
Про що сказав Ігор Рейтерович:
- Європа шукає кандидатуру для майбутніх перемовин щодо України
- Кандидата від ЄС потрібно буде узгоджувати безпосередньо з Трампом
- Переговірником має стати людина, з якою Вашингтону буде комфортно
Європейські країни продовжують шукати кандидатуру, яка могла б представляти їх під час потенційних переговорів щодо завершення війни в Україні. При цьому ключовим фактором стане не лише внутрішньоєвропейський консенсус, а й готовність Вашингтона працювати з таким представником. Про це повідомив керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в інтерв'ю Главреду.
"Те, що Трамп знову посварився з Мелоні, - це важливий момент, але він не є головним у цьому контексті. Мелоні сказала, що представить своє бачення. І, до речі, зверніть увагу, яким саме є це бачення: на її думку, це не має бути представник якоїсь великої країни. Це має бути, умовно кажучи, представник країни середнього масштабу. Тобто вона вважає, що на рівні Європи це має бути людина, з якою президенту США буде комфортно", - зазначив Рейтерович.
відео дня
Політолог наголошує, що вирішальним стане не лише рішення європейських столиць. За його словами, майбутній переговірник повинен мати можливість ефективно взаємодіяти з американською адміністрацією, яка, ймовірно, залишатиметься одним із головних учасників дипломатичного процесу.
"Але тут треба чесно сказати: хто б це не був, кандидатуру потрібно буде узгодити не з Путіним, а саме з Трампом. Оскільки Трамп і надалі братиме участь у переговорах, очевидно, що це має бути людина, з якою йому буде комфортно працювати", - наголосив він.

Водночас конкретного рішення поки немає. Рейтерович зазначив, що в європейських політичних колах вже обговорювалися різні претенденти, однак частина з них поки не готова брати на себе таку роль. Як приклад він навів президента Фінляндії Александра Стубба, який заявляв, що наразі не бачить себе на цій посаді, хоча остаточно такої можливості не відкидає.
"Не виключаю, що саме таку кандидатуру в кінцевому підсумку й узгодять. Рано чи пізно ми про неї почуємо. І чим раніше це станеться, тим краще, насамперед, для Європи, адже вона також втрачає час, який могла б використати інакше", - сказав Рейтерович.
Мирні переговори - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Володимир Зеленський назвав головну умову щодо формату майбутніх зустрічей при можливому відновленні переговорного процесу. За його словами, важливими залишаються питання гарантій безпеки після завершення війни та подальшого просування до Європейського Союзу.
Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін висунув нову умову для відновлення діалогу, заявивши про необхідність врахування попередніх домовленостей. На базі стамбульських домовленостей він окреслив рамки можливого переговорного формату. Путін також вказав, що діалог має враховувати реалії на полі бою і попередні позиції російської сторони.
Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан повідомив про готовність Туреччини виступити посередником у відновленні переговорів між Україною та РФ. Анкара готова знову приймати делегації обох країн для переговорів. Він також зазначив, що переговорний процес фактично зупинився, тоді як бойові дії посилилися.
Читайте також:
- Чому Трамп змінює позицію щодо України – названо два важливих нюанси
- Угорщина виступила проти нових правил ЄС для українців: про що заявив Мадяр
- "Не можемо мовчати": у Чехії хочуть позбавити Зеленського найвищої нагороди країни
Про персону: Ігор Рейтерович
Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".
У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".
Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
