
Коротко:
- РФ різко збільшила кількість вильотів літаків А-50У
- Літаки перекинули на тилові аеродроми
- Пік активності становив чотири А-50У одночасно
Країна-агресор Росія різко збільшила використання літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50У та розмістила їх по кількох тилових аеродромах, щоб щільніше контролювати повітряний простір і перехоплювати українські крилаті ракети.
Як пише Мілітарний та аналітики проєкту КіберБорошно, аналіз понад 1600 повідомлень за період з 4 червня по 2 серпня показує чітку динаміку застосування цих літаків.
У проміжку з 4 по 22 червня А-50У фактично не піднімали для чергування проти України. У цей період фіксували лише згадки про введення в дію відремонтованого літака "47 червоний", а також перельоти за маршрутом Воркута – Оленя.
З 23 червня ситуація змінилася: один літак, переважно вночі, почав діяти над тилом у межах Ульяновської та Самарської областей. Така активність тривала до кінця досліджуваного періоду, склавши близько 60 підйомів.
4 липня А-50У став вирішальним елементом у відбитті атаки українських крилатих ракет.
Змінилася й географія базування. До 4 липня такі літаки працювали переважно з аеродромів Іваново та Ульяновськ, але супротивник припинив активно використовувати ці бази й відвів літаки глибше - на Велике Савіно в Пермі, Оренбург-2 та Челябінськ.
Пікова точка зафіксована 7 липня, коли РФ одночасно підняла в повітря чотири А-50У. За оцінками аналітиків, це майже весь боєздатний парк таких машин.
Чому Москва повернулася до А-50У
Роль цих літаків у відбитті дальніх ударів підтвердилася на практиці: 4 липня саме А-50У відіграв ключову роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Літак виявляє повітряні цілі на великій відстані та передає дані засобам ППО й авіації, залишаючись одним із центральних ланок управління повітряними операціями.
За короткий час противник пройшов шлях від майже повного простою цих літаків до системних чергувань. Ймовірна мета Москви - посилити контроль над небом і підвищити ефективність виявлення українських засобів ураження.

Як писав Главред, у лютому 2024 року бійці Головного управління розвідки та Повітряних сил ЗСУ знищили над Азовським морем нову модернізовану версію російського літака-розвідника А50У. Знищення літака стало серйозним ударом для окупантів - таких машин у них одиниці.
У Росії, коментуючи падіння літака А50У, заявили, що на місці катастрофи об’єкта "горить очерет". Літак вони назвали "невизначеним літальним апаратом".
Пізніше в РФ заявили, що впали два "літальні апарати".
Як армія РФ використовує літаки А-50
Літак А-50 є найважливішим елементом розвідувального функціоналу російської армії. Зокрема, саме за його допомогою росіяни фіксують зльоти та переміщення української тактичної авіації, пуски ракет Storm Shadow тощо. Про це у 2024 році заявляв військовий експерт Олександр Коваленко у коментарі LIGA.net.
"Крім того, такі літаки є елементами цілевказівки для тактичної авіації РФ. Під час масштабних ракетних ударів по території України використовується саме інформація з цих літаків", - додав Коваленко.
З огляду на технологічну складність і високу вартість (300–400 мільйонів доларів за штуку) літаків A-50, у росіян цих машин у принципі було небагато – всього дев’ять.
Коваленко додав, що нові літаки цього типу в Росії не виробляють.
Інші новини:
- Україна запропонувала РФ три варіанти перемир’я: в ОП розповіли про реакцію Кремля
- Дрони завдали удару по Санкт-Петербургу та Підмосков’ю: після атаки горять склади Wildberries
- Війна увійшла в небезпечну спіраль: у Трампа є шанс зупинити війну в Україні – NYT
Об источнике: КіберБорошно
КіберБорошно - український волонтерський OSINT-проект (Open Source Intelligence) та однойменний Telegram-канал, що спеціалізується на військовій розвідці з відкритих джерел, геолокації та візуальному аналізі подій у контексті російсько-української війни.
Основні напрямки діяльності:
- Аналіз супутникових знімків. Дослідженнязмін на місцевості, а також оцінка пошкоджень об’єктів військової та критичної інфраструктури (аеродромів, нафтобаз, складів боєприпасів, систем ППО та мостів) після завдання ударів.
- Точна геолокація. Визначення географічних координат за фото- та відеоматеріалами з точністю до метра (місця прольотів БПЛА, знищення або переміщення військової техніки, артилерійських прильотів).
- Оцінка збитків. Незалежна верифікація повідомлень про знищення або пошкодження техніки та об’єктів на основі порівняння кадрів "до" та "після".
- Картографування. Візуалізація динаміки бойових дій та фіксація змін позицій.
Спільнота складається з незалежних дослідників та аналітиків даних із відкритих джерел.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
