хоч "Мінськ-наш"? Чи може бути така підміна подарунків росіянам?
Після програшу Росії на театрі бойових дій в Україні і звільнення українськими військами всіх територій Путіну буде не до Білорусі. Лукашенко або інший політик, який прийде після нього до влади, скористається ситуацією та буде формувати свою незалежну державу. Тому що ідентифікувати себе з Росією, яка програла війну і стала ізгоєм, не захоче ніхто. Бо ніхто не захоче бути ізольованим від усього світу, бути всюди гнаним і засудженим.
Погодитися на аншлюс Білорусі може наважитися лише якийсь камікадзе, тому що білоруси осміліють, і на протест піднімуться всі: військові, опозиція, активісти. Вони не захочуть бути в одному державному утворенні з переможеною Росією.
Тому я думаю, що шансів захопити Білорусь після поразки в Україні у Росії вкрай мало.
А поразка Росії, на вашу думку, близька?
Не можна стовідсотково говорити, що війна протягом двох-п’яти місяців закінчиться. Хоча зараз ми маємо перевагу не тільки в гарячих точках – Бахмуті, Авдіївці, Вугледарі, Сватовому, Кремінній та на запорізькому напрямку, але й коли знищуємо професійні частини ворога на 60-80%, включаючи "вагнерівців". А це потужний підрив обороноздатності противника. Відновити ці сили швидко Росія не може, і мобілізовані проблему не вирішать. Тому за таких умов перспектива звільнення територій є.
За оптимістичного сценарію ми звільнимо схід, південь і, можливо, Крим протягом трьох-шести місяців. Це в свою чергу відкриє перспективу поразки путінського режиму та зміни влади в Росії.
За песимістичного сценарію нам доведеться тяжко вгризатися в оборону противника і звільняти міста крок за кроком. А Путін тим часом готуватиме резерви – так, це будуть не потужні нові засоби, але їх буде багато. Через це нам буде складно відвойовувати своє. За такого сценарію війна затягнеться на рік і більше.
Я вважаю, що події розгортатимуться за першим сценарієм, він сьогодні прямо проситься до виконання. Але рішення за Генштабом і керівництвом держави.
Якщо не стане Путіна – фізично або при владі, скільки може протриматися Лукашенко? Чи є взаємозв’язок між владою Лукашенка і Путіна?
Стратегічний провал Росії і усунення Путіна – це передумова для усунення Лукашенка. Скільки він протримається, складно сказати. Але його дні будуть пораховані, це факт. Він зможе лишатися біля керма від декількох місяців до півроку. А потім активізується білоруська опозиція, і її прихильники швидко піднімуться на протести, а військові, за виключенням окремих замараних у злочинах, швидко стануть на бік білоруського народу.
Тоді у Лукашенка не залишиться жодних шансів. Йому доведеться або тікати в третю країну, яка його прийме, або він загине в Білорусі. Ув’язнювати його, скоріше за все, не будуть, бо він стільки скоїв злочинів у Білорусі, на його руках стільки смертей, що його просто знищать. Згадайте, як Лукашенко у період різних виборів знищував конкурентів, коли кандидати в президенти просто зникали, і його ескадрон смерті знищував людей. У Білорусі його не пробачать, а на підтримку Росії він розраховувати вже не зможе.
Та, повторюю, цьому мають передувати масові виступи білорусів і підтримка військовими цих протестів.
Чи вірите ви в те, що Лукашенко може постати перед судом, наприклад, опинитися у Гаазі, чи доживе він до суду?
Лукашенко може дожити до суду. Якщо він намагатиметься активно придушити опозицію КДБ або спецназом, повстануть білоруські військові та суспільство, і Лукашенка в процесі цих протистоянь або знищать, як Чаушеску, або заарештують і притягнуть до відповідальності.
Аби Росія могла знищити Лукашенка до суду, потрібно, щоб зберігся путінський режим і намагався ліквідувати свідка подій, які росіяни заварили в Україні.
Втім, коли Україна буде вигравати, постане питання про усунення Путіна. Відтак, про Лукашенка в Росії мало хто думатиме, бо путінському режиму буде не до нього. В знищенні Лукашенка може бути зацікавлений лише Путін, якщо він і його режим збережуться, тоді йому доведеться знищити свідків.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
