
Про що йдеться у матеріалі:
- Як виглядає Кримський міст після нового удару
- Чи здатна Україна повністю зруйнувати переправу
- Які наслідки атака матиме для російської логістики
Кримський міст зазнав пошкоджень після атаки 16 листопада. На оприлюднених у мережі фотографіях помітна деформація однієї з арок, а рух автомобілів переправою тимчасово зупинили.
Главред з'ясував, що відомо про атаку на Кримський міст, які наслідки вона мала та чи може Україна повністю зруйнувати Керченську переправу.
Що відомо про атаку на Кримський міст 16 листопада
Вранці 16 листопада російська окупаційна влада повідомила про удар по Кримському мосту. Про це заявив призначений Кремлем гауляйтер тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов. За його словами, автомобільний рух переправою планували обмежити орієнтовно до середини дня.
У Керчі вирішили розгорнути оперативний штаб для реагування на наслідки інциденту. Аксьонов також повідомив про залучення необхідних служб і порадив стежити за інформацією щодо поромного сполучення між Кримом і портом Кавказ.
"Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежено орієнтовно до середини дня", - написав Сергій Аксьонов.
Спочатку російські провладні Telegram-канали стверджували, що основна конструкція переправи встояла. Водночас повідомлення про стан окремих елементів мосту залишалися суперечливими.
Український Telegram-канал "Крымский ветер" із посиланням на підписників повідомив, що близько 05:38 атакували одну з арок судноплавного прольоту. Російські пабліки своєю чергою писали, що бойова частина одного з безпілотників упала на праву арку з боку Криму.
За повідомленнями російських ЗМІ, конструкція могла відхилитися приблизно на 15 градусів. Остаточний стан споруди мали встановити фахівці після обстеження.
Через транспортні обмеження по обидва боки переправи утворилися черги, у яких, за повідомленнями, стояли близько двох тисяч автомобілів. Водії скаржилися на проблеми з мобільним зв’язком, а представники кримського відділення російського Червоного Хреста роздавали людям воду.
Обмеження торкнулися й залізничного сполучення. За інформацією російського "Інтерфаксу" з посиланням на перевізника, затрималися чотири потяги.
Чи підтвердила Україна причетність до атаки на Кримський міст
Українська сторона не підтверджувала причетності до удару. Також не було офіційної інформації про тип застосованого озброєння.
Офіцер Сил оборони України й колишній керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прокоментував подію у своєму Telegram-каналі. Він акцентував на політичному значенні протистояння навколо транспортної інфраструктури.
"Путін вирішив погратися в мости, і отримав черговий удар по самолюбству - Кримському мосту", - написав Андрій Коваленко.
Український військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним "Осман" звернув увагу, що пошкодити міст і повністю його зруйнувати - завдання різного рівня складності.
"Наші удари по Кримському мосту завдають не більше шкоди, ніж російські удари по наших мостах. Щоб зруйнувати його, потрібен комплексний удар по опорах або точний удар тактичною ядерною зброєю, якої у нас тепер немає. Для настрою приємний момент, але наразі не більше", - написав Станіслав Бунятов.
Український волонтер Сергій Стерненко, зі свого боку, заявив про можливість подальшого ураження незаконно збудованої переправи.
"Україна має можливості зруйнувати цю незаконну конструкцію. І ворог сам нас спонукає до цього, атакуючи нашіи", - зазначив Сергій Стерненко.
Які пошкодження Кримського мосту видно на оприлюднених фото
Фотографії переправи після ранкового інциденту опублікував Telegram-канал "Крымский ветер". На знімках, за оцінкою авторів повідомлень, помітна зміна положення однієї з арок автомобільної частини мосту.
Підписники каналу припускали, що удар припав на праву арку з боку Криму.
Водночас керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко навів іншу версію: за його даними, пошкоджена арка могла належати до залізничної частини переправи.
Підписники "Крымского ветра" також описували пошкодження, можна розгледіти на фотографіях.
"Арка автомобільного прольоту Керченського мосту, судячи з вигляду, серйозно пошкоджена", - повідомив один із підписників каналу.
Інший дописувач звернув увагу на ліву дугу, якщо дивитися з боку Криму. За його спостереженнями, на рівні першої поперечини між арками були помітні ознаки пошкодження, а в конструкції нібито бракувало невеликого фрагмента.
Деякі підписники, які заявили, що мають інженерну освіту, висловили побоювання щодо подальшої експлуатації споруди. Вони припустили, що деформація могла знизити несучу здатність арки та вплинути на стан судноплавного прольоту.
Однак оцінити безпечність конструкції можна лише після професійного обстеження.
"Ця арка може простояти й 20 років, а може - всього два дні. Фахівці після обстеження повинні будуть ухвалити рішення. І взяти на себе відповідальність за це рішення", - написав один із підписників.
Супутникові знімки наслідків атаки по Кримському мосту 16 листопада Фото: АНД
Супутникові знімки наслідків атаки по Кримському мосту 16 листопада Фото: АНД
Супутникові знімки наслідків атаки по Кримському мосту 16 листопада Фото: АНД
Супутникові знімки наслідків атаки по Кримському мосту 16 листопада Фото: АНД
Що російська влада заявила про пошкодження Кримського мосту
Російські посадовці прокоментували стан переправи та перспективи її відновлення. Заступник голови уряду РФ Марат Хуснуллін повідомив, що пошкодження оцінюють, а терміни ремонту визначать після обстеження. Він запевнив, що Росія має необхідні ресурси для відновлювальних робіт.
"Проводимо оцінку ушкоджень Кримського мосту. Найближчим часом розумітимемо терміни повного відновлення. Досвід і всі необхідні ресурси для вирішення цього завдання у нас є", - заявив Марат Хуснуллін.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив масовану атаку безпілотників, однак назвав пошкодження переправи незначними. Він також наголосив на роботі російської протиповітряної оборони.
"Справді, була масована атака дронів, справді, як і раніше, продовжують вельми ефективно працювати наші засоби ППО. Система працює. Звісно, на жаль, жодна система у світі не може на 100 відсотків застрахувати. Сполучення мостом триває", - заявив Дмитро Пєсков.
Докладнішу інформацію про стан конструкцій Пєсков переадресував Міністерству транспорту РФ, яке мало повідомити результати після оцінювання.
"По мосту інформація буде з Мінтрансу. Там зараз, наскільки я розумію, відбувається оцінка незначних ушкоджень. Інформація від Мінтрансу надійде", - додав представник Кремля.
Чому окупаційна влада побоюється нових атак на Кримський міст
Про настрої в окупаційній адміністрації повідомив партизанський рух "Атеш", посилаючись на своїх агентів, які працюють в одній з окупаційних адміністрацій.
За інформацією "Атеш", місцеві представники російської влади пов’язують атаку на Кримський міст із попередніми ударами Сил оборони України по трьох мостах уздовж траси Р-280 у Ростовській області. Вони нібито розглядають ці події як частини однієї спланованої операції та очікують нових атак.
Ще однією проблемою, за повідомленням руху, є нестача засобів протиповітряної оборони поблизу Кримського мосту. Представники окупаційної адміністрації нібито визнають, що Росії складно однаково ефективно захищати всі стратегічні об’єкти - від переправи до нафтопереробних заводів і нафтобаз.
Агенти також повідомляють про невдоволення місцевих чиновників рішеннями керівництва РФ. За їхніми даними, окупаційні представники вважають, що Москва не отримує повної інформації про ситуацію на місцях, зокрема про дефіцит пального та перебої з електропостачанням.
За твердженням "Атеш", частина представників окупаційної адміністрації вважає перемир’я єдиним виходом із ситуації.
Водночас вони нібито побоюються повідомляти Володимиру Путіну негативну інформацію, оскільки не мають достатнього впливу на ухвалення рішень у Москві.

Росіян закликають залишити окупований Крим
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до громадян Росії, які незаконно переїхали до Криму після початку окупації півострова.
Він уточнив, що звернення стосується тих, хто оселився в Криму після 27 лютого 2014 року, та закликав їх зважати на ризики, пов’язані з транспортним сполученням із півостровом.
"Усім, хто незаконно оселився в окупованому російськими варварами Криму після 27 лютого 2014 року: не варто ігнорувати ще одне попередження, яке сьогодні надійшло у вигляді чергового пошкодження Керченськогоу. Не відкладайте свій виїзд із Криму, де ви перебуваєте незаконно. Адже завтра ви можете просто не встигнути", - написав Рефат Чубаров.
Чому повне знищення Кримського мосту потребує масштабної операції
Директор із розвитку оборонного підприємства й офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський в ефірі Radio NV пояснив, як українські удари по військових об’єктах у глибині Росії змушують противника перерозподіляти засоби протиповітряної оборони.
Зокрема, за словами експерта, Росія переміщує частину систем ППО для прикриття Московського регіону. Це може послаблювати захист об’єктів на окупованих територіях.
"Це оголяє окуповану територію. За рахунок нашої роботи по засобах протиповітряної оборони це створює певну проблематику щодо захисту таких споруд або об'єктів, які раніше вони могли спокійно закривати, наприклад, С-400", - пояснив Анатолій Храпчинський.

Водночас Храпчинський наголосив, що пошкодження мосту й повне його знищення - різні за складністю завдання. Для другого, за його словами, потрібна складна операція із залученням значної кількості засобів ураження.
"Тому що будь-який міст, який був побудований раніше або побудований зараз росіянами, відповідає певним критеріям щодо спроможності витримати навіть ядерні удари. Тому в останні рази, коли ми здійснювали операції, - це все був безпосередній підрив на мосту біля опор", - сказав він.
Експерт також звернув увагу на вартість протистояння: для перехоплення українських засобів ураження Росія використовує дорогі зенітні ракети, що збільшує навантаження на її оборонні ресурси.
"Починаючи з того, що для того, щоб перехоплювати більшість з цих засобів, ворог використовує дороговартісні зенітні ракети для системи С-400, для "Панциря" і так далі", - зауважив експерт.
Як пошкодження Кримського мосту можуть вплинути на російські війська на півдні України
Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі 24 Каналу пояснив військове значення переправи. Він зазначив, що зупинка руху має для російського керівництва не лише практичне, а й символічне значення.
За словами військового, визнання удару окупаційною адміністрацією може свідчити про його певну результативність. Тимочко також зазначив, що українські дрони та ракети оперативно-стратегічного рівня здатні діставати до мосту.
"Зупиняти рух по мосту після ударів - це доволі символічно неприйнятно для Путіна та керівництва окупованого Криму, бо їм доведеться за це звітувати. Сам факт, що окупанти визнають удар, свідчить про певну результативність та ефект", - підкреслив Іван Тимочко.
Тимочко також оцінив можливі терміни відновлення. Пошкодження опор, за його словами, можуть зробити ремонт надзвичайно складним, тоді як відновлення прольотів може тривати від кількох тижнів до кількох місяців - якщо не буде нових атак.
Альтернативні способи перевезення вантажів до Криму, зокрема баржі, танкери й авіація, на думку військового, не зможуть повністю замінити Керченську переправу.
"Крим розглядався як центр резервів і поповнення для окупаційних військ на півдні України. Якщо позбавити ворога цієї артерії, це шалено вдарить по Путіну іміджево, а також поставить під загрозу спроможність військ РФ утримувати позиції на півдні та у Придніпров'ї", - підсумував голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.

Чому знищення Кримського мосту може не бути пріоритетом України
Військовий експерт і засновник благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний у коментарі УНІАН припустив, що метою атаки могло бути не повне руйнування переправи, а тимчасове припинення руху.
На момент коментаря, зазначив експерт, бракувало якісних фотографій для остаточної оцінки наслідків. Тому він закликав не робити передчасних висновків про масштаб пошкоджень.
"По-перше, результати цього удару ще не дуже зрозумілі. Те, що ми можемо бачити зараз: удар був дронами, і він не досяг якихось руйнівних результатів. Тобто міст стоїть. Звісно, немає якихось високоякісних фотографій, можливо, там є отвір", - сказав Павло Нарожний.
За словами Нарожного, навіть влучання безпілотника з бойовою частиною вагою 50–90 кілограмів у перекриття не обов’язково спричинить масштабні руйнування. Такі пошкодження, на його думку, можна відносно швидко усунути.
Для порівняння експерт навів приклади українських мостів, які зазнавали російських ракетних, зокрема балістичних, ударів. Попри пошкодження, рух ними згодом відновлювали.
Нарожний також оцінив, скільки озброєння, на його думку, могло б знадобитися для руйнування окремого прольоту Кримського мосту.
"Яскравий приклад - удари реактивними дронами по українських, зокрема київських мостах. Там навіть балістика прилітала, і рух було відновлено. Для того щоб ефективно зруйнувати міст, треба витратити величезну кількість ракет. Йдеться не про три, не про п’ять, а щонайменше про 20 ракет, таких як "Нептун", щоб зруйнувати проліт, навіть не опору, а саме проліт, щоб він склався. І навіть якщо проліт складеться, для ворога це означатиме приблизно від трьох до шести місяців ремонту", - пояснив Павло Нарожний.

Він нагадав і про попередню атаку на переправу, під час якої вибухнула вантажівка. Тоді ремонт мосту тривав близько пів року.
На думку Нарожного, зараз витрачати значну кількість ракет на повне руйнування Керченської переправи недоцільно. Пріоритетом він вважає ураження об’єктів російського військово-промислового комплексу, зокрема підприємств із виробництва балістичних ракет.
"Якщо ми витратимо таку велику кількість ракет, то це означає, що не буде ударів по об’єктах ВПК у Російській Федерації, а це для нас зараз пріоритетніше. Нам важливіше зараз призупинити чи зупинити виробництво балістичних ракет Росії, ніж відрізати Кримський міст. Тому я думаю, що завдання цієї атаки інші", - сказав він.
Нарожний припустив, що під час атаки могли використати близько 20 безпілотників. За його оцінкою, цього могло вистачити, щоб зупинити рух на 10–15 годин.
"Найголовніше - ми можемо це повторити. Тобто завтра можемо зробити те саме. І таким чином зупинити рух, що, в принципі, ідентично руйнуванню мосту. Тобто коли по ньому нічого не може їхати, можна вважати, що ми вивели його з ладу, не руйнуючи сам міст. Тому я думаю, що саме такий характер атаки тут і був", - зауважив Павло Нарожний.
Які вантажі перевозять Кримським мостом і як Росія його захищає
Павло Нарожний пояснив, яку роль переправа відіграє в перевезеннях. За його словами, безпосередньо військових вантажів - боєприпасів і техніки - через міст нині перевозять порівняно небагато.
Водночас міст зберігає логістичне значення для російської армії: ним переміщують особовий склад, пальне, продовольство та інші товари для забезпечення угруповання на півдні України.
"Якщо й перевозять, то відносно невелику кількість. Усе, що, грубо кажучи, може вибухнути на мосту, через нього не їде. Але через нього переміщується особовий склад ворога, перевозять їжу, паливо, харчі для армії, усі супутні товари, які безпосередньо потрібні для продовження ведення війни на півдні України. Це величезний логістичний шлях", - зазначив Павло Нарожний.
За словами експерта, для захисту переправи Росія зосередила комплекси С-400, С-300, С-500, "Панцирі" та інші засоби.
На думку Нарожного, у разі повного руйнування мосту Росія могла б перерозподілити частину цих систем ППО й перекинути їх на інші об’єкти, зокрема на тимчасово окуповані території України.
Експерт також звернув увагу на цивільне населення півострова. За його оцінкою, у Криму перебуває щонайменше півтора мільйона людей, а наземний маршрут у разі руйнування переправи не зможе повністю забезпечити їхні потреби.

"Тому мені важко сказати, що більш пріоритетно. Думаю, що зараз міст точно не є пріоритетною ціллю, бо набагато важливіші цілі - це об’єкти ВПК у Росії. І якщо цей міст зруйнують, у Криму перебуває щонайменше півтора мільйона цивільних. Це наші українці, це приїжджі росіяни, але все одно там велика кількість цивільного населення. І якщо не буде мосту, це означатиме гуманітарну катастрофу. Зараз продукти надходять через Кримський міст і наземним маршрутом. Якщо міст буде зруйновано, наземний маршрут не зможе забезпечити всі потреби. І тоді постане величезне питання, як годувати всіх цих людей. Є Женевська конвенція, згідно з якою про населення на окупованих територіях мають дбати окупанти, але ми бачимо, як Росія це робить в Олешках, наприклад, чи в Костянтинівці, в інших містах. Тому я думаю, що саме з цієї точки зору міст не буде зруйнований", - пояснив Павло Нарожний.
Нарожний також оцінив психологічний ефект атак на переправу. На його думку, тривале перебування автомобілістів у чергах може впливати на те, як росіяни сприймають заяви Кремля про успіхи й безпеку транспортного сполучення з Кримом.
"Путін заявляє про свої успіхи, і російське населення йому аплодує, а потім чомусь горять усі НПЗ. Так само і з Кримським мостом. Коли ти стоїш там 25 годин у черзі тільки для того, щоб доїхати до мосту, а потім ще 25 годин, коли їдеш назад через цей міст, це прочищає мізки набагато краще, ніж телевізор. Тому це має величезний психологічний ефект", - підсумував Павло Нарожний.
Читайте також:
- Потужні удари по ворогу: ЗСУ переломили ситуацію і захопили розвідників РФ
- Путін запропонував Україні нове перемир'я: який сценарій готує Кремль на Донбасі
- Путін змінив тактику, але не цілі: на що Кремль робить ставку у війні проти України
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред







