Підпишіться 
Ви дізнаєтеся:
- Чи причетна Україна до удару по автобусу із білоруськими дітьми
- Чи є ознаки формування ударного угруповання РФ у Білорусі
- Чи може Росія реально втягнути Білорусь у війну
Удар по автобусу з білоруськими дітьми у Брянській області РФ спровокував нову хвилю напруги. Російська та білоруська влада традиційно звинувачують Україну, тоді як Київ має докази того, що це російська провокація.
Главред дізнався, що відомо про подію, як її коментують сторони та які можуть бути наслідки.
Що каже Білорусь і Росія про атаку
Постійний представник Білорусі при СНД Ігор Назарук стверджує, що автобус, який нібито зазнав удару безпілотника, перевозив дитячу футбольну команду та рухався разом із іншим транспортом із позначками "Діти". Він також заявив, що загибла внаслідок інциденту громадянка Білорусі була вагітною.
"Ми в Республіці Білорусь здійснюватимемо всі необхідні заходи щодо захисту життя та забезпечення безпеки своїх громадян. І при цьому ми залишаємо за собою право вдаватися до відповідних дій щодо української сторони", - цитує Назарука російське державне агентство ТАСС.
Назарук також вибухнув погрозами на адресу України, назвавши інцидент спробою "втягнути Мінськ у міжнародний конфлікт". Він заявив, що Білорусь "залишає за собою право на дії у відповідь" і готова дати "рішучу відсіч", оскільки має для цього "і сили, і засоби".
Раніше в.о. губернатора Брянської області РФ Єгор Ковальчук заявив, що безпілотник атакував автобус із дитячою футбольною командою, яка прямувала на відпочинок до Геленджика. За його словами, внаслідок удару загинула супроводжуюча жінка, ще кілька людей, зокрема діти, дістали поранення.
Яка позиція Генштабу ЗСУ
Речник Генерального штабу ЗСУ майор Андрій Ковальов заявив, що повідомлення російської сторони про нібито удар українського безпілотника по автобусу з дитячою футбольною командою в Брянській області не відповідають дійсності. За його словами, у зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області.
"Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України", - йдеться у повідомленні.
Водночас у заяві Генштабу підкреслюється, що саме Росія систематично порушує норми міжнародного гуманітарного права, завдаючи ударів по українських містах, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах. Зокрема, внаслідок останніх ракетних атак по Україні загинули десятки мирних жителів, серед яких є діти.
У Генштабі наголошують, що Збройні Сили України завдають ударів виключно по законних військових цілях і не ведуть бойових дій проти цивільного населення.
Як Лукашенко прокоментував інцидент
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ "не поспішає робити висновки", однак одразу висловив упевненість, що дрон був українського походження.
"Ми не поспішаємо робити якісь висновки, але чітко констатуємо факт, що це безпілотник українського походження. Це український безпілотник", - заявив він
Водночас він не погодився із заявами Генштабу ЗСУ про те, що українські сили в той період не завдавали ударів по Брянській області. Лукашенко послався на слова водія автобуса, який нібито бачив кілька дронів у небі.
За його словами, один із безпілотників "непотужного типу" влучив в автобус, унаслідок чого загинула одна людина та постраждали діти. Також Лукашенко пригрозив, що спроби втягнути Білорусь у війну матимуть наслідки.
"Ми ведемо себе спокійно. Комусь не подобається, що Білорусь спокійна держава, тому це все відбувається", - додав він.
Яка ціль операції ворога
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО, офіцер Сил оборони Андрій Коваленко заявив, що ця інформаційна операція Росії має на меті вплинути на громадську думку в Білорусі. Він вважає, що росіяни намагаються використати інцидент для підбурювання білоруського населення проти України.
"Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали "теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині", в надії за рахунок цієї інформаційної провокації підбурити білоруське населення на підтримку агресивних дій проти України. Сама провокація жалюгідна і має всі ознаки скоординованої операції без жодних фактичних доказів. Типово для пропагандистів РФ", - підкреслив Коваленко.
Він також зауважив, що Кремль регулярно використовує тактику фабрикації "нападів на цивільних", щоб відволікати увагу від власних воєнних злочинів і дискредитувати Збройні сили України.
Які докази виявила СБУ
Служба безпеки України перехопила російський службовий документ, який фактично спростовує заяви про нібито удар українських безпілотників по автобусу з білоруськими дітьми в Брянській області РФ. Йдеться про інформаційну довідку моніторингового центру державної установи Брянської області "Безопасный регион".
У документі вказано, що регіональний оперативний штаб не підтвердив наявності БпЛА в зоні події. Також чергові підрозділи радіолокаційного контролю та військових частин не зафіксували польотів дронів у зазначений час.
"У СБУ є підстави вважати, що удар по автобусу з громадянами Білорусі у Брянській області РФ є спецоперацією російських спецслужб. Звертаємо увагу, що раніше країна-агресор неодноразово звинувачувала Україну у злочинах, скоєних представниками Рф. Подібні випадки російська влада використовує для проведення власних ІПСО та тиску на Україну на міжнародній арені", - наголосили у СБУ.
Також у СБУ підкреслили, що Україна та Сили оборони діють відповідно до норм міжнародного права і завдають ударів виключно по законних військових цілях.
В ISW назвали мету фейку РФ
Росія використала інцидент із нібито ударом по автобусу з дитячою футбольною командою з Білорусі для просування інформаційних наративів і спроби втягнути Мінськ у власні пропагандистські кампанії. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 18 червня.
Аналітики зазначають, що Москва та Мінськ звинуватили Україну в атаці, однак розглядають це як частину ширшої інформаційної операції, спрямованої на виправдання подальших масованих ударів по українській території. Зокрема, Росія намагається подати свої обстріли як "відповідь" на атаки ЗСУ.
У ISW вважають, що цей інцидент міг бути використаний для посилення пропагандистського впливу та залучення Білорусі до спільної інформаційної лінії з РФ. Подібна риторика вже неодноразово застосовувалася Кремлем у контексті виправдання ескалації війни.
Який ультиматум Зеленський поставив Лукашенку
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко має тиждень для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке використовується для коригування російських ударів по Україні.
За словами глави держави, вздовж українського кордону на білоруській території розміщені технічні засоби, які допомагають російській армії завдавати ударів по цивільній інфраструктурі та населених пунктах.
"Я думаю, що йому тижня буде достатньо, щоб це зробити. Тому що зараз кожного дня через це гинуть наші цивільні люди, поранені діти. Якщо це не зробить він, то зробимо ми", - сказав Зеленський.
Президент також заявив, що Білорусь продовжує відігравати роль одного з ключових постачальників пального для російської армії. Водночас, на його думку, ця підтримка може бути припинена за наявності політичного рішення з боку Мінська.
Крім того, Зеленський наголосив, що Україна не причетна до удару по автобусу з білоруськими дітьми, попри звинувачення з російського боку.
Дивіться відео із заявою Зеленського:
Чи формується ударний кулак для наступу з Білорусі
За даними The Guardian, Україна посилює оборону на північному напрямку через ризики, що Білорусь може ще глибше втягнутися у війну на боці РФ. На кордоні триває нарощування фортифікацій та посилений моніторинг військової активності й дронів.
За даними видання, з початку 2026 року українські військові зафіксували приблизно 20% зростання активності російських розвідувальних безпілотників, які запускаються з території Білорусі. Також відзначається поява нових російських баз дронів поблизу кордону та розширення інфраструктури, яка може бути використана для підтримки операцій РФ.
Водночас українські та європейські аналітики не бачать ознак формування ударного угруповання військ у Білорусі для нового наступу. Проте вони попереджають про поступове втягування Мінська в російську воєнну систему.
Аналітики зазначають, що ключова загроза полягає не стільки в прямому вступі Білорусі у війну, скільки у перетворенні її території на постійний плацдарм для російських операцій. На їхню думку, Кремль може робити ставку не на різку ескалацію, а на поступове розширення ролі Білорусі.
Чи може РФ втягнути Білорусь у війну
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія систематично намагається втягнути Білорусь у війну проти України, зокрема через розміщення на її території виробництв і об’єктів, пов’язаних із виготовленням озброєння та безпілотників.
"Вони роблять все, щоб білоруський народ, який не хоче воювати, втягнути в цю війну. Наразі вони не мають підтримки цих спроб в білоруському суспільстві, але це виклик для Білорусі - не втягнутися у війну, бо Україна буде відповідати дуже жорстко. І це розуміють в Білорусі", - наголосив він.
Окремо Коваленко заявив, що Росія фактично діє не як союзник Білорусі, а як сила, яка використовує її у власних інтересах.
"Час показав, що росіяни - не друзі білорусам, швидше вороги, бо тільки ворог робить все, аби "друг" помирав за нього", - додав Коваленко.
Які є сценарії наступу з Білорусі
Якщо літня наступальна кампанія Росії не принесе очікуваних для Кремля результатів, Москва може вдатися до нових кроків ескалації, щоб посилити тиск на Україну та відтермінувати будь-які переговорні процеси. Одним із потенційних ризиків залишається Білорусь, територію якої Росія теоретично може використати для створення додаткової загрози на північному напрямку, розповів політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в інтерв'ю Главреду.
"Путін завжди може йти по лінії найменшого опору, що він, власне, і робить — через збільшення градуса напруги та новий рівень ескалації. Що стосується України: на даний момент з Білорусі завтра нападу не буде. Хоча об’єктивно диверсійно-розвідувальні групи працювали звідти протягом усього періоду повномасштабної війни, нехай і невеликі", - зазначив він.
Чаленко нагадав, що президент України Володимир Зеленський раніше озвучував кілька можливих сценаріїв розвитку подій у контексті білоруського напрямку. За оцінкою політолога, найбільш реалістичними залишаються три з них.
Перший сценарій - потенційна спроба нового наступу на Київ. Водночас експерт підкреслив, що сучасні умови війни, зокрема активне застосування дронів та зміни на полі бою, значно ускладнюють реалізацію масштабних наземних операцій. Такі дії, на його думку, призвели б до ще більших втрат, ніж у 2022 році, хоча самі погрози щодо столиці залишаються елементом політичного тиску.
Другим можливим варіантом він назвав спробу захоплення Рівненської атомної електростанції, а третім - спроби перерізання ключових логістичних маршрутів на півночі України, зокрема напрямку Київ - Ковель.
Водночас Чаленко звернув увагу, що міжнародні контакти з Мінськом останнім часом активізувалися, зокрема з боку США та інших партнерів, що може свідчити про спроби знизити рівень залежності Білорусі від Росії.
Читайте також:
- 500 цілей у Білорусі: Лукашенко перекрутив слова Мадяра та образив бійців ЗСУ
- Польща закриває небо на кордоні з Україною та Білоруссю - яка причина
- Чи є загроза вторгнення на кордоні з Білоруссю на Житомирщині: що кажуть військові
Про персону: Ігор Чаленко
Ігор Олегович Чаленко — український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації "Центр аналізу та стратегій" (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду "Розвиток Київщини", що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
