
Про що сказав Ігор Рейтерович:
- Риторика Трампа щодо РФ наразі має ситуативний характер
- Трампу доведеться застосувати позицію сили щодо Росії
- Тиснути на Україну для завершення війни зараз безперспективно
Останні заяви президента США Дональда Трампа щодо Росії, санкцій та війни в Україні викликали дискусію про те, чи справді Вашингтон переходить до жорсткішої лінії. Водночас нинішня риторика ще не означає остаточного перегляду підходів американської адміністрації. Про це повідомив керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в інтерв'ю Главреду.
На думку політолога, нинішні сигнали з боку Білого дому варто розглядати в контексті інших зовнішньополітичних пріоритетів США. Саме від розвитку подій на Близькому Сході, за його оцінкою, залежатиме, наскільки рішучими будуть подальші кроки Вашингтона.
"Поки що це ситуативна риторика. Трамп бачить у цьому певну вигоду. Але коли ситуація з Іраном буде остаточно вирішена або наблизиться до остаточного вирішення, тоді заяви Трампа стануть більш конкретними", - зазначив Рейтерович.
Експерт звертає увагу, що подальша стратегія Трампа визначатиметься не лише міжнародною ситуацією, а й відсутністю ефективних альтернатив для досягнення заявленої мети щодо завершення війни.
"Тут слід констатувати дві речі. По-перше: Трамп, як мінімум, ще раз спробує повернутися до російсько-українського питання і завершити війну. По-друге: йому, не маючи альтернативи, доведеться в якийсь момент спробувати позицію сили щодо Росії. Попередні дії не дали результату, а тиснути на Україну зараз абсолютно безперспективно", - наголосив Рейтерович.
За словами політолога, у разі такого сценарію інструментом впливу можуть стати вже відомі санкційні механізми. Він уточнив, що наразі йдеться не про підготовку принципово нових обмежень, а про можливість повернення до раніше запроваджених важелів економічного тиску.
"Тому, щоб чогось домогтися, йому, можливо, доведеться чинити тиск саме на Росію. Він уже говорить про повернення до певних санкцій. Це не зовсім нові санкції, а скоріше розморожування старих санкційних механізмів. Тобто Трамп залишає цей варіант відкритим. Головне питання - коли він почне його застосовувати. Я думаю, це може статися тоді, коли у нього остаточно розв’яжуться руки після історії з Іраном і коли він зрозуміє, що Путін не хоче вести переговори на адекватних умовах", - сказав Рейтерович.

Війна Росії проти України - останні заяви Трампа
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, американські посадовці не підтвердили, чи підтримує Трамп українські удари по території Росії. Зелене світло Україні було згадане як сигнал від Білого дому про можливість жорсткішої стратегії щодо Кремля.
Поінформоване джерело у владі повідомило про помітну зміну підходу Дональда Трампа до питання завершення війни з Росією. Зміна позиції Трампа була пов’язана з оцінкою ролі успіхів ЗСУ на полі бою.
Державний секретар США Марко Рубіо спростував твердження російських посадовців про нібито досягнуті домовленості на Алясці. За його словами, жодної угоди на Алясці з Путіним не було. Рубіо зазначив, що на Алясці була лише пропозиція, а відсутність угоди означає, що переговорний процес не завершився конкретним результатом.
Читайте також:
- "Не можемо мовчати": у Чехії хочуть позбавити Зеленського найвищої нагороди країни
- "З Бандерою не вступить до ЄС": Варшава висунула безкомпромісний ультиматум Києву
- Варшава заблокувала постачання літаків МіГ-29 в Україну: в чому причина
Про персону: Ігор Рейтерович
Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".
У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".
Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
