Після проведення парламентських виборів, у Киргизстані почалася вже третя за останні 15 років революція. Цього разу, як і півтора десятка років тому, причиною протестів стали нечесні результати парламентських виборів. На вулиці вийшли прихильники партій, які не подолали прохідний бар'єр. Але, щоб змінити владу, багато часу протестувальникам не знадобилося - вклалися в одну добу.
Розгін заворушень і пожежа в Білому домі
5 жовтня ЦВК Киргизстану оголосила результати виборів, згідно з якими до парламенту пройшли чотири партії з шістнадцяти, що беруть участь у виборах - центристська Киргизстан, опозиційна Бутун Киргизстан і дві провладні - Бірімдік і Мекенім Киргизстан. Причому дві останні набрали помітно більше голосів, ніж їхні конкуренти – по 24% проти 8% відповідно.
Такі результати виборів визнали нечесними, що і стало приводом для виходу на вулиці столиці Киргизстану, Бішкека, сотень протестувальників.
На безстрокові мирні акції протесту своїх соратників ще вранці стали кликати відразу 10 переможених партій, кожна з яких не стала визнавати результати виборів.
Ближче до обіду мітинги окремих партій об'єдналися в один, на центральній площі біля Будинку Уряду і прилеглих до неї вулицях, після чого сюди стали стягувати автобуси з правоохоронцями.
Ближче до вечора силовики з касками і щитами спробували розігнати мітингувальників - у хід пішли гумові кулі, сльозогінний газ і світлошумові гранати. У відповідь мітингувальники стали кидати каміння у співробітників МВС, озброїлися палицями, арматурою і стали знімати бруківку з тротуару.
В результаті розгону правоохоронцями постраждав один з організаторів мітингів, лідер партії Ака Мекен Жанар Акаєв, який отримав поранення в ногу.
Після того, як протестувальників спробували розігнати, акції протесту стрімко переросли в заворушення, внаслідок яких протестувальники змогли прорватися в Білий дім – будівлю, в якій знаходяться парламент і адміністрація президента Сооронбая Жеенбекова. Мітингувальники спочатку протаранили ворота на пожежній машині, після чого розгромили кабінет президента, вимагаючи його відставки.
Поки мітингувальники були в будівлі, там сталася пожежа - горіли кабінети чиновників одразу на декількох поверхах.
Після цього частина протестувальників попрямувала до будівлі СІЗО Держкомітету нацбезпеки, де відбував покарання у справі про корупцію екс-президент Алмазбек Атамбаєв.
Демонстранти вимагали його звільнення. Спецназ, що знаходився під будівлею, підтримав протестувальників, після чого Атамбаєв був звільнений співробітниками спецслужб і ближче до 2 ночі вийшов до протестувальників, які зуміли прорватися на територію будівлі. Крім нього, також були звільнені з колоній екс-депутат Садир Жапаров і екс-прем'єр Сапар Ісаков.
Низка відставок і скасування результатів виборів
Всього, за офіційними даними МОЗ Киргизстану, внаслідок заворушень постраждали 590 осіб, 150 з яких були госпіталізовані. Одна людина - загинула.
На тлі протестів пішли у відставку:
- Мер Бішкека
- Мер міста Ош
- Троє з семи губернаторів областей
- Глава Держтелерадіо Киргизстану
Вранці 6 жовтня, через майже добу після оголошення результатів виборів, президент Киргизстану відреагував на те, що відбувається і назвав це спробою незаконного захоплення влади окремими політичними силами.
"Під приводом виборів вони порушили громадський порядок, вчинили розгром. Не підкоряючись вимогам правоохоронних органів, вони били медиків і громили будівлі. Я віддав наказ правоохоронним органам не стріляти, щоб уникнути кровопролиття. До останнього моменту ми докладали всі сили, щоб ситуація не загострилася", - заявив президент.
Після цього ЦВК таки скасувала результати виборів, а мітингувальники призначили виконуючих обов'язки:
- Генпрокурора
- Глави МВС
- мера Бішкека
- міністра фінансів
- Голови Держкомітету нацбезпеки
Після цього депутати парламенту вирішили зібратися на екстрене засідання, де обговорюють ситуацію в країні. Протести, у свою чергу, тривають.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
