16 січня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт №10062 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану". Главред дізнався, які переваги і недоліки містить цей закон, та чого чекати українцям від його реалізації на практиці.
Хмарні ресурси та оформлення УБД онлайн: що містить закон 10062
Як зазначали у Міноборони напередодні голосування в парламенті, документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу.
"Законопроєкт є критично важливим для обороноздатності України. Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат", – зазначили у відомстві, пояснюючи необхідність ухвалення проєкту.
Варто зауважити, що остаточного проєкту закону ще не опубліковано, але згідно пояснювальної записки проєкту закону до другого читання, де-факто проєкт стосується трьох основних напрямків.
Перший – можливість посилення кіберзахисту та надання Україні права розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Документом забороняється обробка інформації, що становить державну таємницю, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном або на тимчасово окупованій території України, або належать державі, визнаній Верховною Радою України державою- агресором чи державою-окупантом, або належать суб’єктам, щодо яких прийнято рішення про застосування санкцій в Україні.
При цьому на час дії воєнного стану заборони не поширюються на обробку інформації за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном, в інформаційних, інформаційно- комунікаційних, електронних комунікаційних системах, власником (держателем, розробником) яких є Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування. Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з невідкладним повідомленням Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки".
Як уточнюють у Міноборони, завдяки цьому планують:
- вивільнити ті засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів, аби мати змогу прикрити інші об’єкти військової та цивільної інфраструктури;
- розширити та прискорити доступ Сил оборони України до розвідданих союзників, а також пришвидшити розробку та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для ЗСУ;
- посилити захист даних від кібератак Росії.
Другий аспект передбачає зміни до закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів". Документом запроваджується можливість створення і використання цифрового військового-облікового документа (сертифіката). Також уточнюється перелік даних, які будуть внесені до Реєстру "Оберіг". А саме:
- особисті дані (П.І.Б., дата народження, стать, сімейний стан);
- місце проживання та перебування);
- номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
- відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників – за згодою особи;
- дані внутрішнього та закордонного паспортів;
- дані про освіту та стан здоровʼя (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), а також про відстрочку від мобілізації;
- зміст протоколу та постанови про неявку за повісткою;
- відомості про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності;
- відомості про місце роботи;
- відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок)";
- дані про право керування транспортними засобами, володіння зброєю тощо.
Усі ці дані до Реєстру мають надавати з баз даних державних органів, що не потребуватиме дозволу на обробку персональних даних. Подивитися їх можна буде у електронному кабінеті на окремо створеному для цього ресурсі – Державному вебпорталі електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
Третій аспект – спрощення отримання статусу учасника бойових дій (УБД). Згідно документа, інформація про людей, які мають право на отримання статусу УБД, зберігатиметься в окремій частині реєстру. Військовослужбовець особисто або його родичі зможуть подати необхідні документи онлайн.
Військовий набуватиме статусу УБД автоматично, після формування витягу з реєстру з унікальним електронним ідентифікатором (наприклад, QR-код, штрих-код, цифровий код). Підставою для отримання статусу УБД буде бойовий наказ командира про направлення до району проведення воєнних дій для виконання бойових завдань, який має бути подано не пізніше 3 днів.
Також можна буде онлайн встановити статус людини з інвалідністю через війну.
"Оберіг" знатиме майже все
За словами міністра оборони України Рустема Умерова, закон впровадять у встановлені терміни для пришвидшення збору, обробки та використання військових даних. "Послуги та процеси для військовослужбовців нарешті повністю перейдуть у зручний цифровий формат, який буде врегульовано законом", – додав Умеров.
Однак і депутати, і експерти вбачають у документі низку суттєвих недоліків.
З одного боку, як пояснив головний експерт антикорупційної організації StateWatch Олександр Лємєнов, цифровізація взаємодії підрозділів підвищить ефективність військових спроможностей.
"Мова навіть не про вкрай важливі деталі, як-то запровадження системи SAP, що розшифровується як System Analysis Program Development. Планування, закупівля, постачання по військовим частинам. Це як щодо летальних, так і нелетальних закупівель", – зазначив Лємєнов на своїй Фейсбук-сторінці.
З іншого боку, найбільше критики зазнало питання передачі даних з грифом секретності до третіх країн. Фактично, як зазначала народна депутатка від "Слуги народу" Марʼяна Безугла, законом знімається заборона щодо розміщення у хмарних ресурсах за кордоном службової інформації та державних та єдиних реєстрів.
І це паралельно створює ризики, через які дані українських військовослужбовців у країнах НАТО згодом можуть опинитися у руках Росії. На підтвердження цієї тези, зокрема, грає факт серйозного витоку даних Пентагону у 2023 році, під час якого були оприлюднені плани США та НАТО щодо посилення України.
"Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни! Це приклад "простих рішень", що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо!", – переконаний народний депутат "Голосу", секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
"Досвід країн, що є союзниками в межах НАТО, показує, що обмін таємною інформацією доцільний у випадку спільних національних інтересів цих країн, або Альянсу. Однак, навіщо Україні розташовувати в країнах НАТО бази даних з таємною інформацією, яка жодним чином цих країн не стосується? Авторам правок до цього законопроєкту варто пригадати, що розвідувальна інформація збирається не лише по відношенню до ворогів, але і по відношенню до союзників", – погоджується народна депутатка та колега по фракції Соломія Бобровська.
Підтверджує думку нардепів і ексзаступник голови Держспецзвʼязку Віктор Жора. На його думку, ризик для таємної інформації, що можуть виникнути в частині використання хмар в країнах НАТО, цілком реальний.
"Не знаю, чому замість більш конкретних формулювань туди включили всі країни НАТО, в тому числі ті, які демонструють по відношенню до України недружнє ставлення, або ті, які територіально є набагато ближчими до рф, аніж столиця України. Так само не знаю, яким чином використання хмар і дата-центрів наблизить ІТ-інфраструктуру ЗСУ до стандартів НАТО… Іноземні розвідки, якими б дружніми вони до нас не були, завжди матимуть доступ до даних в цих хмарах. Не хочу бути Нострадамусом, але мені видається, що і доступ ГУ ГШ ЗС РФ до цих даних – лише питання часу", – написав Жора у Facebook. І зазначив, що впродовж тривалого часу кіберзахист у військових системах України був далеко не на першому місці.
Разом із хмарним обміном даними, не менше дискусій викликало і питання функціонування Реєстру "Оберіг". Зокрема, народна депутатка від "Євросолідарності" Ірина Фріз зазначила, що реєстр навіть після ухвалення закону буде складно запустити.
"Реєстр військовозобов'язаних може не запуститись ніколи, оскільки закон не врегульовує всі питання, визначені статтею 26 Закону про публічні електронні реєстри. Не визначено в законі, хто має право вносити відомості. Крім того, реєстр буде формуватись за рахунок надзвичайно широкого кола відомостей з інших баз даних по всім українцям до 60 років. Проте, на відміну від інших реєстрів, тут згоду власника персональних даних не будуть брати взагалі, що суперечить статті 16 Закону про захист персональних даних, що може призвести до позовів проти держателя реєстру", – уточнила депутатка у соцмережах.
Неоднозначна ситуація і з отриманням УБД. Як розповів у коментарі Главреду член Комісії з оцінки корупційних ризиків в ПФУ Борис Ткачук, законом закладають корупціогенну норму, а саме створення окремого органу, який встановлюватиме статус особи з інвалідністю внаслідок війни. "У разі настання інвалідності внаслідок війни її встановлення не має потреби, оскільки посвідчення УБД є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації", – зазначив Ткачук.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
