В Україні постійно говорять про підвищення якості контролю за екологією та способах її поліпшення, проте найчастіше ініціативи держави зупиняються лише на підприємствах, які повинні дотримуватися екологічного законодавства. Однак реальні стимули і джерела фінансування модернізації бізнесу, як це прийнято в Європі, вводити не поспішають.
Таку думку висловила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.
За її словами, для країни важливо, щоб держава нарешті створила стимули для тих підприємств, які дійсно займаються модернізацією виробництва і скороченням шкідливих викидів в атмосферу. Таким чином, у підприємств з'явиться мотивація для розвороту в бік більшої екологічності.
"До речі, це європейська практика, і вони заохочують бізнес. Українська держава зосереджена на контролі, покаранні, але в той же час ми говоримо про виконання "Європейської зеленої угоди". Поки що тут ми бачимо великі ризики", - сказала Циганок у коментарі УНІАН.
У той же час, на думку еколога, перш ніж наділяти контролюючі органи широкими можливостями для перевірок бізнесу, необхідно передбачити джерела фінансування модернізації підприємств і впровадити стимули для екологізації виробництва.
"Ми не враховуємо того, що всі заходи з екологізації вимагають дуже значного фінансування, і ми бачимо, що бюджет реалізації таких програм не закладений, а законодавство в той же час пропонує дати контролюючим органам необмежені можливості контролю. При цьому для підприємств в законі не закладені стимули проводити модернізацію. Це призведе до того, що підприємства просто будуть відбиватися від інспекторів, і наша країна знову занурить в корупційних скандалах", - сказала вона.
Циганок зазначила, що зараз в Україні багато говорять про реформу державного екологічного контролю, але, парадоксальним чином, найбільший тиск і контроль відчувають ті великі промислові підприємства, які і без допомоги держави своїми силами проводять екологічну модернізацію.
"Традиційно найбільша увага з боку контролюючих органів і з боку громадськості до тих підприємств, які найбільш відкриті в публічному просторі і насправді говорять про екологізацію. Ті підприємства, які працюють в тіні, часто не менше забруднюють навколишнє середовище, але єдине законодавче поле на них не поширюється", - сказала вона.
На її думку, в державі сьогодні, замість комплексного вирішення давно назрілих питань, на зразок якості води, вирубки лісу та інших реальних проблем в екології, зростає тільки кількість перевірок великих підприємств.
"На сьогодні питання реальних екологічних поліпшень дуже важливе. Тому що звідусіль, це як мантра звучить, що ми готуємося виконувати "Єзелену угоду", але в той же час пропонується дуже багато законодавчих ініціатив, які ризикують залишитися тільки на папері. Тому що розробники таких проектів погано оцінюють реалістичність цих пропозицій. Ми занадто багато залипаємо в декларативних обіцянках і популізмі", - додала Циганок.
Сліпе виконання екологічних вимог, у тому числі вимог "Європейської зеленої угоди", просто призведе до закриття підприємств і погіршення економіки країни в цілому, резюмувала експерт.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
