Розділення ЗНО з мови та літератури: школи висловили своє бачення

Наказом МОН від 2019 року передбачено, що у 2021 році, абітурієнти, в залежності від спеціальності, на яку вступатимуть, будуть мати вибір: здавати ЗНО з української мови та літератури або ЗНО з української мови. Відповідна ініціатива понад рік не викликала спротиву, але наприкінці жовтня "спровокувала" політичні акції протесту та вимоги до Уряду "не знищувати літературу".

У МОН реагували стримало, радили розділяти "політичні хвилі" від потреб та інтересів українських учнів.

Поточного року, жодних змін до ЗНО вносити вже ніхто не буде, і вступна кампанія-2021 проходитиме за умов розділення ЗНО з мови та літератури. А ось у 2022 році вже можна буде знову дискутувати та вирішувати: чи давати дітям право вибору.

А допоки, свої думки з проводу запровадження окремих ЗНО з мови та літератури і ЗНО з мови, висловили керівники шкіл. Заступник директора з навчально-виховної роботи столичної школи №111 Богдан Горичко.

"Мову треба знати і здавати всім, а літературу - не обов’язково. Вона потрібна тим, хто іде на філологію, наприклад. А ті, хто йдуть на технічні спеціальності – ні, не варто.Таким чином ми розвантажимо дітей. Їм треба бути обізнаними, але здавати повністю все і всім не варто. Треба точково підходити до питання", - сказав Горичко.

Заступник директора з навчально–виховної роботи столичної школи № 160 Тетяна Наньєва: "Літературу мають здавати діти, хто вступає на гуманітарні та соціальні спеціальності. А от математикам чи біологам література не потрібна. Одразу зауважу, що таким чином ми не відбираємо у дітей любов до літератури, як сьогодні часто заявляють. Ті, хто люблять читати, вони будуть це робити, не зважаючи на те, чи здають ЗНО з літератури чи ні", - підкреслила Наньєва.

Директор Суворовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тульчинської районної ради Вінницької області Григорій Довгань. "Я вважаю, що мову повинні здавати всі. Бо це наша державна мова, вона потрібна і необхідна. А от література – ні, не обов’язково. Це складно, особливо для дітей з технічним і математичним мисленням. Так, діти мають читати, мають знати письменників, але цим вони і так займаються у школі. Я підкреслю, що нічого проти літератури не маю. Але вважаю, що ділячи мову і літературу, ми полегшуємо дітям шлях здобути професію", - сказав директор школи.

Нагадаємо, сертифікаційна робота з української мови і літератури міститиме 24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм з вибором відповіді та на встановлення відповідності, а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді.

Сертифікаційна ж робота з української мови міститиме 39 завдань закритих форм з вибором відповіді або на встановлення відповідності та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред