Російська технічна думка падає все далі на дно. На додачу до іранських дронів "шахедів", які українці вже давно за характерний звук двигуна кличуть "мопедами", додалися ще й "газонокосарки". Саме це нове слово техніки окупанти вже кілька днів запускають по Київщині.
В інтерв'ю Главреду військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко розповів, чим небезпечні нові російські дрони, у чому їхня відмінність від "шахедів", та як Росія може використовувати ці дрони протягом зими.
Що відомо про "газонокосарки" і чим вони відрізняються від "шахедів"?
Крім того, що в цих дронах використовують двигуни іншого типу, з гучністю та звуковими вібрації іншого порядку, про ці дрони мало що відомо. Тому це вже не "мопед", а "газонокосарка". Їхня поява може говорити про те, що росіяни або іранці мають проблеми з попереднім постачальником двигунів. Тобто вони отримують недостатньо двигунів, щоб повністю задовольнити потреби виробництва дронів, бо ми ж бачили рекорд вересня у кількості використаних "шахедів". У жовтні їхнє використання взагалі на рекорд не тягне, що може свідчити про те, що росіяни не можуть вийти на необхідні їм обсяги виробництва, щоб тримати інтенсивність терору на одному рівні.
Ті запчастини, які росіяни отримували контрабандою (наприклад, мікросхеми), замінювали запчастинами власного виробництва – це ми бачили на прикладі мікросхеми "Комета" та інших. Таке "імпортозаміщення" відбувалося для прискорення виробництва, бо хоч контрабанда і зберігається, у випадку з розподілом запчастин 50/50, виробляти все одно вдається більше і можна замінювати. До того ж, росіяни, ймовірно, також мають проблеми і з двигунами, тому теж намагатимуться їх замінювати.
Тобто це саме Іран допомагає випускати, чи вже можна говорити, що Росія налагодила в себе виробництво дронів з китайськими запчастинами?
Росіяни також намагалися налагодити в себе виробництво – вони планували у першому півріччі 2023 року виробити 100 одиниць. Однак вони зірвали ці плани саме через проблеми з постачанням. Тому їхнє виробництво обмежене, але росіяни продовжують його реалізовувати спільно з Іраном, бо виробничі можливості Ірану суттєво більші за російські.
Незалежно від типу дронів, це лише збільшить рівень терору з боку РФ. Наприклад, "Shahed-136" – це дешева заміна крилатих ракет. Їх, звісно, не варто порівнювати за функціоналом, але ціна дрону 40 тисяч доларів, що у порівнянні з крилатою ракетою вартістю 7 мільйонів доларів і вірогідністю збиття системами ППО у 95 відсотків проти 10 відсотків влучання у дронів – різниця суттєва. Тобто "шахеди" мають більшу вірогідність влучання, причому не в один обʼєкт, а одразу в декілька. Та й 50 "шахедів" – це лише 2 мільйони доларів, що ефективніше і дешевше за одну крилату ракету.
А як щодо "газонокосарок"? Згідно з фото, які зʼявлялися, вони значно менші за "шахеди", і судячи з того, як швидко вони долітали до Київщини, вони доволі довго можуть літати. Наскільки великою є загроза саме від цих дронів?
Для військових обʼєктів вони становлять меншу загрозу, ніж для цивільних. У такого дрону менша бойова частина, наприклад, у декілька кілограмів, однак це теж вибухова речовина, яка шкодить і вбиває. Тут ще є питання, з чого вони зроблені. Подейкують, що це кустарне виробництво, але ми памʼятаємо, як Україна певний час використовувала австралійські картонні дрони. Із "газонокосарками" можлива та сама проблема, бо якщо вони дійсно зроблені "з палок", з якоїсь фанери, то їх буде складніше зафіксувати засобами РЛС, аніж якісь масивні обʼєкти.
А які цілі вони можуть вражати – цивільну інфраструктуру чи на інші цілі, де їх буде важко збити?
Мені здається, що РФ взагалі з ними наразі експериментує, щоб саме зʼясувати, проти яких цілей такі дрони можуть бути ефективними. Це не може бути якась важлива ціль на кшталт зернового хабу. Бо коли по ньому прилітає 30 кілограмів вибухівки та декілька - це різні речі. Якщо ж говорити про менші обʼєкти та обʼєкти, чутливі для ураження на кшталт нафтопереробного заводу, контейнерів та цистерн, то для них це може стати загрозою. Так само, як і для складів з боєприпасами.
Можна вважати ці тестування "газонокосарок" певною мірою і тестуванням росіянами української системи ППО?
Безумовно, їх можуть використовувати для розряджання наших систем ППО або для їхнього перевантаження.
У нас також були заяви про виробництво дронів. Чи є в України щось схоже та чи може зʼявитися після цих ударів?
У нас є різні можливості – усе залежить від того, які поставлені бойові завдання. Зробити дрон "з палок" – це найпростіше. А нам не потрібен примітивний дрон, який можна фіксувати візуально, за допомогою РЛС та почути його за 2-3 кілометри – нам потрібен тихий, непомітний, майже стелс-дрон, який зможе нести досить потужну вибухівку. Тобто не "газонокосарка", а щось більш ефективне для виконання бойових завдань.
Зважаючи на те, що на півночі України РФ помітно затихла із завданням ударів, виглядає все так, що росіяни накопичують ракетний потенціал для подальших обстрілів. Чи може РФ після "газонокосарок", за аналогією з "шахедами", перейти до більш активних ракетних обстрілів?
У будь-якому разі, за деякий час РФ активніше "працюватиме" і на півночі також. Зараз ми бачимо саме процес накопичення боєкомплекту різної номенклатури – як дронів, так і ракет. Як і минулого року, Інфраструктурні та енергетичні обʼєкти будуть одними з пріоритетних цілей для таких ударів. Також росіяни не залишать у спокої зернові хаби та портову інфраструктуру українських портів.
Хто такий Олександр Коваленко
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред