Росія загнана у кут: чому Кремль погрожує підривом ГЕС біля Києва

Речниця

Країна-агресор Росія анонсувала удари по водосховищах поблизу Києва, причому у своїй манері спробувала перекласти провину на Україну. Главред зібрав усе, що відомо.

• Удари по Київській і Канівській ГЕС - що сказала РФ і реакція України
• Підрив Каховської ГЕС - РФ повторюється?
• Удар по дамбах у Києві та Каневі - що кажуть експерти

Удари по Київській і Канівській ГЕС - що сказала РФ і реакція України

Про можливу підготовку "провокації" заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова. Вона звинуватила Україну в нібито підготовці до удару по двох дамбах у Київській області - Київській ГАЕС і Канівській ГЕС.

"Ми звернули увагу на повідомлення, що з'явилося, про дослідження так званим Світовим центром даних з геоінформатики та сталого розвитку Київського політехнічного інституту імені Сікорського можливих сценаріїв затоплення прилеглих територій унаслідок руйнування дамб окремих водосховищ каскаду Дніпра", - заявила Захарова, зазначивши, що Київ нібито знову спробує звинуватити в ударах по ГЕС Росію.

На погрози відреагували в Центрі протидії дезінформації РНБО України. Там заявили, що цими заявами Кремль намагається викликати паніку серед українців, розраховуючи, що українці вимагатимуть від влади піти на поступки Росії.

"Не дивлячись на те, що заява Захарової виглядає як спроба забезпечити Росії алібі перед терактом, у Росії немає коштів і можливостей для знищення дамб біля Києва та Канева. Знищити ці об'єкти ракетними ударами неможливо, а варіант підриву через диверсію виключений, оскільки дамби перебувають під посиленою охороною", - заявили в ЦПД.

Офіційно спростували слова Захарової і в українському МЗС.

"Якщо щось трапиться з Київською ГЕС, Канівським водосховищем або іншою інфраструктурою - відповідати за це буде виключно агресор РФ", - заявили у відомстві.

Підрив Каховської ГЕС - РФ повторюється?

Варто зазначити, що на сайті центру дослідження, згаданого Захаровою, немає. А трохи більше року тому, побоюючись контрнаступу ЗСУ, Росія вже підірвала Каховську ГЕС, що стало однією з найбільших техногенних катастроф Європи. Внаслідок підриву тоді було затоплено близько 600 квадратних кілометрів української території.

За даними Мінекології, у перші дні після прориву було затоплено та частково знищено 63 447 гектарів лісів і повністю затоплено національний парк "Нижньодніпровський", у якому перебували 120 цінних видів флори та фауни.

Оскільки територія Херсонської області перебувала в окупації, точна кількість загиблих невідома досі, адже РФ не займалася евакуацією населення. Як заявляв представник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони України Владислав Дудар, унаслідок підриву Каховської ГЕС достеменно відомо про 32 загиблих і 28 постраждалих, а місцеперебування ще 39 осіб невідоме.

Через кілька днів після підриву РФ звинуватила Україну. Зокрема, російський дипломат Олександр Шульгін заявив, що Україна нібито вела масовані артилерійські удари по дамбі в ніч на 6 червня і навмисне підняла рівень води в Каховському водосховищі до критичної позначки.

Рекомендуємо:

РФ погрожує підривом двох величезних дамб: яка справжня мета окупантів

Удар по дамбах у Києві та Каневі - що кажуть експерти

Нагадаємо, що після підриву Каховської ГЕС у соцмережах активно поширювалися відео з можливими наслідками аналогічних дій на Київській ГЕС. Зокрема, у ньому йшлося про чотириметровий потік води, який за 25 хвилин нібито може затопити низку районів Києва - Оболонь, Поділ, Троєщину, Русанівку, Березняки, Корчувате, Харківський масив.

Про можливу загрозу ще 2022 року повідомляли і в Мініфраструктури, після того, як Росія вперше з початку повномасштабного вторгнення намагалася ракетою пошкодити дамбу Київського водосховища.

"Якщо дамба буде зруйнована, повінь призведе до катастрофічних жертв і збитків - зокрема затоплення житлових районів Києва та передмість. Руйнування Київської дамби може призвести до руйнування Канівської, Кременчуцької та інших дамб каскаду", - заявляли в міністерстві.

Однак в Укргідроенерго, у чиєму підпорядкуванні й перебувають водосховища, такий сценарій називали малоймовірним.

Зокрема, там повідомляли, що гідротехнічні споруди Київської ГЕС оснащені контрольно-вимірювальною апаратурою в обсязі, передбаченому проєктом, склад і кількість контрольованих показників відповідають чинним нормативним документам. ГТС оснащені автоматизованою системою контролю безпеки гідротехнічних споруд, яка забезпечує цілодобовий безперервний контроль основних показників стану споруд. Постійний експлуатаційний контроль та функціонування автоматизованої системи контролю безпеки споруд забезпечує своєчасне виявлення будь-яких передумов зміни стану споруд та запобігання аварійному стану.

"Щодо можливих сценаріїв ракетних обстрілів російськими військами греблі Київського гідровузла, критичної загрози для населення не прогнозується. Оскільки сама станція та гребля спроєктовані та побудовані в 60-х рр. з урахуванням загроз, зі значним запасом міцності та стійкості, зруйнувати або суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ураженням ракетою не так просто. У разі пошкодження металевих затворів греблі, може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок чого відбудеться короткочасне підтоплення деяких територій у нижньому б'єфі гідровузла. Зони підтоплення будуть незначними і відомі службам ДСНС і місцевим органам влади, тому місцеві жителі будуть повідомлені завчасно", - заявляли у пресслужбі Укргідроенерго.

Водночас, як раніше пояснював "Главреду" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар, для підриву дамби необхідно її щонайменше контролювати.

"Обсяг вибухівки в боєголовці ракети, балістичної або крилатої, становить приблизно півтонни, а Х-22 - 960 кг. Цього недостатньо, щоб підірвати греблю гідростанції, яка призначена для витримування землетрусів, утримувати кілька кубічних кілометрів води тощо. Якщо контролювати дамбу, туди можна завезти вибухівку (що і було зроблено у випадку Каховської ГЕС), відповідним чином її розмістити і підірвати", - пояснював Гончар.

На думку військового експерта, військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, Росія вдається до шантажу, оскільки усвідомлює, що опинилася в патовій ситуації.

"Я вже неодноразово наголошував, що 2024-й рік - критичний для російського ВПК. Склади і центри зберігання з російською технікою практично повністю спустошені. Компенсувати втрати техніки щомісяця в тому обсязі, в якому є потреба, буде скоро нічим. Надмірний людський ресурс не дає якісного ефекту. Ефективність наступальних дій, за максимальної інтенсифікації - низька. Якщо зіставити події в зоні бойових дій і ступінь активізації російських загроз із натяком на мирні переговори і припинення вогню, то вони безпосередньо пов'язані одна з одною. Як і було раніше сказано, щур, загнаний у кут, буде несамовито атакувати і намагатися вкусити якомога болючіше. В даному випадку, в ролі щура виступила Марія Захарова", - зазначив Коваленко.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред