
Найважливіше із заяв Золотарьова:
- "Дизельна угода" Трампа з Путіним не спрацювала
- Провали Білого дому зіграли проти республіканців
Політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов прокоментував поразку республіканців на виборах, що нещодавно відбулися у США.
В інтерв’ю Главреду він нагадав, що внаслідок війни з Іраном, яку розв’язав Дональд Трамп, ціни на пальне стрімко зросли.
"При цьому "дизельна угода" з Путіним, на яку дуже розраховував Трамп, сподіваючись, що вона сприятиме зниженню цін на дизель, не спрацювала. Ціни на нього лише трохи знизилися – приблизно на 5%. Напередодні виборів ціни на дизель були досить високими – 6–7 доларів за галон, а в Каліфорнії – до 9 доларів", – зазначив експерт.
Він переконаний, що високі ціни на дизельне паливо у поєднанні із заявою Такера Карлсона про ймовірність ядерного удару по Ірану зіграли проти республіканців.
"Адже американцям байдуже, що відбувається з Україною, Тайванем чи Іраном. Їх цікавлять дві речі: цінник на стелі найближчої заправки та залишок на банківській картці наприкінці місяця. Саме за цими критеріями американці роблять висновки, чи успішна влада, чи ні", - пояснив співрозмовник.
На його думку, для Республіканської партії США висновки, зроблені американцями, виявилися вкрай негативними.
"Республіканці програли навіть у тих штатах, де раніше завжди перемагали. Наприклад, у Техасі демократи не перемагали 40 років, але цього разу перемогли. Канзас сто років був республіканським штатом, але й там демократи цього разу святкують перемогу", - додав Золотарьов.

Чому Трамп може бути зацікавлений у якнайшвидшому завершенні війни з Іраном
Як зазначав раніше політолог Сергій Таран, терміни американської військової кампанії проти Ірану значною мірою визначаються політичними розрахунками Дональда Трампа. На думку експерта, президент США буде готовий зупинити бойові дії тоді, коли вважатиме це найбільш вигідним для власного політичного становища.
Одним із можливих орієнтирів може стати майбутня зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном, запланована на квітень. Трамп, ймовірно, зацікавлений підійти до цих переговорів із можливістю представити підсумки військової операції як свою перемогу.
Додатковим обмеженням є американські законодавчі норми. Згідно з чинними правилами, президент може проводити військову операцію без окремого схвалення Конгресу протягом 60 днів. Для подальшого продовження кампанії знадобиться підтримка законодавців.
Однак домогтися її Трампу може бути непросто. Як зазначає Таран, американське суспільство не виявляє значної підтримки військової місії проти Ірану. Ситуацію додатково ускладнюють майбутні проміжні вибори до Конгресу, які можуть зробити питання продовження конфлікту особливо чутливим для адміністрації Білого дому.
Війна проти Ірану - новини за темою
Нагадаємо, Главред писав, що США та Ізраїль проводили військову операцію проти Ірану, завдаючи ударів по військових об’єктах та ядерній інфраструктурі країни. У результаті атаки загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.
Пізніше за посередництва Пакистану сторонам вдалося домовитися про припинення вогню, проте напруженість у регіоні збереглася. Військове протистояння тривало, а серед головних спірних питань залишилися іранська ядерна програма, ситуація в Ормузькій протоці та санкції проти Тегерана.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що війна може закінчитися найближчим часом - завдяки укладенню угоди або іншим способом. При цьому він визнав, що бойові дії призвели до підвищення цін на нафту. Конкретних термінів завершення конфлікту американський лідер не назвав.
Інші новини:
- Трамп поставив світу ультиматум через Іран: Невзлін пояснив нову стратегію США
- Росія таємно створювала зброю для Ірану: Невзлін розповів про секретну програму
- "Пекельні санкції" в дії: Трамп завдав потужного удару по РФ та Ірану
Про персону: Андрій Золотарьов
Андрій Володимирович Золотарьов (народився 15 травня 1965, Дніпропетровськ) – український політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор". Політконсультант Олександра Рябченка (1994), Володимира Литвина (1994), Юлії Тимошенко (1996-97), пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
