Підпишіться 
Про що сказав Ігор Рейтерович:
- Політолог оцінив імовірність замороження війни до зими у 30%
- Замість повноцінного миру Україну може чекати корейський сценарій
- Доки Путін при владі, формального договору між країнами не буде
Україна справді має шанс побачити суттєві зміни на фронті та в переговорному процесі ще до настання зими. Водночас мова наразі йде не про остаточне врегулювання конфлікту, а про значно обмеженіший формат розвитку подій. Про це повідомив керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в інтерв'ю Главреду.
Після заяви президента Володимира Зеленського про прагнення завершити війну дипломатичним шляхом до холодів дедалі частіше лунають питання щодо практичної реалізації такого плану. На думку політолога, певні передумови для цього вже сформувалися.
"На сьогодні це досить реалістичний сценарій. Але якщо оцінювати його у відсотках, то ймовірність переговорів і умовного замороження — саме замороження, а не повного завершення війни — я б оцінив приблизно в 30%. Але це вже чимало. На початку року навіть такої ймовірності не було", — зазначив Рейтерович.
Експерт звертає увагу, що подальший розвиток подій залежатиме від одночасного збігу низки факторів. Якщо вони спрацюють, перші результати можуть з'явитися вже восени.
"Зараз така ймовірність існує. Якщо всі чинники, значну частину яких ми сьогодні обговорили, будуть реалізовані на практиці, то це цілком реалістичний сценарій. Він може реалізуватися наприкінці жовтня, в середині жовтня або на початку листопада", — наголосив він.
Окремо політолог оцінив перспективи після можливого припинення активних бойових дій. За його словами, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом очікувати повноцінної мирної угоди не варто.
"Якщо ми отримаємо замороження війни, то це буде замороження на роки. Завершення у вигляді формалізованого договору, найімовірніше, не буде", — сказав Рейтерович.
На його думку, більш імовірною виглядає модель тривалого протистояння без остаточного політичного врегулювання. Як приклад він навів ситуацію на Корейському півострові, де конфлікт формально так і не завершився мирним договором.
"Це може бути щось схоже на ситуацію між Північною та Південною Кореєю. Принаймні в найближчі роки. Можна сказати, що це буде аналог "Мінська-3". Але з великою ймовірністю, доки Путін перебуватиме при владі, формального договору між Україною та Росією не буде. Цей сценарій, звісно, не надто позитивний, але він дає Україні багато можливостей. Головне — правильно ними скористатися. Ключовий момент у тому, що в такому разі не буде активної фази бойових дій", — підсумував експерт.
Мирні переговори - останні новини за темою
Нагадаємо, раніше оглядач Financial Times Іван Крастєв зробив важливу заяву щодо можливості припинення бойових дій у вигляді тимчасового перемир'я. Він підкреслив, що реалістичний спосіб перемир'я може з'явитися через поєднання військових успіхів України та зміни позицій західних партнерів, що створить вікно можливостей для дипломатичних кроків. Ситуація лишається невизначеною.
Зазначимо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час демонстрації нових розробок презентував оцінку можливостей протидії безпілотникам. За його словами, експериментальні засоби боротьби з дронами мають потенціал суттєво знизити ефективність ворожих ударів і після випробувань приймуть рішення про їхнє масштабне впровадження.
Як раніше повідомляв Главред, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров висловив позицію щодо формату переговорів з Україною. Лавров звернув увагу на неприйнятності припинення вогню до узгодження умов, закликаючи врахувати російські підходи під час подальших дискусій.
Читайте також:
- "Не дозволимо": Росія виставила новий ультиматум Україні щодо переговорів, що відомо
- Чи відкриє Білорусь новий фронт: експерт розкрив, що насправді зупиняє Лукашенка
- Як відповість Кремль на удари по Росії: розвідка отримала таємні документи
Про персону: Ігор Рейтерович
Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".
У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".
Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
