Навальний помре під час свого тюремного терміну-Washington Post

25 лютого організація Amnesty International позбавила ув'язненого російського опозиціонера Олексія Навального статусу в'язня совісті. Цей крок був помилкою, що підриває боротьбу росіян проти путінізму.

Якщо міжнародна увага буде і далі зосереджена на окремих людях, а не на протестному Русі, це підірве весь розвиток опозиційного руху в Росії і поглине реакцію демократичної відповіді на авторитаризм Путіна. Про це в статті для Washington Post пишуть полковник і екс-директор Ради національної безпеки США з європейських справ Олександр Віндмен і глава Human Rights Foundation Гаррі Каспаров.

Російські спецслужби добре знають, що значно легше зганьбити і знищити одну людину, ніж цілий рух. Рішення Amnesty International допомогло Кремлю в його бажанні знищити найбільший виклик для режиму Путіна за майже десятиліття. Тепер, коли Навальний у в'язниці, а протести безжально придушені, режим може зважитися на ще один замах на життя Навального після провальної спроби вбивства торік.

27 лютого виповнилося 6 років після вбивства іншого російського лідера опозиції, який боровся за вільну і демократичну Росію - Бориса Нємцова. І ця річниця служить тверезим нагадуванням про готовність режиму Путіна безсоромно знищувати опонентів. Коли президент Джо Байден назвав Володимира Путіна "вбивцею", дехто назвав це провокацією. Але насправді це було точне визначення.

читайте такожУ Путіна заявили, що "втратили" Навального

Тим часом навколо Навального почалися дебати. Деякі стверджують, що він повинен отримати Нобелівську премію миру. Його порівнюють з Махатмою Ґанді і Нельсоном Манделою. У цей час інші ставлять під сумнів його особисті та політичні переконання, особливо ті, які пов'язані з Україною та етнічним націоналізмом. Похвала і ретельний контроль виправдані, але вони відволікають від головного.

Проведення цих дебатів зараз - це забігання далеко вперед. Росіяни можуть обрати президентом кандидата на кшталт Навального. Але вільні і чесні вибори залишаються далекою мрією в путінській Росії. Проблема сьогодні-це чи підтримує хтось авторитаризм чи виступає проти нього. Підтримка Навального як політичного кандидата - це не обов'язкова умова для того, щоб підтримувати його звільнення з в'язниці. Демократичну Росію теж можна підтримувати без цього.

У Навального не повинно бути культу особистості, в якому б він був демократичним наступником Путіна. Це важливий момент, попри те, що протести без лідера набувають великої симпатії серед середньостатистичних росіян. Замість того щоб говорити про битву за владу між двома людьми, спроба вбивства і несправедливий висновок опозиційного лідера має бути трактовано в рамках антиавторитарного руху.

Найбільшим подарунком Навальному стало пожвавлення антиавторитарних протестів в країні, де такі дії історично важко заохотити. Однак, якщо здоровий Демократичний фронт збирається розростатися, тоді опозиція має вижити і процвітати без Навального. Існує реальна можливість того, що Навальний помре під час свого тюремного терміну. Рух не може померти разом з ним. Інакше його повернення в Росію було марним.

Отруєння Олексія Навального, арешт і суд - що необхідно знати

• Олексій Навальний пережив отруєння в серпні 2020 року- його лікували в клініці Шаріте, яка знаходиться в Берліні. На Заході експерти дійшли висновку, що політика отруїли отрутою з групи Новачок.
• Опозиціонер заявив, що за його отруєнням стоїть російський президент Володимир Путін.
• Навальний в січні 2021 року повернувся в РФ, в московському аеропорту Шереметьєво його затримали силовики, а пізніше суд вирішив залишити політика під арештом.
• Підставою для затримання та арешту стало те, що на батьківщині його оголосили в розшук наприкінці грудня минулого року. Навальному інкримінували ухилення від проходження заходів, пов'язаних з умовною судимістю у справі компанії Ів Роше.
• На початку лютого суд у справі Ів Роше "впаяв" опозиціонеру реальний термін - 3,5 роки колонії загального режиму. Спочатку політик перебував у Москві в СІЗО, яке називається Матроська тиша.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред