Олександр Лукашенко, якого Україна не вважає легітимним президентом Білорусі, сказав, що Петро Порошенко під час президентства отримував від російського колеги Володимира Путіна "хороші" пропозиції щодо Донбасу.
Путін пропонував українській стороні допомогу у відновленні частини Донбасу, розповів політик на зустрічі з народним депутатом з фракції Слуга народу Євгеном Шевченком, пише belta.by.
Політик додав, що експрезидент відмовився від пропозиції очільника РФ.
"...Але треба розуміти, що Росія – це величезна країна. І вона багато чим може допомогти Україні у плані відновлення Донбасу і так далі... Були такі пропозиції з боку Путіна. Він мене просив передати їх Порошенку. Я йому розповів, все розклав...", – заявив Лукашенко.
Політик також стверджував, що ситуацію на Донбасі можна нормалізувати, якщо дотримуватися Мінських угод. За його словами, якщо Україна змириться з тим, що деякі її інтереси зачеплять, то виграє у середньостроковій перспективі.
читайте такожЛукашенко сказав, що загрожує Україні через перенесення переговорів щодо ДонбасуНагадаємо, Петро Порошенко керував Україною з 7 червня 2014 року до 20 травня 2019-го. Володимир Путін очолює Росію понад 20 років – його вперше обрали президентом 26 березня 2000 року.
Порошенко і Путін не раз обговорювали ситуацію на Донбасі, зокрема разом з лідерами Німеччини та Франції – французьким президентом Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель (Київ, Москва, Париж, Берлін – нормандський формат).
Чому Україна не вважає Олександра Лукашенка президентом, і як Володимир Путін підтримав політика – що потрібно знати
- У Білорусі влітку минулого року пройшли президентські вибори. Як тільки з'явилася інформація, що Олександр Лукашенко нібито лідирує з величезним відривом, білоруська опозиція та її прихильники влаштували масові акції протесту.
- Опозиційні сили звинуватили владу у масштабних фальсифікаціях. Силовики жорстоко розправлялися з протестувальниками, було багато затриманих і постраждалих, з'явилася інформація про жертв.
- Низка країн Заходу, зокрема й Україна, засудили агресію проти учасників акцій протесту й не визнали вибори в Білорусі 2020.
- Володимир Путін не засудив застосування сили проти протестувальників й привітав Лукашенка з перемогою на виборах.
- Лукашенко вирішив не залишати президентський пост. Його інавгурацію було проведено таємно.
Довідка. У вівторок, 20 квітня, з'явилася інформація, що Євген Шевченко прибув до Мінська. Керівник партії Слуга народу Олександр Корнієнко стверджував, що політсила не відправляла Шевченка у білоруську державу.
Конфлікт на Донбасі та Мінські домовленості – головні факти
У 2014-му на сході України бойовики створили самопроголошені "ДНР" і "ЛНР", в тому ж році на Донбас вдерлися російські війська. РФ підтримує бойовиків, але не визнає, що пішла на агресію проти України.
Росія запевняє, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна та низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
У квітні 2014 року на сході нашої країни стартувала антитерористична операція, в кінці квітня 2018-го замість АТО почалася операція Об'єднаних сил.
Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, які підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату, пише Вікіпедія.
У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ та ватажки самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав запровадження перемир'я на Донбасі.
Пізніше після консультації ТКГ було підписано меморандум про виконання положень протоколу. Також у документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинку військ на поточній лінії зіткнення та встановлення 30-кілометрової зони безпеки.
У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів для виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ та лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками та на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками та стверджує, що вибори на Донбасі може бути проведено лише після того, як територію покинуть війська Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
