
Про що йдеться у матеріалі:
- В Politico назвали 4 країни, які проти прискореного вступу України до ЄС
- В столицях Європи побоюються повторення "угорського сценарію" та напливу трудових мігрантів
Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія не підтримують ідею прискореного вступу України до Європейського Союзу. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела.
Питання розширення ЄС, яке просуває голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, планували розглянути на саміті в Нікосії наприкінці місяця, однак через неоднозначну позицію європейських лідерів його, ймовірно, навіть не винесуть на обговорення.
"Розширення має залишатися вимогливим і ґрунтуватися на заслугах, щоб забезпечити його успіх і авторитет", — сказав міністр у справах Європи Франції Бенжамін Хаддад.
Серед урядів країн ЄС існує занепокоєння можливою негативною політичною реакцією всередині держав, якщо тема прийняття нових членів стане предметом національних дискусій.
Окремо в столицях побоюються повторення ситуації, подібної до дискусій перед розширенням ЄС у 2004 році, коли поширювалися страхи, що дешевша робоча сила з нових країн-членів ЄС, зокрема Польщі, витіснить добре оплачувані робочі місця у Західній Європі.
"Ті самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули щодо поляків, ми, ймовірно, почуємо щодо українців та будь-якого іншого кандидата. Хто ці люди? Що вони будуть робити в нашому клубі? Чи приїдуть вони, щоб забрати наші робочі місця?", - сказав дипломат із середньої за розміром країни ЄС.
Особливо сильні побоювання спостерігаються у Франції, де закон вимагає проведення референдуму щодо прийняття кожного нового члена ЄС. Голосування стосовно України може посилити позиції лідера правопопулістського руху "Національний збір" Жордана Барделли, який, за опитуваннями, має шанси перемогти у першому турі президентських виборів 2027 року, випереджаючи правоцентристського опонента Едуара Філіпа.
Водночас Франція не єдина з такою позицією. Дипломати ЄС зазначають, що Німеччина, Нідерланди та Італія наполягають на дотриманні складної процедури вступу, яка базується на принципі заслуг, без винятків із геополітичних причин, хоча й визнають тиск, під яким перебувають Україна та Молдова щодо пришвидшення інтеграції.
"Звичайно, ми не хочемо послаблювати [президента України Володимира, - ред.] Зеленського… але переважна більшість держав-членів зараз не має бажання вести цю дискусію", — сказав високопоставлений дипломат з великої європейської країни.
Також існує занепокоєння, що розширення може призвести до появи нових держав, які зможуть використовувати право вето, тому Єврокомісія розглядає варіанти запобігання так званому "угорському ефекту", зокрема через тимчасове обмеження права вето для нових членів.
З огляду на настрої в ключових країнах ЄС, Урсула фон дер Ляєн після політичної поразки Орбана заявила про підтримку скасування принципу одностайності, який дозволяє окремим державам блокувати рішення, зокрема щодо розширення Союзу.
Як вказує Politico, навіть Чорногорія, яка вже виконала майже всі необхідні умови для вступу до ЄС, стикається з труднощами через відсутність згоди між країнами Союзу щодо наступного етапу — надання мандата на підготовку договору про приєднання.
За словами кількох чорногорських посадовців, які говорили на умовах анонімності, процес фактично заблокований, і серед можливих причин вони називають позицію Франції. Утім, французька сторона заперечує ці закиди, наголошуючи, що подібні застереження мають і інші держави, а Париж виступає за ширше обговорення питання розширення.
Ця ситуація створює додаткові труднощі й для України, яка розглядає членство в ЄС як один із ключових елементів безпеки у протистоянні з Росією. Зокрема, можливість вступу вже у 2027 році могла б стати важливим фактором у контексті потенційної мирної угоди.
Однак наразі країни ЄС не готові підтримати приєднання України вже наступного року, а під час неформальних обговорень на початку березня дипломати виступили проти різкого прискорення процесу вступу.
Водночас такі країни, як Швеція та Данія, які активно підтримують Україну, наполягають на завершенні переговорів до кінця наступного року. Проте для початку підготовки договору про вступ необхідна згода ключових держав ЄС, що залишається складним завданням.
"Ми ще не дійшли до цього етапу", — зазначив високопоставлений чиновник ЄС.

Вступ України до ЄС - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у процесі розширення Євросоюзу можуть з’явитися нові, більш привабливі кандидати, які потенційно здатні випередити Україну. Йдеться, зокрема, про держави, що раніше відмовилися від членства, такі як Ісландія та Норвегія.
Водночас вступ України до ЄС до 2027 року є нереалістичним, оскільки це залежить від досягнення миру та впровадження необхідних реформ, зазначила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Також 17 березня 2026 року українська делегація в Брюсселі отримала від Євросоюзу умови вступу за трьома фінальними переговорними кластерами, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Інші новини:
- В Україні створили нову ракету-перехоплювач балістики: ЗМІ дізналися подробиці
- РФ посилює тиск та готує новий наступ: що відбувається на фронті
- Росія створює буферну зону вздовж держкордону: у DeepState назвали напрямок
Про джерело: Politico
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
